Справа №295/13865/25
Категорія 4
2-н/295/1812/25
(про відмову у видачі судового наказу)
13.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М., розглянувши заяву ТОВ «КК «Домком-Житомир» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ,
До Богунського районного суду м. Житомира заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення із стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги у розмірі 4464,91 грн. та судового збору.
При вирішенні питання про можливість видачі судового наказу, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, крім іншого, документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Наказне провадження - одне з видів проваджень цивільного судочинства, в якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти. Одними з характерних ознак наказного провадження є: спрощена, оскільки має місцфйце «урізана» цивільна процесуальна форма - на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; не може бути пред'явлено зустрічний позов; урізана модель стадійності цивільного процесу - немає попереднього судового засідання, судового розгляду справи по суті; сторони не повідомляються про видачу судового наказу; судовий наказ видається за відсутності сторін та видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та копії документів, які долучені до неї, суддя вважає, що вони не відповідають наведеним вище вимогам з огляду на наступне.
Згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що послуги надаються за адресою: АДРЕСА_2 , де боржник отримує послуги, та додані до заяви про видачу судового наказу документи також відповідають цій адресі, тобто заявник обґрунтовує, що заборгованість виникла саме за цією адресою, проте боржник зареєстрований зовсім за іншою адресою.
Заявником не надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи іншого документу на підтвердження права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 .
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, оскільки до неї не додані всі необхідні документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, які підтверджують, що боржник отримує послуги за вказаною адресою, які б дали підстави суду дійти висновку про обґрунтованість та безспірність заявлених вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України, до заяви не долучені документи, які підтверджують всі обставини, викладені в ній, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 162, 165 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ТОВ «КК «Домком-Житомир» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Єригіна