Справа № 216/7168/25
провадження 2/216/3285/25
іменем України
28 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення,-
встановив:
Позивачі звернулась до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що мають у спільній власності 1/5 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яку вони успадкували після смерті ОСОБА_4 . Проте, у даному житловому приміщенні залишилась проживати знайома ОСОБА_4 - відповідач ОСОБА_3 , яка до теперішнього часу не збирається виселятись зі спірного житлового приміщення у добровільному порядку. Проживання відповідача у спірному житловому будинку створює для позивачів обґрунтовані перешкоди, а також позбавляє права вільного розпорядження своєю власністю, що передбачено у ст. 41 Конституції України. Оскільки, відповідач без відповідних правових підстав проживає у житловому будинку позивачів, останні просять усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом виселення ОСОБА_3 з частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивачі не з'явились, їх представник, адвокат Бондаренко Є.В., надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачів, позов підтримує та наполягає на його задоволенні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, проте до суду не з'явилася, причини неявки не повідомила. Відзив, або будь-які пояснення по суті позову не надала.
У зв'язку з такими обставинами судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи без участі відповідача, відповідно до ст.ст. 279-281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені докази у їх сукупності, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно з роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 28.05.2025 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомовою Н.І. та свідоцтва про право на спадщину серія та номер: 1338, виданого 28.05.2025 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомовою Н.І. є власниками 1/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 : житлового будинку «А», загальною площею 202 кв.м., житловою - 110,9 кв.м., літня кухня «Б», сарай «В», гараж «Д», вбиральні «Г», «Ж», літній душ «З», водоколонка І, замощення ІІ, огорожа №1-7, а саме: 1/2 частки групи приміщень №2 загальною площею 49,7 кв.м., житловою - 26,2 кв.м. (кімнати, позначені на плані 1-веранда, пл. 5,5 кв.м., 2-кухня, пл. 2,9 кв.м, 3-туалет, пл. 2,4 кв.м., 4-коридор, пл. 6,4 кв.м., 5-житлова кімната, пл. 13,5 кв.м., 6-житлова кімната, пл. 12,7 кв.м.).
Право власності на зазначену частку домоволодіння, по 1/10 за кожним, зареєстроване позивачами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами №№ 429006770, 429008278 від 28.05.2025.
Згідно з відомостями з Реєстру Криворізької міської територіальної громади №11691 від 27.08.2025 за вказаною адресою з 14.02.2025 зареєстрована ОСОБА_5 .
Згідно з довідкою Єдиної міської автоматизованої системи комунальних розрахунків «НОВА-КОМ» за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 01.08.2025 наявна заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 26745,15 грн.
Позивачі стверджують, що у спірному житловому будинку без відповідних правових підстав проживає відповідач ОСОБА_3 , яка у добровільному порядку не збирається виселятись з житлового приміщення.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення, будинку або квартири, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому, не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
У спірних правовідносинах права позивачів, як власників частини житлового будинку, захищені і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Згідно з частиною 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №595/1271/16-ц висловлено правову позицію щодо застосування ст. 391 ЦК України, зокрема, право членів сім'ї власника будинку користуватись жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є, і з припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї. Факт реєстрації відповідача в будинку за умови відсутності для того передбачених законом підстав є сам по собі достатнім доказом того, що такі перешкоди чиняться, оскільки унеможливлює користування та розпорядження власником належним йому майном на власний розсуд.
З врахуванням встановлених обставин у справі та положень згаданих норм права, зокрема ст. 391 ЦК України, суд вважає, що проживання у спірному житлову приміщенні відповідача ОСОБА_3 за відсутності для того передбачених законом підстав, позбавляє позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права вільного користування та розпорядження своїм майном. Так як відповідач порушує права позивачів, вимоги про усунення перешкод у користуванні спірним житловим будинком, шляхом виселення відповідача є обґрунтованими належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати у справі, у вигляді судового збору, в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279-281, 352, 354, 355 ЦПК України суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , перешкоди у користуванні 1/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 : житлового будинку «А», загальною площею 202 кв.м., житловою - 110,9 кв.м., літня кухня «Б», сарай «В», гараж «Д», вбиральні «Г», «Ж», літній душ «З», водоколонка І, замощення ІІ, огорожа №1-7, шляхом виселення ОСОБА_3 з групи приміщень №2 загальною площею 49,7 кв.м., житловою - 26,2 кв.м. (кімнати, позначені на плані 1-веранда, пл. 5,5 кв.м., 2-кухня, пл. 2,9 кв.м, 3-туалет, пл. 2,4 кв.м., 4-коридор, пл. 6,4 кв.м., 5-житлова кімната, пл. 13,5 кв.м., 6-житлова кімната, пл. 12,7 кв.м.).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати по справі, у вигляді судового збору, в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
- позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
- відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ