Справа № 296/12763/25
2/296/4569/25
про відмову у відкритті провадження
"12" листопада 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, вчиненням незаконних рішень, дій чи бездіяльності, -
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів. Зміст позовних вимог містить вимогу визнати незаконним рішення, дії, подання на розгляд сесії документа, в який внесено завідомо неправдиві відомості Виконавчим комітетом Житомирської міської ради.
Позивач просить розглядати позовну заяву за правилами цивільного судочинства, оскільки Виконавчому комітету Житомирської міської ради, як суб'єкту владних повноважень, не надано повноважень при здійсненні владних управлінських функцій порушувати законодавство, цивільні права та інтереси позивача. Вказує, що правовідносини мають цивільно-правовий характер і такий спір є приватноправовий; просить прийняти обґрунтування 21 випадку порушення законодавства при розгляді клопотання від 27.11.2015року, при прийнятті незаконних рішень та дій. Позивач вважає, що в результаті рішень та дій відповідача їй заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню в сумі 210000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити.
Встановлено, що 27 листопада 2015 року ОСОБА_1 подано клопотання на ім'я голови Житомирської міської ради С.І. Сухомлина про надання дозволу на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель міської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку у межах норм безоплатної передачі земельної ділянки у розмірі 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Житомирської міської ради від 20 червня 2019 №1501 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі Земельного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Державний земельний кадастр», «Про землеустрій», «Про регулювання містобудівної діяльності», плану зонування території м. Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017р. №579, у зв'язку з невідповідністю містобудівній документації (земельна ділянка розташована в зоні мішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови, частина земельної ділянки розташована в зоні вулиць в червоних лініях, земельна ділянка знаходиться в санітарно-захисній зоні об'єктів транспорту).
Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За правилами ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.10 ст.118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми, зокрема, передбачають, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів з клопотанням на отримання дозволу для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду і оцінки якого встановлені ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. При цьому, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини першої ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 частини першої ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами п.1 частини першої ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Із наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У пункті 7 частини першої ст.4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини п'ятої ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду, відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає оскарженню у порядку адміністративного судочинства, якщо рішення органу місцевого самоврядування/органу виконавчої влади, вимоги позивача або ж заперечення відповідача не пов'язані з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб (постанова ВП ВС від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16).
Як встановлено зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 порушення її прав обґрунтовує, зокрема тим, що при розгляді її клопотання від 27 листопада 2015 року не дотримані вимоги чинного законодавства щодо строків і процедури розгляду поданого клопотання та прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Зокрема посилається на порушення процедури підготовки проекту рішення, в т.ч. на не врахування доданих до клопотання документів, відсутність висновку спеціаліста, допущені порушення при внесенні проекту рішення на розгляд міської ради, внаслідок чого позивачу заподіяна моральна шкода.
Отже, при вирішенні судом позовних вимог у цій справі передусім підлягає дослідженню правомірність дій відповідача та інших органів місцевого самоврядування при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 27 листопада 2015 року про надання дозволу на одержання безоплатно у власність земельної ділянки, що охоплює собою встановлення судом обставин дотримання строків і процедури розгляду клопотання (дотримання процедури підготовки проекту рішення, отримання відповідних висновків, дослідження доданих до заяви документів, затвердження планів тощо) та, як наслідок, надання оцінки компетенції відповідача як суб'єкта владних повноважень та його посадових осіб щодо здійснення покладених на них функцій, в тому числі функцій контролю, строків розгляду тощо. При цьому, такі обставини не пов'язані з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб, бо ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку не набула.
Речове право у ОСОБА_1 не виникло, а тому правовідносини, які виникли між сторонами, є адміністративно-правовими та справа підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства. Наразі захищається інтерес в отриманні земельної ділянки у власність, який не реалізований. Відшкодування моральної шкоди залежить від вирішення публічно-правового спору, а тому спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене спір у даній справі є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наявність підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження.
Керуючись статтями 19, 186, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі №296/12763/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, вчиненням незаконних рішень, дій чи бездіяльності.
Роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом (вул. Бориса Лятошинського, 5, м.Житомир, 10001).
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом із позовною заявою та доданими до неї документами надіслати особі, яка її подала. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. Й. Адамович