Справа № 947/41024/24
Провадження № 2/947/1022/25
14.11.2025 року м. Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди матеріальної шкоди,
До суду 20.12.2024 року звернувся ОСОБА_1 з позовом, який двічі уточнював, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , матеріальну шкоду, завданої внаслідок порушення договору підряду, у розмірі 1 287 065,41 гривень, яка складається: з тіла боргу 318 420 гривень, відсотків за прострочку виконання зобов'язань у сумі 776 047,29 гривень, індексу інфляції у сумі 192 598,12 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 20.12.2021 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA» в особі директора Курдюкова І.О., укладено договір підряду №769-21. Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався надати послуги з поставки електричного обладнання та встановлення сонячних батарей за адресою: АДРЕСА_1 . Підрядник повинен був виконати поставку обладнання у період часу з 20.12.2021 року протягом 40-45 днів. На виконання вказаного договору позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 444 719,00 грн для придбання обладнання. Вищевказані кошти були передані відповідачу 21.12.2021, про що, головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA» позивачу видана квитанція до прибуткового касового ордеру №43317987. Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, сума залишку невиконаного зобов'язання складає 8000,00 дол США. Оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, також відмовляється повернути грошові кошти, уникає зустрічей, досудову вимогу залишив без уваги, позивач змушений звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів. Крім того, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача відсотків за прострочення виконання договору підряду та інфляційних втрат, оскільки відповідач порушив умови договору підряду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
24.12.2024 ухвалою Київського районного суду м. Одеси позовну заяву залишено без руху, заявнику надано 10-денний строк для усунення недоліків. Клопотання представника позивача про забезпечення позову залишено без задоволення.
30.12.2024 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків та уточнення позовних вимог.
Ухвалою судді від 09.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 04.06.2025 надійшло клопотання представника позивача про уточнення позовних умов, відповідно до якого сторона позивача просить визначити керівника ТОВ НВФ «AMPERRA» ОСОБА_2 та кінцевого беніфіціарного власника (контролера) ТОВ НВФ «AMPERRA» ОСОБА_3 відповідачами, а також просить стягнути з них заявлену у позовній заяві матеріальну шкоду у загальному розмірі 1 287 065,41 грн.
Також 04.06.2025 представником позивача подано клопотання про заміну належного відповідача, відповідно до якого, посилаючись на аналогічні обґрунтування, викладені у клопотанні про уточнення позовних вимог, просить суд визначити керівника ТОВ НВФ «AMPERRA» ОСОБА_2 та кінцевого беніфіціарного власника (контролера) ТОВ НВФ «AMPERRA» ОСОБА_3 відповідачами, а також просить стягнути з них заявлену у позовній заяві матеріальну шкоду у загальному розмірі 1 287 065,41 грн.
Представник позивача зазначила, що ураховуючи, що договір підряду від 20.12.2021 укладався між позивачем та ТОВ НВФ «AMPERRA» в особі його директора Курдюкова Ігоря Олеговича. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.03.2025, до переліку засновників належить ОСОБА_3 , та саме йому позивач фактично передав грошові кошти та отримав від нього квитанцію до прибуткового касового ордеру.
Ухвалою суду від 04.06.2025 частково задоволені клопотання сторони позивача: залучено до участі у цивільній справі № 947/41024/24 в якості співвідповідачів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 . Залученим співвідповідачам наданий 15-денний строк з дня отримання ухвали на надання відзиву на позов.
Проведення підготовчого засідання неодноразово відкладалось через відсутності інформації про належне повідомлення співвідповідачів про розгляд справи.
Згідно з довідками АТ «Укрпошта» поштові повідомлення, направлені за зареєстрованими адресами співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повернулись до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням відповідачів про розгляд справи.
У підготовче засідання 24.09.2025 сторони не з'явились, про дату, час і місце повідомлялись належним чином.
Від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 24.09.2025 за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, підготовче засідання просить закрити та призначити справу до розгляду по суті.
Від відповідачів відзив, заяви та клопотання до суду не надходили.
Ухвалою від 24.09.2025 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду на 6 листопада 2025 року об 11 годині 00 хвилин (у період з 07.08.2025 по 05.09.2025 головуюча у справі суддя перебувала у щорічній відпустці).
Представник позивача до судового засідання не з'явилася, надала суду 06.11.2025 заяву в якій позов просить задовольнити, справу розглядати у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі до суду не зявилися, згідно з Довідкою АТ «Укрпошта» про причину повернення поштового відправлення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось з відміткою від 23.10.2025 та 25.10.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним їх повідомленням про розгляд справи.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту в тому числі є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) вказувала, що «застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) від 04 вересня 2018 року вказано, що «ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)».
Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
20.12.2021 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA» в особі директора Курдюкова І.О., укладено договір підряду №769-21. Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався надати послуги з поставки електричного обладнання та встановлення сонячних батарей за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, селище Сарата, вулиця Першотравнева, 2. Підрядник повинен був виконати поставку обладнання у період часу з 20.12.2021 року протягом 40-45 днів. На виконання вказаного договору позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 444 719,00 грн для придбання обладнання. Вищевказані кошти були передані відповідачу 21.12.2021, про що, головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA» позивачу видана квитанція до прибуткового касового ордеру №43317987. Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, сума залишку невиконаного зобов'язання складає 8000,00 дол США. Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA» ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, також відмовляється повернути грошові кошти, уникає зустрічей, досудову вимогу залишив без уваги.
Частиною першою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина друга статті 837 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно із статтею 613 ЦК України, кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Положеннями статті 615 ЦК України установлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених положень законодавства розірвання договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Згідно з частиною другою статті 598 ЦК України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За приписами статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Так з матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA» укладений договір на поставку та встановлення енергозберігаючого обладнання, згідно з яким сторони домовились про наступне.
Згідноз п.1.1 вказаного договору підрядник бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених законодавством України та даним договором поставити замовнику обладнання на об'єкті замовника за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов'язується прийняти й оплатити якісно та в строк виконаний комплекс робіт, згідно підписаного сторонами договору підряду від 20.12.2021 №769-21.
Підрядник зобов'язується приступити до виконання робіт, визначених в договорі від 20.12.2021 року. Термін виконання робіт 40-46 днів ( п.3.2. договору підряду).
Попередньо розрахована загальна вартість договору складає 444 719,5 грн, що еквівалентно на той час 16 321 дол. США (п.3.1 договору підряду).
Підрядник зобов'язаний виконати передбачені п.1.1 даного договору роботи згідно з затвердженою замовником проектною документацією, що надається замовником на початку робіт, та відповідно до додатків, що визначають обсяги, зміст та вартість робіт ( п.п.2.1.1,2.2,2.2.3, п.3.1,3.2,3.3. договору підряду).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Закінчення дії договору або розірвання цього договору не звільняють сторони від виникнення зобов'язань чи/або від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У випадку невиконання, неналежного виконання обов'язків, або прострочки за даним договором винна сторона відшкодовує збитки іншій стороні згідно з діючим законодавством України (п.5.1,5.2 договору підряду).
Позивач виконав п.п.3.1,3.2,3.3 договору підряду в частині оплати авансу та вартості енергозберігаючого обладнання у сумі 444 719,05 грн, еквівалент 16 321 дол США на час укладання правочину, що підтверджується копією квитанції до прибуткового ордера №43317987 написаної власноруч відповідачем та скріпленої печаткою.
За умовами договору підрядник зобов'язаний був виконати поставку обладнання протягом 40-46 робочих днів з часу оплати замовником згідно з п.3.2, а у разі невиконання передбачених умов договору строків платежу замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочки п.5.1. При прострочці виконання поставки обладнання по договору підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочки п.5.2.
Сторона яка не виконує свого зобов'язання внаслідок дій непереборної сили, повинна негайно повідомити другу сторону про такі обставини та їх вплив на виконання зобов'язань по даному договору п.5.5.
Із копії квитанції до прибуткового ордеру №43317987 вбачається, що 21 грудня 2021 року головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA» прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 444 719,00 грн.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Згідно з частиною третьою статті 16 ЦК України, яка регулює способи захисту цивільних прав, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Загальні положення про правочини визначено в статтях 202-214 ЦК України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,
якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Зі змісту ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 846 ЦК України зазначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (стаття 849 ЦК України).
Відповідно до статті 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно із статтею 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Відповідно до статті 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до висновків, які викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 26 червня 2018 року в справі № 910/9072/17 (провадження № 12-125гс18), у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022 року в справі № 913/703/20, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки такою підставою є виконання, проведене належним чином; аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Судом встановлено, що позивач виконав п.п.3.1,3.2,3.3 договору підряду в частині оплати авансу та вартості енергозберігаючого обладнання у сумі 444 719,05 грн, еквівалент 16 321 дол США на той час, що підтверджується копією квитанції до прибуткового ордера №43317987 написаної власноруч відповідачем та скріпленої печаткою.
За умовами договору підрядник зобов'язаний був виконати поставку обладнання протягом 40- 46 робочих днів з часу оплати замовником згідно з п.3.2, а у разі невиконання передбачених умов договору строків платежу замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочки.
При прострочці виконання поставки обладнання по договору підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочки.
Сторона яка не виконує свого зобов'язання внаслідок дій непереборної сили, повинна негайно повідомити другу сторону про такі обставини та їх вплив на виконання зобов'язань по даному договору п.5.5.
Згідно із частиною 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16 березня
2020 року у справі № 910/2051/19 вказала, що у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4). Відповідно правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 ЦК України є різними.
Згідно з п.7 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
Згідно з ч.1ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Також, згідно з ч. 5ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи, (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
З огляду на викладене, відмова замовника від договору підряду відповідно до положень частини другої статті 849 ЦК України вказаної статті є підставою для задоволення вимоги про повернення авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов'язанні) відповідно до вимог статті 1212 вказаного Кодексу.
Судом встановлено, що відповідач своїх зобов'язань за договором побутового підряду не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач набув права на відшкодування збитків.
Як встановлено судом, позивач, як сторона договору, а саме замовник, вчинив дії щодо направлення претензії вимоги, в якій представник позивача вимагала виконати ремонтні роботи у строки, визначені договором, а також попередила відповідачів про необхідність повернення отриманих за умовами вказаного договору, грошових коштів за вирахуванням суми витраченої на придбання будівельних матеріалів та повернення невистачаючого енергозберігаючого обладнання, або суми їх вартості.
Вказана претензія була повернута представнику позивача без вручення адресату.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст.77,78 ЦПК України, на підтвердження виконання договору відповідачами не надано, доводів позивачевої сторони не спростовано.
Таким чином, ураховуючи, що відповідачі так і не приступили до виконання договору, не відреагували на вимогу виконати роботи у строки визначені договором підряду, отримані за договором підряду кошти не повернули, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - тіло боргу у розмірі 318 420,00 гривень, завданої внаслідок порушення договору підряду підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги про стягнення відсотків за прострочення виконання зобов'язання та індексу інфляції.
Позивач просить стягнути з відповідачів відсотки за прострочку виконання зобов'язань у сумі 776 047,29 гривень та індекс інфляції у сумі 192 598,12 гривеньза період прострочення зобов'язання за договором підряду від 20.12.2021 відповідно статті 625 ЦК України, які розраховані наступним чином.
20.12.2021 почав діяти договір підряду та позивач на виконання договору передав відповідачу грошові кошти у розмірі 444 719,54 грн (еквівалент 16 321 дол США).
30.01.2022 року договір підряду №769-21 повинен був би виконаний. Умовами договору передбачена відсоткова ставка за кожен день прострочення договору - 0,2%.
26.03.2023 договір підряду №769-21 від 20.12.2021 частково виконаний, а саме позивач отримав 29 сонячних батарей та інвектор. Підрядник з 26.03.2023 року умови договору не виконує та залишився винен - 38 сонячних батарей на суму 8000,00 дол США.
З 30.01.2022 почалась прострочка зобов'язань з поставки обладнання на загальну суму 444 719,54 грн.
Період з 30.01.2022 по 26.03.2023 складає 420 днів прострочки виконання зобов'язання, отже відсотки за прострочку виконання зобов'язань складають 373 564,41грн (розрахунок 444719,54х0,2%х420).
Також стороною позивача наданий розрахунок інфляційних витрат, відповідно до якого їх розмір за 632 дні (період з 27.03.2023 по 18.12.2024) становить 192 598,12 грн, який судом приймається до уваги та враховує при ухваленні рішенні.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
З наявного в матеріалах розрахунку відсотку за прострочення зобов'язання розраховано їх від суми тіла боргу 444 719,54 грн за період з 30.01.2022 по 26.03.2023, від суми 373 564,41 грн., інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем розраховано їх від суми тіла боргу 318 420 грн. за період з 27.03.2023 по 18.12.2024, від суми 402 482,88 грн.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком розміру відсотків та інфляційних втрат.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача: відсотки за прострочку виконання зобов'язань у сумі 776 047,29 гривень, індекс інфляції у сумі 192 598,12 гривен, завданої внаслідок порушення договору підряду.
Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ч. 1ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували визначений банком розмір заборгованості за кредитом, як і не навів заперечень щодо неотримання та невикористання ним грошових коштів позивача.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та доведеним та підлягаючим задоволенню на загальну суму 1 287 065 гривень 41 копійку.
На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів у розмірі 12 870 ,65 гривень (1% х 1 287 065,41).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,12,13,81,82,89,141,223,258,259,263-265,266,273,280-284 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути у солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок порушення договору підряду від 20.12.2021 №769-21у розмірі 1 287 065 (один мільйон двісті вісімдесят сім тисяч шістдесят п'ять) гривень 41 копійку, яка складається: з тіла боргу 318 420 гривень, відсотків за прострочку виконання зобов'язань у сумі 776 047 гривень 29 копійок, індексу інфляції у сумі 192 598 гривень 12 копійок.
Стягнути у солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 12 870 гривень(дванадцять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації:
АДРЕСА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «AMPERRA», код ЄДРПОУ:43317987, м. Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, 86.
Рішення суду проголошене та підписане 14.11.2025.
Суддя: Ю. А. Скриль