Справа № 752/17997/25
Провадження № 6/752/682/25
Іменем України
13 листопада 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Пулинець Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва, цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Євтодьєва Анатолія Олександровича про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заявник ОСОБА_1 через свого представника Євтодьєва А.О. звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30.10.2025 по цивільній справі № 752/17997/25, строком на 6 (шість) місяців зі сплатою коштів рівними частинами по 2 912,59 щомісяця.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що він погоджується із рішенням суду, однак не має змоги на протязі місяця чи іншого досить короткого строку від рішення суду (результатів оскарження рішення) сплатити такі суми коштів.
Щодо матеріального стану заявника, зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має дохід, однак він не є надвисоким, має трьох дітей.
Тобто, заявник хоч і має певний рівень доходу, однак він є військовослужбовцем і має трьох дітей, що наразі робить неможливим виконання рішення суду негайно (у місячний термін). Посилається на те, що в Україні діє воєнний стан, який впливає на усі сфери суспільного життя далеко не найкращим чином - це відображається як на робочих місцях, так і на оплаті праці.
Зазначені обставини зумовлюють у заявника необхідність у звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/17997/25 від 30.10.2025.
Пояснює, що на протязі 6 місяців заявник міг би виконати згадане рішення суду, сплачуючи кожного місяця на користь позивача суму коштів у розмірі 2 912,59 грн. Ця сума є великою, однак посильною для заявника, а тому він просить розстрочити згадане рішення суду на строк 6 місяців рівними частинами.
Сторони в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.
Судом встановлено, що у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 752/17997/25 за позовом ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30.10.2025 позов задоволено частково та стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за договором № 9947917 від 26.08.2020, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 10 574,50 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 084,00 грн та 5 817,00 грн витрат на правничу допомогу.
Всього за судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" 17 475,50 грн.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до довідки з Пенсійного фонду України форми ОК-5, ОСОБА_1 отримував доходи в наступних розмірах: 2022 рік - 363 823,94 грн; 2023 рік - 605 344,12 грн; 2024 рік - 325 989,61 грн; за 6 місяців 2025 року - 205 584,75 грн.
Відповідно до довідки з Пенсійного фонду України форми ОК-7, ОСОБА_1 отримував доходи в наступних розмірах: 2022 рік - 363 823,94 грн; 2023 рік - 609 765,74 грн; 2024 рік - 325 989,61 грн; за 8 місяців 2025 року - 343 794,74 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2025 № 5672 ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 04.04.2022.
Відповідно до актових записів про народження, сформованих на порталі державних послуг «Дія», ОСОБА_1 є батьком трьох дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 у справі №916/190/18.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018.
Обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявниця стверджує, що перебуває в складних життєвих обставинах, має тяжкий матеріальний стан, рівень її доходів є невеликим, у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.
Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності з позиції належності та допустимості, враховуючи бажання ОСОБА_1 повернути заборгованість ТОВ "Коллект Центр" шляхом розстрочення виконання судового рішення, а також враховуючи його матеріальний та сімейний стан, перебування у лавах Збройних Сил України, що не дозволяє у належний спосіб виконати рішення суду, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30.10.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за договором № 9947917 від 26.08.2020, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 10 574,50 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 084,00 грн та 5 817,00 грн витрат на правничу допомогу, терміном на 6 місяців.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись ст. ст. ст. 16, 81, 133, 137, 141, 260, 263, 354, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Євтодьєва Анатолія Олександровича про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .) виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором № 9947917 від 26.08.2020, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 10 574,50 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 084,00 грн та 5 817,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього 17 475,50 грн, терміном на 6 (шість) місяців зі сплатою коштів рівними частинами по 2 912,59 грн щомісяця, з моменту набрання ухвали законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 13 листопада 2025 року.
Суддя Слободянюк А.В.