"12" листопада 2025 р. Справа № 363/6699/23
12 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Крюкової В.Є.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Кобилянського В.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгород заяву позивача про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу,
у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана вище цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , у якій позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-779/15-21-сг від 23.02.2021 в частині затвердження проекту землеустрою на надання у безоплатну власність ОСОБА_2 земельної ділянки для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221884000:33:022:0933, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
16.09.2024 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, у якій, посилаючись на положення статті 49 ЦПК України, просить:
визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-779/15-21-сг від 23.02.2021 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у безоплатну власність ОСОБА_2 земельної ділянки для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221884000:33:022:0933, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області;
припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221884000:33:022:0933, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області;
скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:022:0933, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що предметом даного позову є визнання незаконним та скасування наказу Відповідача-1, яким Відповідач-1 затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надав Відповідачеві-2 безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:0933. Земельна ділянка надана за рахунок земель загального користування, а її надання призвело до позбавлення Позивача доступу до належної йому на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 3221884000:33:022:0709. Проте задоволення даної позовної вимоги не призведе до відновлення порушених прав Позивача, оскільки оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії і його дія вичерпана виконанням. Отже, на думку позивача, обраний ним спосіб захисту порушеного права не відповідає критерію ефективності. Зазначає положення статті 25 Закону України «Про державний земельний кадастр», відповідно до якої «Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ….ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної білянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності)».
Також, позивач, звертаючись до суду із заявою про зміну предмету, зазначає про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим здійснено доплату судового збору за дві додаткові вимоги немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн.
У судовому засіданні 12.11.2025, під час вирішення питання про прийняття заяви позивача про зміну предмету позову, позивач та його представник підтримали подану заяву та просили її прийняти.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, поважності причин неявки не повідомили.
Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви позивача від 16.09.2024 про зміну предмету позову, заслухавши думку сторони позивача, дослідивши зміст позовної заяви та зміст заяви про зміну предмету позову, у якій одночасно заявлено додаткові позовні вимоги, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду даної заяви, з таких підстав.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частини третьої статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.
Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020, зроблено висновок: позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
З системного аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22.07.2021 по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Можливість доповнення позовних вимог шляхом подання заяви про зміну предмету позову до вже поданого позову, чинним ЦПК України не передбачено.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року у справі № 405/3360/17 вказано, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття заяви позивача про зміну предмету позову, яка за змістом свідчить про доповнення позовної заяви додатковими вимогами немайнового характеру, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті такої заяви.
При цьому слід роз'яснити позивачу його право звернутися до суду з відповідним позовом з дотриманням вимог процесуального законодавства.
Керуючись статтями 43, 49, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
відмовити у прийнятті заяви зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 13.11.2025.
Суддя О.П. Лукач