Справа № 148/1859/25
Провадження №2/148/931/25
Іменем України
04 листопада 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб 14.07.2014 у виконкомі Суворовської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, за актовим записом №26, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу у сторін є спільний син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя сторін не склалось, оскільки в них кардинально різні погляди на життя, шлюбні відносини на даний час фактично припинені та вже протягом тривалого часу носить формальний характер.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, позивачка звернулася до суду з даним позовом, у якому просить шлюб розірвати.
В судове засідання позивачка не з'явилася, від неї надійшла заява у якій просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, судові витрати просить залишити за нею та прізвище залишити без змін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява у якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14.07.2014 Виконкомом Суворовської сільської ради Тульчинського району, шлюб між сторонами зареєстровано 14.07.2014, за актовим записом № 2. При реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 4).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.08.2020 виконкомом Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області (а.с. 9).
Спільне життя сторін не склалось. Фактичні взаємини не відображають їхнього прагнення щодо збереження шлюбу та сім'ї. Причинами розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст. 110-113 СК України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, позивач наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберегти сім'ю не має, відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, за таких обставин, суд вважає, що подальше збереження сім'ї неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а отже вимога позивачки про залишення їй після розірвання шлюбу прізвища без змін є законною та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач у позовних вимогах просить понесені судові витрати залишити за нею.
На підставі викладеного, керуючись ст. 105, 110, 112 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. 263- 265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.07.2014 виконкомом Суворовської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, актовий запис №26.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище без змін.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: