Справа № 127/32816/25
Провадження № 3/127/6930/25
13 листопада 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 122-4 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.10.2025 серії ЕПР1 № 483072: «10.10.2025 о 18:39 год у м. Вінниця вул. К. Василенка, 4 А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Megan д.н.з. НОМЕР_2 , будучи учасником ДТП з транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_3 , після чого залишив місце ДТП, чим порушив п.2.10 (а) ПДР.
До судового засідання ОСОБА_1 з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, факт залишення місця ДТП категорично заперечив. Суду пояснив, що 10.10.2025 року між ним і водієм автомобіля КІА на дорозі сталась конфліктна ситуація, а саме виїжджаючи з прилеглої території по вулиці К. Василенка, поруч з Фітнес-клубом «Атом», ОСОБА_1 пропустив автомобіль Ліф, однак водій автомобіля КІА категорично відмовився пропускати, почав сигналити та показувати середній палець. Вийшов з машини, намагався поспілкуватись, згодом сів і поїхав. Через два дні телефонує слідчий, просить приїхати для надання пояснень у зв'язку із вчиненням ДТП. Приїхав до відділу поліції, надав пояснення, пофотографували автомобіль. Свою причетність до ДТП не усвідомлював, умислу на залишення місця ДТП не мав. Жодних пошкоджень свого автомобіля не виявив. А під час завершення маневру - жодного зіткнення не відчув.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 ,суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано копію схеми місця ДТП, копію письмових пояснень ОСОБА_2 , копію письмових пояснень ОСОБА_1 , копію рапорту працівника поліції та копію протоколу про адміністративне правопорушення, який складений відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 483060 від 14.10.2025 рокуза ст. 124 КУпАП вбачається, що 10.10.2025 о 18:39 год у м. Вінниця вул. К. Василенка, 4 А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Megan д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_3 , від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.13.1 ПДР.
Згідно рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Максима Артамонова від 11.10.2025 року, під час несення служби у складі патрульної поліції Юнкер 102, спільно з сержантом поліції Гаврилюком В.С. на службовий планшет надійшов виклик ДТП без потерпілих по вул. Академіка Павлова, заявник ОСОБА_2 , який повідомив, що навпроти магазину «Ковбаскоф» сталося ДТП. Водій авто таксі «Уклон» білого кольору Рено Логан універсал ВХ1471HP покинув місце події в напрямку податкової. Заявник перебуває на авто КіА сірого кольору НОМЕР_3 .
Прибувши на місце виклику було виявлено заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив що 10.10.2025 року у місті Вінниця по вул К. Василенка 4а, навпроти магазину «Ковбаскоф», близько 18 год 39 хв, керував своїм транспортним засобом КІА д.н.з НОМЕР_3 по головній дорозі при цьому водій таксі Рено Логан д.н.з НОМЕР_2 , виїжджаючи з прилеглої території, не надав перевагу у русі, так як був затор та подумав що я його пропускаю, але була мала відстань від транспортного засобу, який було попереду, внаслідок чого водій здійснив зіткнення з авто заявника, транспортний засіб поїхав у невідомому напрямку.
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Вище вказана норма пов'язує настання відповідальності із порушенням конкретної норми Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту п. 2.10 а ПДР: «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди».
Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю умисної форми вини.
Для наявності вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, необхідною умовою є його усвідомлення факту вчинення ДТП або причетності до ДТП.
З пояснень ОСОБА_1 , які були надані ним під час судового засідання вбачається, що про те, що він є учасником дорожньо-транспортної пригоди, останній дізнався лише через два дні після самої події із телефонного дзвінка працівника поліції, який просив приїхати до відділення поліції для надання пояснень. До телефонного дзвінка ОСОБА_1 думав, що мала місце лише конфліктна ситуація із водієм транспортного засобу КІА, який категорично відмовився пропускати його під час виїзду з прилеглої території.
Доказів того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 - Renault Megan д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження - матеріали справи не містять, а самим ОСОБА_1 ця обставина категорично заперечується.
З пояснень ОСОБА_1 судом встановлено, що ОСОБА_1 не мав умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, так як не помітив, що став учасником ДТП. А доказів протилежного матеріали справи не містять.
Доказів видимих пошкоджень транспортного засобу КІА д.н.з. НОМЕР_3 - матеріали справи також не містять. А тому в суду відсутні підстави для відхилення пояснень ОСОБА_1 про те, що він об'єктивно не помітив факту вчинення ДТП.
Означені обставини дають суду підстави для обґрунтованих сумнівів в тому, що водій ОСОБА_1 усвідомлював свою причетність до ДТП.
З усього вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не усвідомлював свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди, що виключає в його діях суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі необхідно закрити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 122-4, ст.ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: