Справа № 201/13966/25
Провадження № 1-кс/201/4738/2025
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130001483 від 29.10.2025 року, за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 Кримінального кодексу України,
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042130001483 від 29.10.2025 року, за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 28.10.2025 року о 22:42 год. перебував за адресою: м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, буд. 8, біля ресторану «Lataria» разом з раніше не знайомими йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, внаслідок словесного конфлікту, ОСОБА_7 дістав з сумки яку мав при собі табельну вогнепальну зброю пістолет GLOCK-19 Gen5 9X19 BZYG086 та продемонстрував присутнім. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення вогнепальної зброї та вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В подальшому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на викрадення вогнепальної зброї, перебуваючи за вищевказаною адресою у вищевказаний час, знаходячись в безпосередній близькості до ОСОБА_7 , в положенні обличчям один до одного на відстані приблизно пів метра, завдав останньому одного удару своєю правою рукою стиснутою в кулак в обличчя, чим спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку. Після завданого удару ОСОБА_5 ОСОБА_7 впав на землю обличчям догори та втратив свідомість. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на викрадення вогнепальної зброї, та вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, взяв сумку ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що в ній знаходиться вогнепальна зброя - пістолет GLOCK-19 Gen5 9X19 BZYG086, та попрямував в сторону ОСОБА_6 , який знаходився на відстані приблизно п'яти метрів від ОСОБА_5 .
Підійшовши до ОСОБА_6 та перебуваючи з ним в безпосередній близькості, знаходячись в положенні обличчям один до одного, ОСОБА_5 завдав останньому не менше двох ударів своєю лівою рукою стиснутою в кулак в область обличчя та голови ОСОБА_6 . Під час нанесення ударів ОСОБА_6 . ОСОБА_5 тримав в лівій руці сумку, яку забрав у ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що в ній знаходиться вогнепальна зброя - пістолет GLOCK-19 Gen5 9X19 BZYG086. Після чого, відійшовши від ОСОБА_6 на відстань приблизно трьох метрів, ОСОБА_5 дістав з сумки пістолет - GLOCK-19 Gen5 9X19 BZYG086, і тримаючи його в своїй правій руці, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, здійснив не менше десяти пострілів в сторону ОСОБА_6 , який в цей час намагався втекти від нападника та ухилитись від пострілів в його бік, однак ОСОБА_5 , продовжував здійснювати постріли в бік ОСОБА_6 тим самим переслідував його, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Так, ОСОБА_5 , вчинивши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, залишив місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденою вогнепальною зброєю - пістолетом GLOCK-19 Gen5 9 НОМЕР_1 , однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, так як потерпілий втік та йому було надано своєчасну медичну допомогу, а діями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді наскрізного кульового поранення м'яких тканин лівої стопи, перелому кісток носу з задовільним стоянням уламків, у зв'язку з чим злочин спрямований на вбивство тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не було закінчено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_5 .
29.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було затримано відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України в ході проведення обшуку ОСОБА_5 в останнього було виявлено та вилучено:
- змиви з лівої руки, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- змиви з правої руки, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- змиви з лівої сторони обличчя, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- змиви з правої сторони обличчя, які поміщено до паперового пакету НПУ;
Також було вилучено особисті речі ОСОБА_5 , а саме:
- кофта чорного кольору «The North Face» яка поміщено до спец. пакету NPU 2055556;
- кепка чорного кольору, яка поміщено до спец. пакету NPU 2055556;
- мобільний телефон IPhone, який поміщений до спец. пакету NPU 2055557.
Підставою для арешту згідно зі ст. 170 КПК України є те, що вищевказане вилучене майно є майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Метою арешту відповідно до положень статті 170 КПК України є збереження вказаного майна, як речового доказу з метою проведення подальших експертних досліджень.
Вказане вилучене майно, а саме:
- змиви з лівої руки, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- змиви з правої руки, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- змиви з лівої сторони обличчя, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- змиви з правої сторони обличчя, які поміщено до паперового пакету
- кофта чорного кольору «The North Face» яка поміщено до спец. пакету NPU 2055556;
- кепка чорного кольору, яка поміщено до спец. пакету NPU 2055556;
- мобільний телефон IPhone, який поміщений до спец. пакету NPU 2055557 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та зберігається у відділі поліції № 2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Вилучене майно є доказом кримінального правопорушення та існує ризик його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження або використання.
Отже, слідчий вважає, що необхідно заборонити користуватися вказаним майном та обмежити право розпоряджатися ним та відчужувати його, так як не застосування заборони розпорядження, використання та відчуження вищезазначеного майна може привести до його зникнення, втрати, пошкодження, або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженню.
З метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, слідчий просить задовольнити подане клопотання та накласти арешт у вигляді заборони на розпорядження, користування та відчуження майном, вилученим в ході проведення обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Слідчий надав до суду заяву про слухання справи за його відсутністю, просив відмовити у задоволенні поданого клопотання, у зв'язку із його необґрунтованістю.
Захисник, адвокат ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою просив розглянути подане клопотання без його участі та відмовити у його задоволенні, у зв'язку із його необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз'яснивши йому про право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042130001483 від 29.10.2025 року, за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 Кримінального кодексу України.
29.10.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, під час якого у ході особистого обшуку ОСОБА_5 в останнього було виявлено та вилучено:
- змиви з лівої руки, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- змиви з правої руки, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- змиви з лівої сторони обличчя, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- змиви з правої сторони обличчя, які поміщено до паперового пакету НПУ;
- кофта чорного кольору «The North Face» яка поміщено до спец. пакету NPU 2055556;
- кепка чорного кольору, яка поміщено до спец. пакету NPU 2055556;
- мобільний телефон IPhone, який поміщений до спец. пакету NPU 2055557.
Постановою слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 29.10.2025 року вищевказані предмети було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130001483 від 29.10.2025 року, за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 Кримінального кодексу України.
29.10.2025 ОСОБА_5 слідчим СВ відділу поліції №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вилучене під час обшуку особи майно, слідчий суддя керується таким.
Частиною 3 статті 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим, із системного аналізу зазначених норм випливає, що арешт накладається не на будь-яке майно, що є речовими доказами, а лише на те, з приводу якого є підстави уважати, що воно може бути знищене, пошкоджене чи спотворене іншим чином.
Так, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 Цивільного кодексу України). Тобто ознаками речі є її властивість задовольняти потреби людини, бути об'єктом цивільно-правового обігу, мати споживчі якості. Таким чином, не можуть бути визнані речами предмети матеріального світу, які не наділені корисними властивостями, зокрема змиви різноманітних слідів.
Вилучення таких предметів, очевидно, не пов'язано з обмеженням права власності конкретної особи.
Також перелічені предмети належать до групи речових доказів, які відповідно до п. 4 ч. 9 ст.100 КПК України є майном, що не має жодної цінності й не може бути використане, тому знищується, а у разі необхідності передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
Зважаючи на викладене, немає підстав уважати такі предмети тимчасово вилученими та накладати на них арешт, тому що згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. А такі матеріальні об'єкти, характеризуються ознакою неможливості їх використання (п.4 ч.9 ст.100 КПК України).
Водночас у разі вилучення під час проведення огляду місця події матеріального об'єкта, що не має ознак речі і не має жодної цінності, накладення арешту на такий об'єкт убачається недоцільним.
Збереження таких речових доказів було забезпечено надання цим об'єктам матеріального світу постановою слідчого статусу речових доказів та передачею в камеру зберігання речових доказів, відтак загроза їх знищенню, пошкодженню, спотворенню чи іншій зміні відсутня.
Відтак, слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту на: змиви з лівої руки, які поміщено до паперового пакету НПУ; змиви з правої руки, які поміщено до паперового пакету НПУ; змиви з лівої сторони обличчя, які поміщено до паперового пакету НПУ; змиви з правої сторони обличчя, які поміщено до паперового пакету, задоволенню не підлягає.
Слідчий суддя також зазначає, що відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, вилучений в ході проведеного обшуку затриманої особи предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Оскільки існують ризики приховування, знищення вилученого майна, суд вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити частково та накласти арешт на зазначене в клопотання майно.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130001483 від 29.10.2025 року, у вигляді заборони на користування та розпорядження на тимчасово вилучене 29.10.2025 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130001483 від 29.10.2025 року, майно, а саме: кофту чорного кольору «The North Face», яка поміщено до спец. пакету NPU 2055556; кепку чорного кольору, яка поміщено до спец. пакету NPU 2055556; мобільний телефон IPhone, який поміщений до спец. пакету NPU 2055557
У іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1