Справа № 202/8201/24
Провадження № 1-кп/202/767/2025
Іменем України
31 жовтня 2025 року м.Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпра обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024041030001100 від 30 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України -
В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпра перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041030001100 від 30 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
У судовому засіданні захисником заявлено клопотання про призначення та проведення слідчого екперименту, у зв'язку з тим, що покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час допиту у судовому засіданні значно протирічать показам свідків під час слідчого експерименту 24.05.2024 р., а саме: свідок ОСОБА_8 при дачі показів у судовому засіданні зазначив, що бачив як потерпілий ОСОБА_4 виходив на проїзну частину для переходу вулиці, але постійно за ним не спостерігав, так як обернувся назад. Коли він знов звернув увагу на потерпілого, то в цей час його збивала машина. Свідок ОСОБА_7 при дачі показів у судовому засіданні чітко зазначив, що моменту виходу потерпілого ОСОБА_4 він не бачив та за його пересуванням по проїзній частині постійно не спостерігав. Також, свідок ОСОБА_7 заначив, що бачив потерпілого посередені проїзної частини меньше 2 секунд. Виходячи з вищевикладеного, так, як свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 постійно за рухом потерпілого ОСОБА_4 не спостерігали, і не можуть однозначно вказати, чи у постійному темпі рухався потерпілий чи може рух потерпілого за той час коли вони за ним не спостерігали міг змінюватися, тому час руху потерпілого (7,6 сек - 7,8 сек) на відрізку 8,1м, вказаний в протоколі слідчого експерименту зі свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 24.05.2024 року є досить сумнівним та є припущенням, яке не може бути використовувано в якості вихідних даних для автотехнічної експертизи.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав клопотання захисника.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала про задоволення даного клопотання, та зазначила, що під час судового розгляду у судовому засіданні судом безпосередньо було отримано показання від свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які узгоджуються як між собою, так і з іншими матеріалами справи, а також зі свідченням самого обвинуваченого.
Свідки розповіли всі відомі обставини, розповіли місце розташування кожного, свідок ОСОБА_7 вказав під час допиту, що потерпілий ОСОБА_4 не перебував в полі його зору декілька секунд, весь інший час війн його бачив, оскільки йшов позаду нього, що не вірно/помилково сприйнято стороною захисту через суб'єктивні особливості. Свідок ОСОБА_8 взагалі надав пояснення, що бачив безпосередньо момент ДТП, момент збиття транспортним засобом потерпілого. Всі відомі їм слідчих експериментів, робилися відповідні заміри на місцевості, при цьому до протоколу слідчим занесено вірні дані, про що свідки поставили свої підписи та підтвердили у судовому засіданні. При цьому протоколи слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з додатками є належними та допустимими доказами, складеними відповідно до вимог чинного КПК України, не містить порушень прав людини тощо. При цьому такі показання було отримано в результаті добровільності учасників, а не в результаті недозволених методів слідства і з порушенням прав цих осіб на захист.
Вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного.
Суд у межах об'єктивної оцінки визначає, чи наявні факти, що викладені у клопотанні сторони захисту, для призначення та проведення слідчого експерименту.
Відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, висловленого в постанові від 14 вересня 2020 року у справі N? 740/3597/17 (провадження N? 51-6070км19), приписи « ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.
Суб'єктивне сприйняття стороною захисту в судовому засіданні відомостей, наданих свідками та порівняння і незгода з відомостями, які слідчий перевіряв або уточнював за участю свідків під час слідчого експерименту не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.
Об'єднана палата вказала, що показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 24 КПК.
Отже, з огляду на викладене, за умови додержання належної процедури проведення слідчих експериментів, саме по собі посилання захисника на відомості, що отримані в результаті цих слідчих дій за участю свідків та обвинуваченого, які проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, не свідчить про те що слідчий порушив вимоги ч. 4 ст. 95 КПК.
Стороною захисту не було достатньою мірою обґрунтовано свої тверджень про суттєві суперечності та розбіжності між свідченнями, зафіксованими в протоколах слідчих експериментів та наданих свідками безпосередньо в суді.
Твердження захисника про те що свідки не показували на місці всі обставини, чи щось не бачили чи не могли бачити, щоб потім відтворити, не заслуговують на увагу, оскільки з протоколів слідчих експериментів слідує, що свідки не лише розказували про обставини вчиненого злочину, але й самостійно показували і відтворювали обставини події злочину.
Оцінка доказам буде надана судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 370, 371,372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про призначення та проведення слідчого експерименту відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1