Справа № 201/14148/25
Провадження № 1-кс/201/4772/2025
10 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000927 від 23.11.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статей 1-3, 6 Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У березні-квітні 2014 року у м. Луганськ та в інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія РФ шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Луганської області, всупереч законодавству України, 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про державну самостійність луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
У результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів РФ на території Луганської області, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
Діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), президент РФ, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс РФ на територію України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 02 березня 2022 року та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 затверджено зазначений Указ.
Надалі воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 793/2025 від 20.10.2025 із затвердженням відповідним Законом України № 4643-IX від 21 жовтня 2025 року строком на 90 діб до 03.02.2026.
Таким чином, в період із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час, на всій території України діє правовий режим воєнного стану.
У результаті вищезазначених подій значна частина території Луганської області починаючи з 24.02.2022 по теперішній час опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Луганської області.
Згідно зі статтею 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Статтею 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією зокрема визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Згідно до зазначеного Переліку вся територія Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 24.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконного збройного формування так званої «ЛНР».
З метою створення видимості правомірності своїх дій та легалізації подальшої протиправної анексії території України (в межах адміністративних кордонів Луганської області) російською федерацією з використанням збройних формувань та окупаційної адміністрації у період з 23 по 27 вересня 2022 року проведено псевдореферендум щодо входження псевдодержавного утворення «луганська народна республіка» до складу РФ, за результатами якого 04 жовтня 2022 року на правах нового суб'єкта до складу РФ приєднано так звану «ЛНР».
Внаслідок ведення агресивної війни з боку Російської Федерації проти України Біловодська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області захоплена збройними силами Російської Федерації спільно з незаконними збройними формуваннями «ЛНР», та на її території створено ланку незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема законом «ЛНР» № 428-ІІІ від 14.03.2023 «Про створення на території луганської народної республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів» (мовою оригіналу: «Об образовании на территории луганской народной республики городских округов и муниципальных округов, установлении их границ») створено «Муніципальне утворення Біловодський муніципальний округ луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «Муниципальное образование Беловодский муниципальный округ луганской народной республики»).
У квітні 2023 року, але не пізніше 24 квітня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, усвідомлюючи та підтримуючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, маючи умисел на обрання до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, добровільно погодилася взяти участь у виборах депутатів «ради муніципального округу муніципального утворення Біловодський муніципальний округ луганської народної республіки» як кандидат в депутати від «всеросійської політичної партії «єдина росія» (мовою оригіналу: «Всероссийской политической партии Единая Россия»).
Відповідно до рішення так званого «Луганського організаційного комітету з проведення попереднього голосування за кандидатів для подальшого висунення від партії «єдина росія» кандидатами в депутати законодавчого органу луганської народної республіки, представницького органу муніципального утворення адміністративного центру луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «Луганский Организационный комитет по проведению предварительного голосования по кандидатурам для последующего выдвижения от Партии «ЕДИНАЯ РОССИЯ» кандидатами в депутаты законодательного органа Луганской Народной Республики, представительского органа муниципального образования административного центра Луганской Народной Республики») від 24.04.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано та включено до списку кандидатів попереднього голосування за кандидатів для подальшого висунення від партії «єдина росія» (мовою оригіналу: Партия «ЕДИНАЯ РОССИЯ») кандидатом в депутати «ради Біловодського муніципального округу луганської народної республіки».
З метою забезпечення діяльності низки незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території Луганської області, 15.06.2023 Центральною виборчою комісією Російської Федерації прийнято «постанову» № 119/947-8 (мовою оригіналу: «О назначении выборов депутатов народного совета луганской народной республики и выборов депутатов представительных органов муниципальных образований на территории луганской народной республики») «Про призначення виборів депутатів народної ради луганської народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території луганської народної республіки».
Відповідно до вказаної «постанови» на території «ЛНР» призначено проведення 10 вересня 2023 року так званих виборів «депутатів народної ради луганської народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території луганської народної республіки».
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території смт. Біловодськ Старобільського району Луганської області, усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, зареєструвалася кандидатом в депутати так званої «ради муніципального утворення Біловодський муніципальний округ ЛНР» (мовою оригіналу: «совета муниципального образования Беловодский муниципальный округ ЛНР») від луганського місцевого відділення всеросійської політичної партії «єдина росія» за єдиним виборчим округом (мовою оригінала: «луганского местного отделения всероссийской политической партии «единая россия») про що так званою територіальною виборчою комісією Біловодського району (мовою оригіналу: территориальной избирательной комиссией Беловодского района) прийнято рішення № 11/61 від 11 серпня 2023 року.
У період з 01 по 10 вересня 2023 року, у відповідності до законодавства РФ та так званої «ЛНР», на тимчасово окупованій території Луганської області проведено дострокове голосування на незаконних «виборах депутатів народної ради луганської народної республіки першого скликання та виборах депутатів представницьких органів муніципальних утворень луганської народної республіки першого скликання (мовою оригіналу: «выборах депутатов народного совета луганской народной республики первого созыва и выборах депутатов представительных органов муниципальных образований луганской народной республики первого созыва»).
За результатами проведених незаконних виборів, визнаних представниками так званої «виборчої комісії ЛНР» такими що відбулись, ОСОБА_5 , кандидата в депутати від Луганського місцевого відділення всеросійської політичної партії «єдина росія» за єдиним виборчим округом (мовою оригінала: Луганского местного отделения всероссийской политической партии «единая россия»), обрано депутатом до так званої «ради муніципального утворення Біловодський муніципальний округ «ЛНР» (мовою оригіналу: «совета муниципального образования Беловодский муниципальный округ «ЛНР»), про що 15 вересня 2023 року територіальною виборчою комісією Біловодського району ухвалено рішення № 19/98 «Про реєстрацію обраного депутата ради муніципального округу Біловодський муніципальний округ першого скликання ОСОБА_5 » («О регистрации избраного депутата Совета муниципального округа Беловодский муниципальный округ первого созыва Стариковой Натальи Николаевны»).
19 вересня 2023 року відбулося перше пленарне засідання першого скликання так званої «ради муніципального утворення Біловодський муніципальний округ ЛНР» (мовою оригіналу: «совета муниципального образования Беловодский муниципальный округ ЛНР»), на якому прийняте рішення № 1, внаслідок чого розпочав свою діяльність вищевказаний незаконний орган влади, створений на тимчасово окупованій території, який відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є окупаційною адміністрацією держави-агресора, до складу депутатів якого серед інших увійшла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку за власною згодою обрано депутатом до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території с-ща Біловодськ Біловодської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що таким чином, матеріали кримінального провадження містять достатні відомості, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, який, відповідно до ч. 5 ст. 111-1 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Незастосування у даному випадку арешту майна, може призвести до відчуження вказаного майна ОСОБА_6 , тобто особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт майно підозрюваної ОСОБА_7 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, у зв'язку з тим, що існує реальна загроза зміни та приховування вказаного майна шляхом зміни його власника, з метою забезпечення арешту майна проводити розгляд даного клопотання без участі власника.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22023130000000927 від 23.11.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
19 вересня 2025 року керівником Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в добровільному обранні громадянина України до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави - агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Доведено, що відповідно до інформації з Головного сервісного центру МВС підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належить транспортний засіб типу «мопед», червоного кольору, 2007 року випуску, номер кузова (VIN: НОМЕР_1 ), номер двигуна НОМЕР_2 .
Також доведено, що відповідно до відомостей, отриманих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має відкриті рахунки в зазначеній банківській установі, а саме рахунки № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_6 ), № НОМЕР_7 (IBAN НОМЕР_8 ).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_8 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000927 від 23.11.2023 із забороною розпорядження та відчуження на майно, яке перебуває у власності підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , а саме на:
- транспортний засіб типу «мопед», червоного кольору, 2007 року випуску, номер кузова (VIN: НОМЕР_1 ), номер двигуна НОМЕР_2 ;
- рахунки в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», а саме рахунки № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), № НОМЕР_5 (IBAN НОМЕР_6 ), № НОМЕР_7 (IBAN НОМЕР_8 ).
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1