Номер справи № 243/10269/25
Номер провадження № 2-о/243/191/2025
« 13 » листопада 2025 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, в якій заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта, АР Крим.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд прийшов до висновку, що у відкритті провадження у даній справі слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.ч.1, 2 ст. 5 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Положеннями п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 жовтня 2025 року у справі №243/8827/25, яке набуло законної сили 03 листопада 2025 року, задоволено заяву ОСОБА_3 , за участю заінтересованої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті. Встановлено факт смерті громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялта Автономної Республіки Крим, Україна, причина смерті - двостороння пневмонія, COVID-19.
Крім того, ОСОБА_1 зверталась до суду з заявою про виправлення описки в рішенні судувід 01 жовтня 2025 року у справі №243/8827/25, де просила виправити описку в її прізвищі з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , що підтверджує, що заявник по обом справам є однією і тією ж особою.
В огляді ВС судової практики розгляду цивільних справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, під час дії воєнного стану зазначено про виявлення випадків звернення до різних судів однієї і тієї самої особи про встановлення факту народження однієї і тієї самої дитини, в зв'язку з чим до справ окремого провадження можливе застосування п.3 ч.1 ст.186 ЦПК України, за якою суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що заявник вже зверталася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з заявою про встановлення факту смерті за участі тих же осіб, а також з ідентичними вимогами, тобто у провадженні цього суду перебувала справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та рішенням суду, яке набуло законної сили, заяву було задоволено та встановлено факт смерті ОСОБА_2 .
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Виходячи з наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку про наявність законних підстав для відмови у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 186, 293, 317, 353 ЦПК України, суд , -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області А.О. Гончарова