Справа № 308/11508/25
13 листопада 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., представника позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу №308/11508/25 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , до ТОВ «Хелск Пром» про визнання договору неукладеним,
ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ТОВ «Хелск Пром» про визнання договору неукладеним та стягнення судових витрат у вигляді сплаченого судового збору. 22 квітня 2025 року позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок їй пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №951050844829 від 28.04.2025 їй відмовлено у зарахуванні її до категорії непрацюючих пенсіонерів, оскільки з реєстру застрахованих осіб вбачається, що ОСОБА_2 прийнята на роботу 01.11.2019 року до ТОВ "Хелск Пром", а документи, що підтверджують факт її звільнення з даного товариства не надані. Оскільки у вказаному товаристві позивачка ніколи не працювала, вона звернулась до Пенсійного фонду України із запитом про отримання відомостей про себе з реєстру застрахованих осіб в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування «Відомості про трудову діяльність». З отриманої позивачкою інформації стало відомо, що вона нібито з працює в ТОВ «Хелск Пром» за договором цивільно-правового характеру від 01.11.2019 року. Із отриманої форми ОК-5 з вказаного Реєстру «Індивідуальні відомості про застраховану особу» стало відомо, що жодних виплат чи заробітної плати, з якої були б сплачені страхові внески, позивачка не отримувала, що підтверджує відсутність трудових відносин. Оскільки трудових договорів із вказаним товариством вона ніколи не укладала, то через Укрпошту звернулась до відповідача із заявою про скасування запису про прийом на роботу чи звільнення її з роботи, як особу, яка у них не працювала, однак, направлений на адресу ТОВ «Хелск Пром» лист повернуто позивачці з відміткою «закінчення терміну зберігання», лист адресату не вручено. Відповідно до довідки ГУ ДПС в Одеській області за період з січня 2025 року по травень 2025 року щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків відсутня. У трудовій книжці записи про її роботу у відповідача відсутні, що підтверджується копією трудової книжки. Єдиним документом, який підтверджує факт, нібито, трудових відносин між позивачкою та відповідачем є довідка форми ОК-5. Позивачка постійно проживає в м.Одеса, ніколи не працювала у м.Ужгород та вперше почула про ТОВ ««Хелск Пром» при зверненні до органів Пенсійного фонду України. Оскільки позивач не укладала з відповідачем трудового договору, контракту ні в письмовій, ні в усній формі, не надавала відповідачу свій паспорт, або інший документ, що посвідчує її особу, трудову книжку чи відомості про трудову діяльність, ніякої роботи для цьому підприємстві не виконувала, заробітної плати від них не отримувала, то і фактично трудових відносин з відповідачем не існує, тому позивач вимушена звернутися з даним позовом за захистом своїх прав.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2025 відкрито в порядку загального позовного провадження у справі.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги на підставі поданих суду документів.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, заслухавши учасників, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
До суду звернулася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 11.10.1996 Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 .
Згідно з доданою формою ОК-5 індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у 2019 році вказано страхувальника з кодом 42740588, що відповідає коду відповідача, дані про виплат відсутні.
Згідно з рішенням №951050844829 від 28.04.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , долучено відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, де зазначено, що ОСОБА_2 прийнята на роботу 11.11.2019 в ТОВ «Хелск Пром», дані про звільнення відсутні.
Згідно з копією трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , містяться записи за №1-3 про прийняття на роботу 16.11.1982 в якості пресовщиці в макаронний цех Одеської макаронної фабрики (наказ №206к від 17.11.1982 р.), переведення 01.12.1982 року на посаду майстра зміни в макаронний цех (наказ №226 від 15.12.1982 р.), переведення 15.07.1985 р. на посаду техніка-технолога макаронного цеху (наказ №151к від 11.07.1983).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 01.08.2025 ОСОБА_2 відсутні відомості про джерела отримання доходів від відповідача.
Позивачка зверталася до відповідача із заявою про надання письмових пояснень про те, що не є працівником ТОВ «Хелск Пром» та помилку, однак, згідно з доданою копією поштового конверту такий повернутий.
Представник позивача та позивачка стверджує про не укладення трудового чи цивільно-правового договору з відповідачем, трудові відносини з таким відсутні.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.
Водночас КЗпП України є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, що виникають у сфері трудового права, та визначає, зокрема основні трудові права громадянина, до яких і належить право на звернення до суду про вирішення спору.
Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами..
За змістом статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Відповідно до статті 29 КЗпП України до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами власника або уповноваженого ним органу щодо їхніх прав та обов'язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв'язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між власником або уповноваженим ним органом та працівником.
Отже, відповідно до наведених норм права трудовий договір з фізичною особою укладається у письмовій формі, під час укладення якого видається наказ про прийняття на роботу та до податкового органу надсилається повідомлення про прийняття працівника на роботу.
За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 5, 6 ст.81ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим особливість трудових правовідносин характеризується, тим, що саме у роботодавця залишаються всі дані щодо праці найманого працівника, а тому саме роботодавець зобов'язаний надати такі відомості суду у разі виникнення трудового спору, та довести свої заперечення проти вимог працівника. Зазначене будь-яким чином не суперечить нормам цивільного процесуального законодавства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов'язок із доказування.
Разом з тим відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування заявлених позовних вимог та на підтвердження існування трудових відносин між сторонами.
В той же час заявлена позивачем позовна вимога про визнання договору цивільно-правового характеру (трудового договору) від 01.11.2019 між ТОВ «Хелск Пром» та ОСОБА_2 неукладеним обґрунтована доданими до позову належними та допустимими доказами, отже підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача та, вважає їх такими, що підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 1211,20 грн., які відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.1-4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 , до ТОВ «Хелск Пром» про визнання договору неукладеним - задовольнити повністю.
Визнати договір цивільно-правового характеру (трудовий договір) від 01 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хелск Пром» та ОСОБА_2 неукладеним.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелск Пром» на користь ОСОБА_2 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хелск Пром», адреса 88018, Україна, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Швабська, будинок, 71а, офіс, 1, ЄДРПОУ 42740588.
Повне рішення складено 14.11.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда