Справа № 524/10207/18
Номер провадження 3-в/524/54/25
13.11.2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі : головуючого судді Олейнікової Г.М.
при секретарі Санакоєвій Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області подання начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Ірини Коноваленко щодо звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2019 року у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, -
В поданні начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Ірини Коноваленко зазначено, що постанова відносно ОСОБА_1 надійшла до Крюківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області та була прийнята до виконання 25.02.2019 року.
07.03.2019 року Крюківським РВ направлялися запити до Крюківського ВДВС, ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області та Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області з метою надання інформації про підтвердження факту проживання громадянина ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
18.03.2019 року працівниками Крюківського РВ проводилась перевірка за проживання правопорушника, в ході якої батько гр-на ОСОБА_1 повідомив, що його син за вказаною адресою не проживає вже протягом 8 років, а протягом останнього року знаходиться за межами України.
05.04.2019 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Крюківським РВ було направлене подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконання постанови, постановою суду від 19.04.2019 року в задоволенні подання Крюківського РВ було відмовлено.
14.05.2019 року громадянин ОСОБА_1 перевірявся за адресою проживання працівником ВП №1 КВП ГУНП в Полтавській області, в ході перевірки місцезнаходження правопорушника не встановлено.
26.07.2019 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Крюківським РВ було направлене подання щодо вирішення питань, пов?язаних з виконання постанови, постановою суду від 06.08.2019 року в задоволенні подання Крюківського РВ було відмовлено.
09.01.2020 року з Крюківського ВДВС надійшло повідомлення про те, що останнім направлялося подання про оголошення боржника в розшук. Згідно ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.11.2019 в задоволенні подання було відмовлено.
03.03.2020 року Крюківським РВ до Крюківського ВДВС м. Кременчука направлений запит про надання інформації відносно паспортних даних правопорушника та інформації про виїзд останнього за кордон.
06.04.2020 року надійшла відповідь, в якій містилися паспортні дані порушника і дані про перетин кордону 14.02.2018 року.
16.04.2020 року та 02.06.2020, 14.01.2021 запит до ВДВС про ініціювання розшуку порушника.
02.07.2020 року 11.12.2020 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука направлені подання щодо вирішення питань, пов?язаної з виконанням постанови за наявної інформації про виїзд порушника за кордон, згідно постанов Автозаводського районного суду м. Кременчука в задоволені подань було відмовлено.
01.03.2021 року до Крюківського РВ надійшло повідомлення від Крюківського ВДВС про те, що до Крюківського районного суду м. Кременчука було направлено подання про розшук боржника ОСОБА_1
29.04.2021 року до Крюківського РВ надійшла ухвала Крюківського районного суду м. Кременчука від 10.02.2021 року, відповідно до якої подання про розшук боржника ОСОБА_1 було задоволено, копія ухвали була направлена для виконання BП №1 Кременчуцького ВІ ГУНІ в Полтавській області.
10.12.2021 року з ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення, що згідно п.4.1 Наказу МВС України №408 від 27.08.2008 року, розшук боржника припинено.
28.12.2021 року та 04.05.2022 року Крюківським РВ до Автозаводського районного суду м. Кременчука направлено подання про вирішення питання про давність виконання рішення суду відносно ОСОБА_1 Автозаводським районним судом м. Кременчука у задоволенні подань було відмовлено.
05.07.2022 року для встановлення місцезнаходження правопорушника ОСОБА_1 . Крюківським РВ були направлені запити до КРУП ГУНП в Полтавській області, Кременчуцької міської станції швидкої медичної допомоги, департаменту охорони хоров?я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, КНМП «Кременчуцька центральна районна лікарня» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавсьої області, Кременчуцького міського відділу ДРАЦС Північно-східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Кременчуцького міжрайонного відділення судово-медичної експертизи.
05.09.2022 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Крюківським РВ було направлено подання про вирішення питаннь, пов?язаних з виконанням постанови. Стосовно громадянина ОСОБА_1 постановою від 27.09.2022 року у задоволенні подання було відмовлено.
18.04.2023 року працівниками Крюківського РВ була здійснена перевірка за місцем проживання громадянина ОСОБА_1 . В ході перевірки двері будинку ніхто не відкрив, із сусідами поспілкуватися не вдалося. Було залишено виклик до Крюківського РВ на 20.04.2023 року, за яким ніхто не з'явився.
У зв'язку з вищевказаними обставинами, 29.05.2023 року 30.11.2023 року та 01.01.2024 року ОСОБА_2 до Автозаводського районного суду м.Кременчука було направлено подання про вирішення питання про давність виконання судового рішення відносно громадянина ОСОБА_1 Автозаводським районним судом м. Кременчука у задоволенні подань було відмовлено.
Крюківським РВ проводилися першочергові пошукові заходи, направлялися запити до ВНП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, Крюківської районної адміністрації, Крюківського ВДВС у м.Кременчуці про надання інформації про факт проживанння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Неодноразово здійснювалась перевірка за місцем проживання правопорушника. Місцезнаходження ОСОБА_1 до цього часу не було встановлено.
Відповідно до ст.2 ч.1 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" установлена судова практика Європейського суду з прав людини (дажі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дажі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як "кримінальні" у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У п.3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 року (справа №10-рп/2011) Конституційний Суд України, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що "не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення", а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи вищезазначене, окремі суди (судді) вважають за можливе до правовідносин, які виникли, застосовувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із вказаним законодавством і судовою практикою, дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішеннямзаконної сили і у всякому разі не перевищувати двох років.
Оскільки особи, які притягуються до адміністративної відповідальності знаходяться явно в невигідній ситуації в порівнянні з тим, хто вчинив більш тяжке правопорушення (злочин) у питанні давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень та обвинувальних вироків.
Відповідно до ст. 304,305 КУпАП контроль з правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 304, 305 КУпАП, ст. 80 КК України, начальник Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Ірина Коноваленко просить суд вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2019 року у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
Представник Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Ярмишко Я.С. в судовому засіданні підтримала подання начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Ірини Коноваленко про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2019 року у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, наполягає на його задоволенні .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи не надходило. Суд вважає за можливе розглянути подання без участі ОСОБА_1 , так як його участь в судовому засіданні не є обов'язковою.
Суд вислухавши представника органу прообації , дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
У п.11.1. Розділу ХІ Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 № 474/5 зазначено ,що виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.
Із постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.02.2019 року (аркуш 2 особової справи №06/2019) вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 ч.1 КпАП України та підвергнутий адміністративному стягненню у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Як судом вище було вказано, законодавцем чітко визначено на який орган покладено виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, а саме на уповноважений орган з питань пробації.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, суд враховує, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до статей 1, 8 Основного Закону, Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Вирішуючи порушене у цій справі питання, відповідно до цього принципу, суд враховує, що згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, тобто цей нормативно-правовий акт не містить положень, які б дозволяли суду звільнити від відбування покарання особу, у зв'язку із закінченням строків давності виконання цієї постанови.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява №17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03). Також Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Надточий проти України» від 15.05.2018 року зазначив, що український уряд визнав кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ч.3 ст.80 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Відповідно до ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Подання та матеріали особової справи №06/2019 не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 не вчинено нового правопорушення з моменту набрання постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2019 року законної сили і до моменту звернення органом пробації із поданням до суду, що є безумовною підставою переривання обчислення строку давності відповідно до положень ч.4 ст.80 КК України, також не вбачається які заходи приймались органом пробації для встановлення місця знаходження і проживання ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, ст.ст.23, 298, 304, 305 КУпАП, ст.80 ч.3,4 КК України, суд,-
В задоволенні подання начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Ірини Коноваленко щодо звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2019 року у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Ганна ОЛЕЙНІКОВА