Справа № 233/5539/23
Провадження № 2/202/1936/2025
13 листопада 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого - судді Недобитюк Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Паляниця Г.В.
(в порядку доручення судді на підставі частини 3 ст. 66 ЦПК України),
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-плюс» , ЄДРПОУ 40296535 (адреса 86065, Донецька область м. Авдіївка, 9 квартал, буд. 20) про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП,
Зазначена справа надійшла до Індустріального районного суду за підсудністю. З урахуванням уточнень до позовної заяви позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-плюс» , ЄДРПОУ 40296535 (адреса 86065, Донецька область м. Авдіївка, 9 квартал, буд. 20) матеріальну шкоду в загальному розмірі - 1954845 грн 41 коп (шкода з пошкодження ТЗ - 1842845 грн 41 коп, евакуація ТЗ - 100000 грн 00 коп, оцінка пошкоджених ТЗ - 12000 грн 00 коп) .
Також просив відшкодувати судові витрати, які складаються з судового збору - 13420 грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу - 14600 грн 00 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Недобитюк Н.В. для розгляду, ухвалою якої справа прийнята до розгляду.
У судові засідання позивач та відповідач не з'являлися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Також повідомлені про можливісить взяти участь у розгляді справи засобами відеоконференцзв'язку. Заяви, клопотання від позивача та відповідача не надходили.
Інтереси позивача представляв ОСОБА_2 , який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_2 зазначив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-плюс», ЄДРПОУ 40296535 згідно Договору найму N 469 від 28 травня 2020 та Повідомлення за формою 20-ОПП на законних підставах отримало в платне користування вантажний автомобіль SCANIA P400, який має державний номерний знак НОМЕР_2 .
У трудових правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-плюс» перебував водій ОСОБА_3 , який керував вантажівкою в день настання ДТП - 09.09.2022.
У наслідок ДТП було пошкоджено три транспортні засоби.
Так, автомобілю «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_3 були завдані механічні пошкодження, і позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі - 1222122 грн 61 коп, що підтверджено висновком експерта автотоварознавця № 9267 від 11.10.2022.
Причепу «Кгопе» реєстраційний номер НОМЕР_4 завдано механічні пошкодження позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі - 237190 грн 00 коп, що підтверджено висновком експерта автотоварознавця № 9268 від 11.10.2022.
Причепу «Ктопе» реєстраційний номер НОМЕР_5 завдано механічні пошкодження, і позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі - 513532 грн 80 коп, що підтверджено висновком експерта автотоварознавця № 9269 від 11.10.2022.
Згідно договору надання транспортних послуг перевезення вантажу № 160922-1 від 16.09.2022 пошкоджений автомобіль «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_6 причепами було транспортовано з с. Кринички Ізмайлівського району Одеської області до м. Дніпро, за що позивачем відповідно акту виконаних робіт від 16.09.2022 року згідно квитанції сплачено 100000 грн 00 коп.
10.09.2022 позивач вимушений був укласти Договір № 2022/09-2 про перевезення вантажів автомобільним транспортом з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Авир Лідер», яке забезпечило перевозку зерна до морпорту м. Рені Одеської області.
За надані послуги позивачем було сплачено 1800000 грн 00 коп, що також вважає непрямими збитками внаслідок ДТП.
За полісом страхового обов'язкового страхування № ЕР 209512490 від 17.06.2022, яким забезпечено цивільно-правову відповідальність власника тягача «Sсапіа» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-плюс», ТОВ СК «Брокбізнес» відшкодувала позивачу 04.11.2022 в межах страхової суми відшкодування 130000 грн 00 коп.
Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено ст. 1194 ЦК України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
А саме особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність по забезпеченому ТЗ-вантажному автомобілю «Sсапіа» реєстраційний номер НОМЕР_7 , є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-плюс», відповідно до полісу страхового обов'язкового страхування № ЕР 209512490 від 17.06.2022.
Отже, постраждалий обирає спосіб та порядок відшкодування завданої йому шкоди самостійно та на власний розсуд. Отримавши страхове відшкодування від страховика, навіть в тому розмірі, що не перевищує ліміту відповідальності страховика, потерпілий має право на отримання решти коштів на відшкодування шкоди, що не покрита страховиком, безпосередньо від заподіювача шкоди, що також узгоджується з положеннями ст. 1194 ЦК України.
На дату ухвалення рішення відповідач не відшкодував позивачу завдану матеріальну шкоду, а тому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Таким чином, внаслідок пошкодження транспортних засобів належних позивачу, йому спричинена матеріальна шкода в розмірі - 1972845 грн 41 коп за вирахуванням страхового відшкодування - 130000 грн 00 коп, з відповідача підлягає стягненню = 1842845 грн 41 коп.
За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було витрачено -12000 грн 00 коп, а на послуги евакуатора -100000 грн 00 коп, які також підлягають стягненню з відповідача.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідач на користь позивача становить 1954845 грн 41 коп (1842845 грн 41 коп + 12000 грн 00 коп + 100000 грн 00 коп).
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з наступного.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Згідно із частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частиною 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналізуючи дану норму, можна зробити висновок про те, що за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по - перше, в повному обсязі; по - друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Водночас, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно - правової відповідальності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно матеіалів справи позивач одержав страхове відшкодування -у розмірі 130000 грн 00 коп.
Обставини справи встановлені судом.
Відповідно до матеріалів справи 09.09.2022 біля 08:30 год в Ізмаїльському районі Одеської області на одному з автомобілів з причепом позивач перевозив зерно пшениці, іншою автівкою з причепом перевозив зерно водій ОСОБА_4 .
Рухаючись по а/д М-15 «Одеса-Рені» з боку м. Одеса в напрямку м. Рені на 180 км 850 м водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Ѕсапіа» реєстраційний Номер НОМЕР_2 з напівпричелом «Водех» реєстраційний номер НОМЕР_8 здійснив зіткнення з рухаючимся попереду в попутному напрямку, належним позивачу, автомобілем «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_9 з належним позивачу причепом «Кгопе» реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_4 , який після вказаного зіткнення допустив зіткнення з рухаючимся попереду в попутному напрямку належним позивачу автомобілем «МAN» реєстраційний номер НОМЕР_10 з причепом «Кгопе реєстраційний номер НОМЕР_11 під керуванням позивача.
В результаті ДТП водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді 3ЧМТ, СГМ, забій грудної клітини, переломи нижніх кінцівок та ребер, в подальшому 12.09.2022 від отриманих тілесних ушкоджень останній помер в медичному закладі.
За даним фактом 12.09.2022 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162150000860 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 286 КК України.
Отже, необережні дії водія ОСОБА_5 , які не відповідали вимогам п.п. 12.3, 13.1 «Правил дорожнього руху України», перебували в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно небезпечних наслідків від вказаної ДТП.
Враховуючи, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримав ОСОБА_3 внаслідок власної вини будь-хто інший тілесних ушкоджень не отримав, то ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 286 КК України не встановлено.
28.02.2023 старший слідчий СВ Ізмаїльського РВПО ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції Чифліклій Ф.П., постановив закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162150000860 від 12.09.2022.
Відтак, у наслідок ДТП було пошкоджено три транспортні засоби:
-автомобілю «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_3 були завдані механічні пошкодження, і позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі - 1222122 грн 61 коп, що підтверджено висновком експерта автотоварознавця № 9267 від 11.10.2022;
-причепу «Кгопе» реєстраційний номер НОМЕР_4 завдано механічні пошкодження, і позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі - 237190 грн 00 коп, що підтверджено висновком експерта автотоварознавця № 9268 від 11.10.2022;
-причепу «Ктопе» реєстраційний номер НОМЕР_5 завдано механічні пошкодження, і позивачу завдані матеріальні збитки в розмірі - 513532 грн 80 коп, що підтверджено висновком експерта автотоварознавця № 9269 від 11.10.2022.
Згідно договору надання транспортних послуг перевезення вантажу № 160922-1 від 16.09.2022 пошкоджений автомобіль «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_6 причепами було транспортовано з с. Кринички Ізмайлівського району Одеської області до м. Дніпро, за що позивачем відповідно акту виконаних робіт від 16.09.2022 згідно квитанції сплачено 100000 грн 00 коп.
10.09.2022 позивач уклав Договір № 2022/09-2 про перевезення вантажів автомобільним транспортом з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Авир Лідер», яке забезпечило перевозку зерна до морпорту м. Рені Одеської області.
За полісом страхового обов'язкового страхування № ЕР 209512490 від 17.06.2022, яким забезпечено цивільно-правову відповідальність власника тягача «Sсапіа» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-плюс», ТОВ СК «Брокбізнес» відшкодувала позивачу 04.11.2022 в межах страхової суми відшкодування 130000 грн 00 коп.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджено завдання позивачу матеріальної шкоди у розмірі - 1972845 грн 41 коп (1222122 грн 61 коп + 237190 грн 00 коп + 513532 грн 80 коп), з яких вираховано страхове відшкодування - 130000 грн 00 коп.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню = 1842845 грн 41 коп (1972845 грн 41 коп - 130000 грн 00 коп).
Крім того, за проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було витрачено - 12000 грн 00 коп, а на послуги евакуатора -100000 грн 00 коп, які також підлягають стягненню з відповідача.
Відтак, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідач на користь позивача становить 1954845 грн 41 коп (1842845 грн 41 коп + 12000 грн 00 коп + 100000 грн 00 коп).
Належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи відповідач не надав до Індустріального районного суду м. Дніпра відзив на позовну заяву, а також не надав свої обґрунтовані заперечення щодо суми завданої матеріальної шкоди. За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, частини 3 ст. 2 ЦПК України та частини 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21.01.1999), зокрема, зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не вважає за необхідне давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами під час розгляду справи у Авдіївському міському суді Донецької області, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі, а також не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у Індустріальному районному суді м. Дніпра, у якому справа розглядалась з самого початку, після направлення її за підсудністю.
Також суд встановив, що відшкодуванню підлягають судові витрати, які складаються з судового збору - 13420 грн 00 коп та заявлені у заяві про уточнення позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу - 14600 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання професійної правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно частин 1, 2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до частини 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У своїй постанові Верховний Суд КАС від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зробив висновок про те, що відповідно до положеньстатті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон № 5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.
У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц зроблений висновок про те, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року, справа № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справа № 301/1894/17.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, вирішуючи питання витрат на правничу допомогу, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг тощо).
Суд, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, а також беручи до уваги довготривалість розгляду справи з різних незалежних причин, вважає заявлений розмір витрат - 14600 грн 00 коп - обгрунтованим та таким, що відповідає принципу розумності співмірності та пропорційності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 13420 грн 00 коп.
Керуючись ст. 2, 10, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-плюс», ЄДРПОУ 40296535 (адреса 86065, Донецька область м. Авдіївка, 9 квартал, буд. 20) про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецресурс-плюс», ЄДРПОУ 40296535 (адреса 86065, Донецька область м. Авдіївка, 9 квартал, буд. 20) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :
- матеріальну шкоду в загальному розмірі - 1954845 грн 41 коп (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок п'ять гривень сорок одна копійка),
- судовий збір в розмірі - 13420 грн 00 коп (тринадцять тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок),
- витрати на правничу допомогу у розмірі - 14600 грн 00 коп (чотирнадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпра (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений: 13.11.2025.
Суддя Н. В. Недобитюк