Номер провадження 6/754/372/25
Справа № 2-3215/11
Іменем України
11 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря судових засідань Поліщук Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, боржник ОСОБА_1 , стягувач Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про примусове проникнення до житла, -
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. звернувся до суду із вищевказаним поданням, в якому просить суд надати дозвіл примусово проникнути до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 з метою виконання виконавчих листів: №2-3215/11, виданого 21.11.2011 року Деснянським районним судом міста Києва, дублікату виконавчого листа №2-6097/10, виданого 05.01.2022 року Деснянським районним судом міста Києва та дублікату виконавчого листа №2-3212/11, виданого 10.01.2022 року Дарницьким районним судом міста Києва, які об'єднані в одне виконавче провадження постановою приватного виконавця 10.11.2022 року. В обґрунтування підстав звернення до суду з даним поданням приватний виконавець посилається на те, що у його провадженні перебуває на примусовому виконанні виконавчі листи №2-3215/11, виданий 21.11.2011 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Украгазбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 109 284,25 дол. США та 108 971,96 грн., штраф за не виконання договору іпотеки у розмірі 39 650 грн.; дублікату виконавчого листа №2-6097/10, виданого 05.01.2022 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за договором кредиту у розмірі 21 041,47 дол. США та 14 145,62 грн., судові витрати по сплаті держмита у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.; дублікату виконавчого листа №2-3212/11, виданого 10.01.2022 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суми заборгованості за кредитним договором в сумі 14 678,64 дол. США, заборгованість по пені у розмірі 10 369,77 грн., штраф у розмірі 7 100 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 339,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., які боржник добровільно не сплачує. Під час виконавчого провадження було з'ясовано, що боржнику на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , за даною адресою боржник значиться зареєстрованим. Постановами приватного виконавця від 10.11.2022 року було накладено арешт на грошові кошти та нерухоме майно боржника. Вказані постанови та виклик боржника були скервані за його адресу. Боржник ігнорує законні вимоги приватного виконавця та до виконавця не з'являється, борг не сплачує.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 439 ЦПК України розгляд подання судом відбувається без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Приватний виконавець в судове засідання не з'явився.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А.М. перебуває зведене виконавче провадження №70312192 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3215/11, виданого 21.11.2011 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Украгазбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 109 284,25 дол. США та 108 971,96 грн., штраф за не виконання договору іпотеки у розмірі 39 650 грн.; дублікату виконавчого листа №2-6097/10, виданого 05.01.2022 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за договором кредиту у розмірі 21 041,47 дол. США та 14 145,62 грн., судові витрати по справі держмита у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.; дублікату виконавчого листа №2-3212/11, виданого 10.01.2022 року Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму заборгованості за кредитним договором в сумі 14 678,64 дол. США, заборгованість по пені у розмірі 10 369,77 грн., штраф у розмірі 7 100 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 339,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Приватним виконавцем Телявським А.М. у відповідь на його запит отримано відповідь Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності, що за даними їх реєстрових книг боржнику ОСОБА_1 належить право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2006 року.
Приватний виконавець Телявський А.М. 08.09.2025 року надіслав на вказану адресу боржника лист про забезпечення доступу для проведення виконавчих дій по опису та арешту рухомого та нерухомого майна та 23.09.2025 року здійснив виїзд за вищевказаною адресою, однак вимогу приватного виконавця боржник не виконав, доступу до рухомого та нерухомого майна не надав, про що складено відповідний акт.
07.10.2025 року приватним виконавцем Телявським А.М. направлено рекомендованим листом повторну вимогу про надання доступу приватномувиконавцю до вказаної квартири для проведення опису та арешту майна, дата проведення виконавчої дії - 16.10.2025 року. В ході виконання вказаної дії двері ніхто не відчинив, потрапити приватному виконацю до квартири не вдалось.
22.10.2025 року боржник також не 'зявився до офісу приватного виконавця.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Так, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Згідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.
Частиною першою статті 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Отже, державний (приватний) виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.
Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.
Також, згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Зазначене дає підстави для висновку, що до подання державного (приватного) виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу державного виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо).
Право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань.
Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.
Однак, з наявних в матеріалах справи неможливо дійти висновку, що боржник обізнаний щодо наявності відкритого виконавчого провадження, а також, що він умисно ухиляється від виконання рішення суду. За таких обставин суд вважає, що подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 18, 28 Закону України «Про виконавче провадження»,ст.ст. 260, 261, 439 ЦПК України, суд,-
В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 12.11.2025 року.
Суддя Н.Д. Буша