490/10736/24 13.11.2025
нп 1-кп/490/938/2025
Центральний районний суд міста Миколаєва
Справа № 490/10736/24
13 листопада 2025 року місто Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12024150000001001 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор звернувся із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, застосованого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.12.2024. Прокурор зазначив, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких встановлено під час застосування запобіжного заходу та вирішення питання про його продовження, наразі не зменшились; застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.
Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання; захисник зазначив, що зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт буде достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого; у разі неможливості змінити запобіжний захід на більш м'який, просив про зменшення розміру застави до двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; обвинувачений підтримав позицію захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах, а також збут особливо небезпечної психотропної речовини.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.06.2024 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.08.2024; визначено заставу у розмірі 5 000 000 грн.; у разі внесення застави передбачено покладення таких обов'язків: прибувати за викликами слідчого, прокурора та суду; не виїжджати за межі м. Миколаєва; повідомляти про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну. Клопотання про обрання запобіжного заходу було обґрунтовано, зокрема причетністю ОСОБА_3 до групи осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
У подальшому ухвалами слідчого судді від 01.08.2024, 30.08.2024, 24.10.2024 строк тримання під вартою було продовжено до 05.09.2024, 27.10.2024, 05.12.2024 відповідно з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі про обрання запобіжного заходу.
Ухвалою суду від 04.12.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.02.2025 включно; зменшено розмір застави до 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.; у разі внесення застави передбачено покладення таких обов'язків: прибувати за викликами слідчого, прокурора та суду; не виїжджати за межі м. Миколаєва; повідомляти про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
У подальшому ухвалами суду від 21.01.2025, 04.03.2025, 22.04.2025, 14.08.2025, 29.09.2025 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.03.2025, 02.05.2025, 20.06.2025, 12.10.2025, 27.11.2025 включно з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 04.12.2024, якою вирішено питання про продовження строку тримання під вартою.
Під час продовження судом запобіжного заходу було враховано наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень; наявність інших ризиків встановлено не було.
Наразі зазначені ризики не перестали існувати та не зменшились.
Указані ризики підтверджено тим, що ОСОБА_3 обвинувачено у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України, в тому числі, на непідконтрольні наразі території Україні; характер вчинення інкримінованого правопорушення в сукупності з інформацією про відсутність джерела доходу, неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, наявність судимості, свідчать про можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.
Зазначене зумовлює високу ймовірність того, що обвинувачений вдасться до дій з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки немає підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст.194 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо достатності застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, наявності підстав для зменшення розміру застави не є переконливими та такими, що спростовують наведені вище висновки суду.
Ураховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора; продовження на шістдесят днів строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 04.12.2024, якою вирішено питання про продовження строку тримання під вартою.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 183, 331, 372 КПК України, суд
постановив:
- клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 задовольнити;
- продовжити строк тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на шістдесят днів - до 11.01.2026 включно, з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 04.12.2024, якою вирішено питання про продовження строку тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1