Справа № 991/10895/25
Провадження №11-сс/991/716/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
10 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.
1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2025 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання його заяви про кримінальне правопорушення від 20.10.2025.
Слідчий суддя встановив, що 20.10.2025 ОСОБА_6 звернувся до НАБУ із заявою про кримінальне правопорушення, яке на його думку вчинене службовими особами Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в інтересах ОСОБА_7 . Однак, відомості відображені у його заяві усупереч вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України не були внесені до ЄРДР. З урахуванням наведеного, ОСОБА_6 у скарзі прохав постановити ухвалу відповідно до ст. 307 КПК України та зобов'язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, що викладені у його заяві від 20.10.2025, та розпочати досудове розслідування.
Дослідивши матеріали скарги, зміст заяви та письмові заперечення представника НАБУ, слідчим суддею установлено, що ОСОБА_6 повідомив НАБУ про те, що службові особи Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в інтересах ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, за таких обставин. У жовтні 2025 року засоби масової інформації та соціальні мережі поширили інформацію, яка свідчить про умисне ухилення ОСОБА_7 від сплати податків та зборів в особливо великих розмірах. Авторами публікацій зазначено, що у 2021 році ОСОБА_7 отримав від НАК «Нафтогаз України» додаткову грошову винагороду (премію) у розмірі 339 000 000,00 гривень, однак вищевказаний дохід не задекларував та не сплатив із нього відповідні суми податків та обов'язкових платежів. При цьому, службові особи Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, замість здійснення заходів щодо стягнення з ОСОБА_7 сум незадекларованих та несплачених податків і зборів, переклали фінансовий обов'язок на НАК «Нафтогаз України», чим безпідставно завдали майнової шкоди та нарахували державному підприємству податкових зобов'язань на загальну суму 82 134 723,40 гривень.
Водночас, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному випадку відсутня, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність з боку уповноваженої особи НАБУ. Так, слідчим суддею констатовано, що зі змісту заяви ОСОБА_6 та заперечень представника НАБУ слідує, що обставини схожі до тих, що наведені заявником вже розслідуються у кримінальному провадженні № 52023000000000177.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя не вбачав підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 та зобов'язання уповноваженої особи НАБУ повторно вносити до ЄРДР відомості за обставинами кримінального правопорушення, що вже розслідується.
2.Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, в апеляційній скарзі апелянт ставить вимоги про: 1) скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2025 у справі № 991/108/25; 2) постановлення нової ухвали, якою слід зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 20.10.2025 про скоєння службовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в інтересах ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В обґрунтування наведених доводів апелянт зазначає, що слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що начебто відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_6 про скоєння службовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, фактично є аналогічними (дублікатом) тим, що вже розслідуються у кримінальному провадженні № 52023000000000177 від 14.04.2023, та за переконанням слідчого судді, у межах даного кримінального провадження вже начебто розслідується аналогічне правопорушення, вчинене службовими особами ДПС.
Разом з тим, як зазначено у листі Національного антикорупційного бюро України від 27.10.2025 у межах досудового розслідування кримінального провадження № 52023000000000177 від 14.04.2023 досліджуються обставини стосовно виплати премії голові правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_7 у 2021 році.
Апелянт не погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що в межах кримінального правопорушення № 52023000000000177 від 14.04.2023 досліджується питання щодо законності/незаконності отримання премії головою правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_7 у 2021 році, а відомості викладені у його заяві про кримінальне правопорушення про скоєння службовими особами ДПС кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не є аналогічними тим, що вже розслідуються у кримінальному провадженні № 52023000000000177 від 14.04.2023 , оскільки: 1) вони відрізняються між собою суб'єктами злочину; 2) вони відрізняються між собою датою вчинення злочину; 3) також вони відрізняються між собою об'єктивною стороною злочину (діянням та характером суспільно небезпечних наслідків (видом та розміром завданих збитків).
Крім того, апелянт акцентує увагу на тому, що кримінальне провадження № 52023000000000177 було зареєстровано в ЄРДР 14.04.2023, тоді як кримінально протиправні дії службових осіб ДПС було вчинено ними у 2024 році, після реєстрації зазначеного кримінального провадження, що у свою чергу свідчить про об'єктивну неможливість їх розслідування у межах кримінального провадження № 52023000000000177 від 14.04.2023, а також представником НАБУ не надано слідчому судді будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджували те, що у кримінальному провадженні № 52023000000000177 від 14.04.2023 надавалась чи надається оцінка саме діям службових осіб ДПС та те, що такі дії є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням допущеної бездіяльності уповноваженою особою НАБУ, а також помилкових висновків слідчого судді, апелянт прохає апеляційну скаргу задовольнити.
3.Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_6 належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного перегляду (а.п. 45), в судове засідання не прибув, при цьому, за допомогою системи «Електронний суд» подав клопотання зареєстроване за Вх. №3683/25-вх про розгляд справи без його участі (а.п. 51).
Національне антикорупційне бюро належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду (а.п. 44). Уповноважений представник НАБУ в судове засідання не прибув, про поважність причин свого неприбуття не повідомив.
За таких обставин, колегією суддів, відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, здійснено апеляційний розгляд за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження.
4.Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (далі- Положення).
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Перевіривши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів встановила, що 20.10.2025 ОСОБА_6 електронною поштою скерував до Національного антикорупційного бюро України заву про скоєння кримінального правопорушення з якої вбачається, що у жовтні 2025 року, ЗМІ та соціальні мережі здійснили публікації про те, що ОСОБА_7 у 2021 році отримав від НАК «Нафтогаз Україна» додаткову грошову винагороду (премію) у розмірі 339 000 000 гривень. При цьому, авторами публікацій зазначено, що виплата вищевказаної грошової винагороди ОСОБА_7 здійснювалась не безпосередньо НАК «Нафтогаз Україна», а банківською установою через механізм банківської гарантії, внаслідок чого НАК «Нафтогаз Україна» не здійснило обчислення, утримання і перерахування податків та обов'язкових платежів до відповідного бюджету із доходу ОСОБА_7 . Водночас, ОСОБА_7 як фізична особа-резидент та платник податків у 2022 році мав самостійно задекларувати та сплатити з вищевказаного доходу податок та військовий збір, що останнім зроблено не було.
Крім того, заявник повідомляє, що відповідно до судової справи № 320/54283/24, службові особи ДПС України Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, замість здійснення заходів щодо стягнення з ОСОБА_7 сум незадекларованих та несплачених податків та зборів, переклали фінансовий обов'язок останнього перед державою на НАК «Нафтогаз України». А тому з урахуванням викладеного, вважає, що службові особи Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків зловживали своїм службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_7 використали службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для НАК «Нафтогаз Україна», а отже вони вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.
За наведених обставин, ОСОБА_6 прохав внести уповноважену особу НАБУ до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, вчинене службовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в інтересах ОСОБА_7 (а. п. 5-8).
Відповідно до письмових заперечень представника НАБУ (а. п. 18-20), за результатами розгляду Національним бюро заяви ОСОБА_6 , його листом від 27.10.2025 № 112-294//33053 (а. п. 21) було повідомлено про те, що інформація стосовно виплати премії голові правління НАК «Нафтогаз Україна» ОСОБА_7 у 2021 році, досліджується детективами НАБУ в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52023000000000177 від 14.04.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.
Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами судового провадження, в даному випадку відсутня, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність з боку уповноваженої особи НАБУ, адже зі змісту заяви ОСОБА_6 та заперечень представника НАБУ слідує, що обставини схожі до тих, що наведені заявником вже розслідуються у кримінальному провадженні № 52023000000000177, що виключає процесуальну можливість повторного внесення таких відомостей до ЄРДР.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді та зазначає, що заява ОСОБА_6 за своїм змістом та наведеними обставинами, викладеними у ній, не містить нових відомостей, які б дозволяли її вважати такою, що повідомляє про нове кримінальне правопорушення. Аналізуючи викладені заявником відомості, а також посилання на публікації у електронних виданнях (ІНФОРМАЦІЯ_1), колегія суддів доходить до висновків, що ані заява про кримінальне правопорушення, ані ідентичні за своїм змістом публікації не містять посилань на будь-які фактичні обставини, з яких дійсно можна було б дійти висновку про вчинення нового кримінального правопорушення, про яке зазначено у заяві апелянта,та, які б обумовлювали початок нового досудового розслідування.
Доводи апелянта про те, що відомості викладені у його заяві про кримінальне правопорушення від 20.10.2025, не охоплюються досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000177 від 14.04.2023, оскільки уповноваженою особою НАБУ не надано слідчому судді будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджували те, що у кримінальному провадженні № 52023000000000177 від 14.04.2023 надавалась чи надається оцінка саме діям службових осіб ДПС та те, що такі дії є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, спростовуються запереченнями представника НАБУ (а. п. 18-20) та листом від 27.10.2025 № 112-294//33053 (а. п. 21), у відповідності до яких інформація стосовно виплати премії голові правління НАК «Нафтогаз Україна» ОСОБА_7 у 2021 році, досліджується детективами НАБУ в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52023000000000177 від 14.04.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.
Крім того, колегія суддів зауважує, що детектив, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. На етапі досудового розслідування правоохоронні органи збирають, перевіряють та фіксують докази, щоб встановити обставини правопорушення та особу(осіб), яка його вчинила. Розголошення відомостей досудового розслідування не допускається.
Колегія суддів звертає увагу, що Єдиний реєстр досудових розслідувань створений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства (п. 4 глави 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення).
З метою недопущення випадку неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР та їх повторної реєстрації, на етапі внесення даних здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними. При цьому перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями: прізвище, ім'я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; дата вчинення правопорушення; територія вчинення правопорушення (п. 2 глави 4 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення).
При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, такі матеріали об'єднуються в одне провадження, після чого одному з них присвоюється статус «дублікат» (п. 9 глави 4 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення).
Тобто, у випадку наявності інформації про аналогічні факти, що надійшла із різних джерел, така інформація повторно у ЄРДР не реєструється та відповідно не розслідується, а обліковується як «дублікат».
Крім того, колегія суддів зауважує, що посилання апелянта на факт донарахування НАК «Нафтогаз України» податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, складання податкових повідомлень рішень та їх подальше оскарження у судовому порядку свідчить про здійснення органами ДПС своїх контрольних функцій та реалізацію НАК «Нафтогаз України» свого права на оскарження рішення, прийнятого контролюючим органом, що за обставин, викладених у заяві ОСОБА_6 , не свідчить про вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, щодо відсутності підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_6 від 20.10.2025.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст. 404 КПК України, оцінивши у сукупності матеріали апеляційного провадження та порівнявши їх із доводами апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді від 31.10.2025 та, відповідно, задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.10.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4