Справа № 709/1947/25
12 листопада 2025 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романова О.Г., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 жовтня
2025 року серії ЕПР1 № 480617 ОСОБА_1 11 жовтня 2025 року о 21:28 год. у
с. Богодухівка, вул. Центральна, 35, керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних клопотань до суду не направив, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правопорушення передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП не входять до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, із клопотанням про відкладення справи до суду не звертався, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, на яку складений протокол про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні було досліджено відеозаписи, надані Відділом поліцейської діяльності № 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області та які наявні в матеріалах справи. Відповідно до відомостей, які містять зазначені відеозаписи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення. Після зупинки транспортного засобу, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останній погодився. Результат огляду виявився позитивним - 1,80 проміле. ОСОБА_1 не заперечував результат огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Розглянувши адміністративні матеріали суд встановив наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Факт вчинення ОСОБА_1 адмістративного правопорушення, передбаченого
ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, встановлено у судовому засіданні за матеріалами справи.
Відповідно до матеріалів справи дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за ч. 3 ст. 130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за вчинення особою правопорушення, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягнення за
ст. 130 КУпАП.
Поняття повторності розкрито в п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.
Отже, для встановлення ознаки повторності вчиненого адміністративного правопорушення законодавцем встановлено часовий проміжок часу в один рік.
При цьому, кваліфікація адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 130 КУпАП не пов'язує його із винесенням постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
Отже, період часу в один рік, який зазначено у ч. 3 ст. 130 КУпАП слід відраховувати з моменту вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не з моменту притягнення такої особи до відповідальності.
Схожа позиція викладена у постанові Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2024 року (справа № 953/9384/23).
Проте, суду не надано жодного доказу повторності вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Навпаки, до матеріалів справи додано рапорт працівника поліції, відповідно до якого дане правопорушення було помилково кваліфіковане за ч. 3 ст. 130 КУпАП замість вірної кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року
№ 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня
2008 року (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄСПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄСПЛ.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його становище.
За наведених вище обставин вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, а саме:
- обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення від
11 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 480617, де ОСОБА_1 свою вину визнав;
- відомостями відеозапису, наявного в матеріалах справи, відповідно до якого
ОСОБА_1 керував транспортним засобом; пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, який виявився позитивним; з результатами такого огляду погодився;
- роздруківкою на папері показників алкотестера «Драгер», відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,80 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,80 проміле;
- рапортом від 12 жовтня 2025 року.
Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність згідно ст. 34 КУпАП судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність згідно ст. 35 КУпАП судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривеньз позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У зв'язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 126, 130, 221, 245, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Дії ОСОБА_1 в частині обвинувачення за ч. 3 ст. 130 КУпАП перекваліфікувати на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Г. Романова