Справа № 932/17530/25
Провадження № 1-кс/932/6486/25
10 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12025042150001410 від 08.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, сироти, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, із середньою освітою, курсанта військової частини НОМЕР_1 , солдата, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150001410 від 08.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.11.2025, приблизно о 10 год. 30 хв у ОСОБА_7 який перебував в приміщенні супермаркету «АТБ-маркет» який розташований за адресою: м. Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, буд. 111, при цьому достовірно знав, що у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 №2101-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено, зокрема до теперішнього часу, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
ОСОБА_7 реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є непомітними для інших, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи корисливу мету, з метою наживи, шляхом вільного доступу взяв з полиці вказаного магазину пляшку віскі «Jack Daniels» вартістю 597 гривень, яку сховав під верхній одяг та утримуючи при собі прослідував до виходу з супермаркету, де його було зупинено охоронцем ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_8 .
В цей час, ОСОБА_7 усвідомлюючи, що його протиправні дії у вигляді викрадення майна являються відкритими для оточуючих та охоронця ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_8 , продовжив реалізацію свого злочинного умислу та відштовхнув охоронця з метою покинути приміщення супермаркету, проте охоронцем було заблоковано прохід ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_7 з метою завершення розпочатого злочинного наміру та досягнення його кінцевої мети, з метою покинути приміщення магазину, наблизився до охоронця ОСОБА_8 , витягнув з кишені свого одягу ніж та направив його в сторону останньої, від чого остання відступила та ОСОБА_7 , утримуючи при собі викрадене майно, покинув приміщення супермаркету «АТБ-маркет», викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду в розмірі 597 гривень.
Умисні дії ОСОБА_7 , які виразилися в відкритому викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
08 листопада 2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.
09 листопада 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у проваджені матеріалами, а саме: - протоколом огляду місця події від 08.11.2025; - протоколом прийняття заяви про вчинені кримінальні правопорушення від 08.11.2025; - протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 08.11.2025; - протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_8 від 08.11.2025; - протоколом перегляду відеозапису від 09.11.2025; - протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_8 від 09.11.2025; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.11.2025; - протоколом пред1явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_9 від 08.11.2025; - протоколом затримання ОСОБА_7 від 08.11.2025 в ході якого вилучено ніж.
Слідчий просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обґрунтовуючи таку вимогу наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що дають йому достатні підстави вважати, що останній може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному ОСОБА_7 та захиснику ОСОБА_6 , що підтверджується розписками останніх.
В судовому засіданні слідчі просили задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб із визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувавши стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти клопотання слідчого, оскільки вважає заявлені слідчим ризики необґрунтованими, клопотання не містить доказів його самовільного залишення місця служби. Підозрюваний є сиротою, має постійне місце мешкання у м. Дніпро, раніше не судимий, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, ухилятися не має наміру. Тому вважає, що належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо забезпечити без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в судовому засіданні, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, на даній стадії кримінального провадження підтверджується достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема: - протоколом огляду місця події від 08.11.2025; - протоколом прийняття заяви про вчинені кримінальні правопорушення від 08.11.2025; - протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 08.11.2025; - протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_8 від 08.11.2025; - протоколом перегляду відеозапису від 09.11.2025; - протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_8 від 09.11.2025; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.11.2025; - протоколом пред1явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_9 від 08.11.2025; - протоколом затримання ОСОБА_7 від 08.11.2025 в ході якого вилучено ніж.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (ч. 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Слідчим доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_7 може спробувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суворість покарання, яке загрожує йому за вчинення кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, у разі визнання його винним, може бути визнана ним більш небезпечною ніж втеча. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, слідчим доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_7 може спробувати незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, тобто схилити їх до зміни своїх показань шляхом вмовляння, залякування, викликанням жалю до себе або будь-яким іншим способом. При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від вказаних осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду, усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
При цьому, за встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає малоймовірним здійснення ОСОБА_7 впливу на експертів у даному кримінальному провадженні.
Крім того, матеріалами кримінального провадження доведено існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на те, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160001523 від 28.10.2025 за ч.5 ст.407 КК України за фактом самовільного залишення ОСОБА_7 розташування підрозділу військової частини, в умовах воєнного стану; отже з достатнім ступенем вірогідності існує ризик того, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення.
В той же час, слідчий суддя не вбачає заявленого ризику, передбаченого п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки слідчим та прокурором не надано допустимих і належних доказів можливості здійснення ОСОБА_7 дій, з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Посилання слідчого на існування цього ризику носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування на теперішній час слідчому судді не надано. З цих підстав, вказаний ризик не враховується слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для застосування тримання під вартою до підозрюваного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 слідчим суддею оцінено в сукупності всі вищенаведені обставини, у тому числі, вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків; репутацію підозрюваного; відсутність попередніх судимостей.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі підозрюваного ОСОБА_7 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам досудового розслідування, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Приймаючи до уваги вагомість наявних доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією, для даної стадії досудового розслідування, за ч.4 ст.186 КК України; тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; дані про особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого злочину, та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України; слідчий суддя вважає необхідним частково задовольнити клопотання слідчого і застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за вказаних обставин, серйозність підозри, повідомленої йому, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на вищевикладені обставини, ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному ОСОБА_7 , враховуючи його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 151 400 гривень, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України. Слідчий суддя вважає необгрунтованим заявлений слідчим розмір застави у вигляді 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, враховуючи ступінь супільної небезпечності кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_7 та розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 193-198, 202 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12025042150001410 від 08.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту фактичного затримання - з 08 листопада 2025 року строком на 60 діб, тобто, по 06 січня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі п'ятдесяти (50) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 151 400 гривень.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти звільнити.
У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту постійної або тимчасової дислокації військової частини, де проходить військову службу підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання або місця проходження служби, у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Дана ухвала діє до 06 січня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1