Справа № 383/728/25
Номер провадження 2/383/405/25
06 листопада 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,
при секретарі судового засідання - Могиленко В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (далі - ТОВ «Він Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 25.07.2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом №1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239).
27.12.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі - ТОВ «ФК «Дінеро») укладено договір кредитної лінії №L0378934 з ОСОБА_1 .
ТОВ «ФК «Дінеро» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 18696 грн. 00 коп., з яких: 8700 грн. 00 коп. - тіло кредиту, 1296 грн. 00 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 4350 грн. 00 коп. - штраф, 4350 грн. 00 коп. - комісія.
01.07.2019 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії №L0378934 за яким ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідача.
Станом на дату укладення договору відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 18696 грн. 00 коп.
В період з 01.07.2019 року по 08.06.2025 року по кредитному договору надходження коштів на користь ТОВ «Він Фінанс» в рахунок погашення заборгованості за кредитом - 0,00 грн.
Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 18696 грн. 00 коп. Сума збитків з урахуванням 3% річних 1681 грн. 10 коп. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань 9129 грн. 41 коп. Разом заборгованість становить 29506 грн. 51 коп.
Посилаючись на викладені обставини позивач просить суд поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 29506 грн. 51 коп., яка складається з: суми заборгованості - 18696 грн. 00 коп., суми інфляційних втрат - 9129 грн. 41 коп., суми 3% річних - 1681 грн. 10 коп., а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.34-35).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.54-55).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.63). Своїм правом надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався та не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
27.12.2018 року між «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №AG2512191 (номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця №L0378934), шляхом підписання Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2512191, за умовами якого: ліміт кредитної лінії становить 8750 грн. 00 коп., сума кредиту 8700 грн. 00 коп., відсоткова ставка в день 0,50%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю в день 130,5 грн., дата повного погашення 26.01.2019 року, штраф, якщо є 50%(а.с.24 зворот - а.с.25).
27.12.2018 року між «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода №АМ1645382 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2512191, за умовами якої ліміт кредитної лінії становить 8750 грн. 00 коп., сума кредиту 8700 грн. 00 коп., відсоткова ставка в день 0,50%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю в день 130,5 грн., дата повного погашення 25.02.2019 року, штраф, якщо є 50%(а.с.21).
Умови кредитування наведені також у паспорті споживчого кредиту (а.с.23 зворот - а.с.24).
Згідно з п.3.10 Загальних умов договору кредитної лінії, кредитодавець надає кредит шляхом його переказу на рахунок позичальника. Сума вважається наданою в день здійснення банківського переказу кредитодавцем (а.с.21 зворот - а.с.23).
Договір кредитної лінії та додаткова до нього угода підписані електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором, про що свідчить довідка про ідентифікацію, надана ТОВ «Дінеро» (а.с.15).
Згідно з наданим ТОВ «Дінеро» розрахунком заборгованості за договором №AG2512191 за період 27.12.2018 року - 01.07.2019 року, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 18696 грн. 00 коп., з яких: 8700 грн. 00 коп. - тіло кредиту, 1296 грн. 00 коп. - проценти для початково зазначеної тривалості, 4350 грн. 00 коп. - штраф/пеня, 4350 грн. 00 коп. - відсоткова ставка в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту (а.с.15 зворот).
Також на підтвердження позовних вимог позивачем надано виписку за підписом представника ТОВ «Дінеро» з рахунку станом на 01.07.2019 року по кредитному договору №AG2512191 (№L0378934) від 27.12.2018 року (а.с.10-11).
01.07.2019 року між ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги №01072019, згідно умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитним договорами вказаними у реєстрах боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості) (а.с.25 зворот - а.с.30).
Відповідно до реєстру боржників від 01.07.2019 року до договору відступлення прав вимоги №01072019 від 01.07.2019 року,кредитор передає (відступає) новому кредиторові право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №L0378934 від 27.12.2018 року на суму 18696 грн. 00 коп., з яких: 8700 грн. 00 коп. - тіло кредиту, 1296 грн. 00 коп. - проценти, 8700 грн. 00 коп. - штраф/пеня (а.с.13-14).
За інформацією АТ «ТАСКОМБАНК» від 10.10.2025 року №6202/47.7-БТ, наданої на виконання ухвали суду, в АТ «ТАСКОМБАНК» станом на 30.09.2025 року відсутня інформація про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно рахунки на ім'я останньої в банку не відкривались та не видавались банківські платіжні картки. Номер телефону НОМЕР_2 клієнтам АТ «ТАСКОМБАНК» не належить (а.с.66).
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За приписами пункту ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 та від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Відповідно до п.61 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою НБУ від 04.07.2018 № 75, форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, за яким відбувся перехід прав вимоги, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту видачі первісним кредитором відповідачу грошових коштів в порядку виконання кредитного договору.
Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, а отже не є доказами, які можуть підтвердити реальність видачі грошових коштів особі. Крім того, розрахунок заборгованості є документом, що створений самим позивачем (первісним кредитором), а відтак інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості.
У матеріалах справи відсутні будь-які виписки за картковими чи банківськими рахунками відповідача, які б могли підтвердити факт зарахування коштів на його рахунок.
Надана позивачем виписка з рахунку за підписом представника ТОВ «Дінеро» за своїм змістом не є випискою з банківського чи фінансового рахунку, оскільки не містить інформації про номер клієнтського рахунку та номер картки, а отже неможливо встановити виписка з якого саме рахунку (картки) надана до суду та чи існує рахунок взагалі.
Окрім того, суд звертає увагу, що за інформацією АТ «ТАСКОМБАНК», наданої на виконання ухвали суду, в АТ «ТАСКОМБАНК» станом на 30.09.2025 року відсутня інформація про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно рахунки на ім'я останньої в банку не відкривались та не видавались банківські платіжні картки (а.с.66).
Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність відкритого рахунку на ім'я відповідача та надання йому у кредит грошових коштів.
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості необхідно відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
Щодо вимог про стягнення індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, то вказані вимоги є похідними від основної позовної вимоги. Оскільки суд не задовольняє основну позовну вимогу, то і в задоволенні похідної вимоги слід відмовити.
Щодо вимоги про поновлення строку позовної даності, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Тобто, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, що звернені позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.
Оскільки відповідач не заявив про необхідність застосування позовної давності, вимога про поновлення строку позовної давності є передчасною, з огляду на що задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №AG2512191 (№L0378934) від 27.12.2018 року у розмірі 29506 грн. 51 коп. - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, п.і. 04112.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 11.11.2025 року.
Суддя В.В. Бондаренко