Справа № 991/9732/25
Провадження №11-сс/991/687/25
10 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів),
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52020000000000769 від 23.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбачен ого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000769 від 23.12.2020 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_11 , обіймаючи посаду радника директора ТОВ «НВП «Медирент», діючи у складі організованої групи спільно з іншими її учасниками, серед яких колишній заступник Міністерства соціальної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації ОСОБА_9 , заступник Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України ОСОБА_7 , а також інші особи, впродовж 2020 - 2021 років, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної і юридичної особи, вчинили дії, які спричинили державі в особі Міністерства соціальної політики тяжкі наслідки під час закупівлі міністерством програмно-апаратного комплексу керування базами даних для функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) через підконтрольну компанію за завищеними цінами.
У березні-квітні 2020 року організатор злочинної діяльності ОСОБА_8 прийняв рішення про залучення до вчинення злочинів працівника ТОВ «НВП «Медирент» ОСОБА_11 , який у 2007-2010 та 2014-2018 роках обіймав посаду Голови правління Пенсійного фонду України та будучи в довірливих відносинах з Міністром соціальної політики України міг впливати на її рішення, та засновника підконтрольного йому ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» ОСОБА_7 , який будучи фахівцем у сфері інформатизації та кібербезпеки мав тісні зв'язки з виробниками і постачальниками комп'ютерного та серверного обладнання, програмного забезпечення.
Використовуючи свої зв'язки серед службових осіб у центральних органах виконавчої влади, за сприяння ОСОБА_11 та інших співучасників, організував призначення ОСОБА_9 на посаду заступника Міністра соціальної політики, ОСОБА_7 на посаду заступника Голови Держспецзв'язку з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації, а ОСОБА_10 на посаду начальника Департаменту технологічної модернізації соціальної сфери Мінсоцполітики.
У подальшому, за сприяння членів організованої групи, наказом Мінсоцполітики від 30.06.2020 № 442 створено Міжвідомчу робочу групу з оцінки ефективності впровадження E-SOCIAL, головою якої призначено ОСОБА_9 .
За результатом роботи групи складено Звіт із висновком щодо недоцільності подальшої реалізації проекту E-SOCIA, напрацьовано проект Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, яку схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1353-р. Нею визначено необхідність впровадження ЄІССС з використанням технологічних можливостей Реєстру застрахованих осіб ПФУ, який є підсистемою ІКІС ПФУ. Авторські права на неї належали підконтрольній ОСОБА_8 компанії ТОВ «НВП «Медирент».
Кабінетом Міністрів України затверджено підготовлений та направлений ОСОБА_11 проект постанови «Про затвердження Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери» (ЄІССС).
Влітку 2021 ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , здійснив підготовку технічної та тендерної документації з метою закупівлі програмного забезпечення для ЄІССС. Для участі та подальшого оголошення переможцем в майбутній публічній закупівлі ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 залучили підконтрольну ТОВ «Інфосейф інноваційні технології».
Відповідно до узгодженого плану організованої групи у публічній закупівлі прийняли участь підконтрольні ОСОБА_8 компанії із завчасно узгодженими ціновими пропозиціями. За результатом проведення публічної закупівлі переможцем визначено ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології», з яким Мінсоцполітики укладено договір на загальну суму 69 248 652,00 грн.
За версією органу досудового розслідування під час публічної закупівлі мали місце антиконкурентні узгоджені дії між учасниками електронних торгів, замовником створювались умови для переваг підконтрольній ОСОБА_8 компанії з метою визнання її переможцем, а тендерна документація мала дискримінаційні умови для обмеження конкуренції шляхом проведення закупівлі одним лотом - одночасним придбанням серверного обладнання, ліцензійного програмного забезпечення та послуг із їх встановлення з метою обмеження кола потенційних переможців торгів.
На виконання договору офіційний дистриб'ютор продукції Oracle в Україні ТОВ «ІТ Дістрібьюшн» одержало від компанії Oracle в повному обсязі програмно-апаратний комплекс керування базами даних та доставило на визначену договором адресу.
Після підписання ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» та Мінсоцполітики акту про впровадження програмно-апаратного комплексу керування базами даних в експлуатацію, Мінсоцполітики здійснило оплату за договором на загальну суму 69 248 652,00 грн., у тому числі 52 060 104,00 грн за примірники програмного забезпечення.
ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з метою отримання неправомірної вигоди як різниці між завищеною та реальною ринкової вартістю програмного забезпечення залучили в ланцюг оплат посередника ТОВ «Сучасні Айті Технології» і домовились з невстановленою особою, яка мала вплив на товариство, про виведення такої різниці через рахунки товариства.
Одразу після перерахування коштів міністерством, ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» перевело ТОВ «Сучасні Айті Технології» 66 445 833,04 грн, а ТОВ «Сучасні Айті Технології» перерахувало ТОВ «ІТ Дістрібьюшн», яка власне поставила програмне забезпечення, грошові кошти на загальну суму 34 416 133,64 грн, у тому числі 19 643 826,22 за примірники програмного забезпечення.
Різниця вартості примірників програмного забезпечення між сплаченими Міністерством на користь ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» та перерахованих постачальнику ТОВ «ІТ Дістрібьюшн» склала 30 333 853,78 грн.
Загальна вартість примірників програмного забезпечення поставлених ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» на користь Мінсоцполітики складає 52 060 104,00 грн, в той час як їх ринкова вартість станом на 10.12.2021 становила 22 992 450,92 грн.
Різниця між вартістю примірників програмного забезпечення поставлених ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» Міністерству та їх ринковою вартістю станом на 10.12.2021 становить 29 067 653,76 грн.
Викладені обставини, за версією органу досудового розслідування, дають достатні підстави вважати, що учасники групи під керівництвом організатора ОСОБА_8 , виконавців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи в межах єдиного злочинного плану, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за пособництва ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та за участю інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, упродовж 2020-2021 років під час закупівлі програмного забезпечення для впровадження ЄІССС спричинили Мінсоцполітики тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди (збитків) у розмірі 29 067 653,76 грн.
04.09.2025 за місцем проходження військової служби ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Детектив Національного антикорупційного бюро України за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 3 302 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 998 456 гривень, а також покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених п. 1 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2025 року клопотання детектива задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 242 240 грн. Покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені пунктами 1 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України строком до 20 грудня 2025 року.
Не погодившись з ухвалою, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України.
Вважає, що ОСОБА_7 не повідомлено про підозру у належний спосіб, а висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке не внесено до ЄРДР, оскільки наведені в підозрі обставини кримінальних правопорушень не співпадають з інформацією, вказаною у витязі з ЄРДР.
Дії учасників не могли перебувати в причинному зв'язку із наслідками, про які зазначено у підозрі Закупівлю проводив тендерний комітет ДП «УСС». Він визначав переможця і погоджував запропоновані ним умови. Закупівля проводилась за процедурою відкритих торгів, що не обмежувало коло учасників. За таких обставин підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою.
ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» не мало можливості придбати ліцензії на товари, що постачались Мінсоцполітики, так як воно не є офіційним партнером компанії Oracle. Слідчим суддею не встановлено факту виведення грошових коштів через рахунки ТОВ «Сучасні Айті Технології» та не встановлено подальших дій з такими коштами. До клопотання не долучено жодного доказу, що підозрювані в даному кримінальному провадженні мають відношення до діяльності ТОВ «Сучасні Айті Технології» та ТОВ «ІТ Дістрібьюшн».
Висновок експерта № 65/24 від 06.08.2024 за результатами товарознавчої експертизи вважає необ'єктивним, оскільки в ньому не наведено відомостей, які вказують на характеристики ліцензій, технічну підтримку, які використовувалась для порівняння та можуть суттєво впливати на вартість об'єкту дослідження. Визначення ринкової вартості ліцензій і, відповідно, обрахунок розміру майнової шкоди, начебто завданої злочином, вчинялось на підставі неповно встановлених відомостей.
Детективом не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідність покладення на ОСОБА_7 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
ОСОБА_7 мобілізований та проходить військову службу в Національній гвардії України, у зв'язку з чим він не має фізичної можливості сплатити заставу та виконувати більшість покладених на нього слідчим суддею обов'язків.
Слідчим суддею не враховано, що належне підозрюваному рухоме та нерухоме майно наразі арештоване. Він позбавлений можливості його реалізувати, отримати кредит під заставу такого майна аби зібрати кошти для внесення суми застави.
ОСОБА_6 заявляє, що слідчий суддя не забезпечив конфіденційне спілкування підозрюваного із захисником, чим сприяв порушенню права ОСОБА_7 на захист. Вважає, що участь захисника під час розгляду клопотання була формальною. ОСОБА_7 не мав можливості залишити військову частину та прибути до м. Києва, у зв'язку з чим просив слідчого суддю забезпечити йому конфіденційне спілкування із захисником для узгодження правової позиції, однак слідчим суддею відмовлено в задоволені такого клопотання.
За результатами розгляду апеляційної скарги за участю прокурора, підозрюваного та його захисника колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (повістка про виклик), за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом є, в тому числі, відеозапис її вручення особі (ч.1 ст. 136 КПК України).
З матеріалів кримінального провадження вбачається (і це не заперечувалося жодним учасником апеляційного розгляду), що ОСОБА_7 мобілізований та проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України.
04 вересня 2025 року детективами здійснено виїзд до місця розташування військової частиниз метою вжиття передбачених КПК України заходів щодо повідомлення ОСОБА_7 про підозру. По прибуттю до військової частини детективи повідомили ОСОБА_7 про мету візиту щодо повідомлення про підозру, на його прохання надали можливість зателефонувати захиснику, після розмови з яким ОСОБА_7 повідомив, що не буде підписувати ніякі документи. У зв?язку з цим, детективом НАБУ за участі іншого детектива, який здійснював безперервну відеофіксацію, у присутності старшого офіцера по роботі з особовим складом військової частини з метою виконання вимог ст. 135, ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (шляхом оголошення змісту повідомлення про підозру) та вручено її примірник.
Факт відмови підозрюваного від підпису засвідчено відповідним написом детектива на тексті повідомлення про підозру.
Положення кримінального процесуального закону, які регламентують процедуру повідомлення учасника провадження про здійснену процесуальну дію або про прийняте процесуальне рішення, в тому числі й вручення письмового повідомлення про підозру, спрямоване на те, щоб адресат такого повідомлення був поінформований про факт прийнятого рішення або вчинення процесуальної дії.
Якщо особа відмовляється від вручення їй письмового повідомлення про підозру, сторона обвинувачення може здійснити відеозапис вручення, який є достатнім засобом фіксації належного повідомлення адресата.
У зв'язку з наведеним, твердження захисника та ОСОБА_7 , що останній не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні у зв'язку з порушенням порядку повідомлення про підозру, не відповідають дійсності.
Також колегія суддів відхиляє твердження ОСОБА_7 про неодержання ним клопотання про застосування запобіжного заходу. Воно вручалося підозрюваному у подібному до повідомлення про підозру порядку 15.09.2025 (телефонна розмова із захисником, відмова від одержання і підпису, відеофіксація відмови, складання детективом рапорту). Відсутність захисника у підозрюваного при врученні йому копії клопотання про застосування запобіжного заходу не є порушенням кримінального процесуального права.
У ході апеляційного розгляду ОСОБА_7 скаржився на те, що як військовослужбовець несе військову службу, яка перешкоджала йому брати участь у розгляді питання застосування до нього запобіжного заходу, він не мав можливості залучити собі захисника. Призначений слідчим суддею захисник приймав участь у розгляді даного питання формально, належного захисту не здійснював, у конфіденційному побаченні з захисником слідчий суддя йому відмовив.
Ці твердження підозрюваного колегія суддів ретельно перевірила та відхилила їх з таких причин.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчий суддя ухвалою від 24 вересня 2025 року, враховуючи проходження підозрюваним військової служби, його обов'язкову участь при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, ухвалив проводити розгляд клопотання за участю ОСОБА_7 в режимі відеоконференції між Вищим антикорупційним судом та Харківським апеляційним судом, а ухвалою від 03 жовтня 2025 року - в режимі відеоконференції з Соборним районним судом міста Дніпра. На військову частину було направлено копії відповідних ухвал та повістки про виклик ОСОБА_7 в судові засідання. Слідчий суддя просив військову частинну розглянути питання відрядження ОСОБА_7 у зв'язку з викликом до суду в порядку, встановленому Інструкцією про службові відрядження військовослужбовців Національної гвардії України. Згідно актів військової частини ОСОБА_7 повідомлено про надходження повісток.
16.10.2025 ОСОБА_7 письмово звернувся до слідчого судді, вказавши, що у зв'язку з виконанням бойових розпоряджень готовий брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, для чого військова частина забезпечила його ноутбуком та відповідними засобами зв'язку. Вказав на відсутність захисника.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю підозрюваного (в режимі відеоконференції) та прокурора їх клопотання про залучення захисника, ухвалою від 16 жовтня 2025 року слідчий суддя доручив директору Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_7 адвоката для здійснення захисту за призначенням. Цією ж ухвалою він роз'яснив призначеному захиснику про його можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження до часу проведення наступного судового засідання.
В подальших судових засіданнях 16 (о 14 год 00 хв) та 20 жовтня 2025 року підозрюваний був забезпечений захисником ОСОБА_12 .
У ході апеляційного розгляду на питання членів судової колегії підозрюваний пояснив, що він не звертався до командування військової частини з питання надання йому можливості самостійно залучити захисника чи виїхати до міста Києва для участі в судовому засіданні. Він самостійно вирішив брати участь у судовому засіданні в режимі відеконференцзвязку, для цього йому дозволили виїхати у місто Дніпро, надали легковий автомобіль.
Колегія суддів вважає, що ні з боку військової частини, в якій ОСОБА_7 проходить військову службу, ні з боку суду, підозрюваний не обмежувався у праві брати участь в судових засіданнях як безпосередньо так і в режимі відеоконференцзв'язку. Служба в лавах Національної гвардії України цьому не перешкоджала. Також колегія суддів не встановила, що ОСОБА_7 не міг залучити захисника.
Підозрюваний не знаходився під вартою. Спілкуватися конфіденційно з залученим чи призначеним захисником він міг у будь-який час незалежно від дій слідчого судді. На обставини перешкоджання йому у такому спілкуванні з боку будь-кого підозрюваний не посилався, матеріли клопотання таких ознак не містять.
З доводів апеляційної скарги, змісту судового рішення, клопотання, пояснень учасників кримінального провадження у ході апеляційного розгляду не вбачається жодних ознак того, що участь призначеного захисника у розгляді слідчим суддею питання застосування запобіжного заходу до підозрюваного носила формальний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_7 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
ЇЇ обґрунтованість підтверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами: заявою від 07.12.2020 Голови правління ГО «Розумна сила» ОСОБА_13 про вчинення злочинів службовими особами Мінсоцполітики, ПФУ, Мінцифри та ТОВ «НВП «Медирент»; протоколами допиту свідка ОСОБА_14 - заступника Голови правління ГО «Розумна сила» від 19.01.2021 та 26.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 05.04.2021; протоколами допиту свідка ОСОБА_17 від 07.04.2021 та 02.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 16.02.2022; листом Мінсоцполітики від 02.02.2021 про обставини впровадження та зупинення реалізації в Мінсоцполітики проекту E-SOCIAL та запровадження і реалізація проекту ЄІССС; листом керівника проекту TAPAS від 10.02.2021; листом Мінсоцполітики від 17.01.2022 про фінансування експериментального (пілотного) проекту ЄІССС Фондом TAPAS та проведення публічних закупівель ПАК для ЄІССС; протоколом огляду від 08.09.2022 матеріалів кримінального провадження №12019000000000835; листами представництва компанії Oracle від 10.02.2023, 08.08.2023; техніко-економічним обґрунтуванням ЄІССС, затвердженим заступником Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації ОСОБА_9 07 вересня 2021 року; листом ТОВ «ІТ Дістрібьюшн» від 25.06.2025; рішенням Антимонопольного комітету України від 05.12.2024 № 486-р; протоколом огляду від 31.08.2025 матеріалів НСРД - аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_9 ; протоколом НСРД від 24.06.2021 зняття інформації з електронних інформаційних систем ОСОБА_9 (ноутбук Asus); протоколом НСРД від 25.08.2021 зняття інформації з електронних інформаційних систем ОСОБА_9 (ноутбук Asus); протоколом НСРД від 29.10.-01.11.2021 зняття інформації з електронних інформаційних систем ОСОБА_9 ; протоколом огляду від 13-27.10.2022 документів та електронних носіїв інформації; протоколом огляду від 11.08.2025 відомостей з ноутбука ОСОБА_8 ; протоколом огляду від 02.11-22.12.2022 відомостей з телефону ОСОБА_7 ; протоколом огляду від 21.08.2025 відомостей з телефону ОСОБА_7 (iPhone 12); протоколом огляду від 25.08.2025 телефону ОСОБА_19 ; протоколом огляду від 24.07.2025 руху коштів по банківських рахунках Мінсоцполітики, ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології», ТОВ «Сучасні Айті Технології» та ТОВ «ІТ Дістрібьюшн»; протоколом огляду від 06.09.2025; протоколом огляду від 21.05.2025 документів; висновком експерта № 65/24 від 06.08.2024 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; висновком експерта № 301/1/25 від 23.07.2025 за результатами проведення судової комісійної економічної експертизи, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
У частині твердження захисника щодо необ'єктивності, недостовірності Висновку експерта № 65/24 від 06.08.2024 за результатами товарознавчої експертизи, слід відзначити, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Колегія суддів відхиляє доводи підозрюваного, що експертиза не містить відомостей, які вказують на характеристики ліцензій, технічну підтримку, які використовувалась для порівняння, оскільки види примірників програмного забезпечення, зазначені в Специфікації на Товар, що є додатком до договору про закупівлю серверного обладнання, аналогічні програмному забезпеченню, вартість якого досліджувалось експертом (Oracle Database Enterprise Edition - Processor Perpetual, Oracle Partitioning - Processor Perpetual, Oracle Diagnostics Pack - Processor Perpetual, Oracle Tuning Pack - Processor Perpetual, Exadata Storage Server Software - Disk Drive Perpetual).
Колегія суддів відхиляє твердження захисника, що наведені в підозрі обставини кримінальних правопорушень не співпадають з інформацією, вказаною у витязі з ЄРДР. Наведений в ньому короткий виклад обставин та кваліфікація за статтею Кримінального кодексу України, відповідає кваліфікації злочину, змісту та суті підозри.
Також слідчий суддя виходив з того, що існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Кожен з цих ризиків слідчим суддею належним чином обґрунтовано.
Ним враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, характер та обставини його вчинення у співучасті.
Також з наданих матеріалів встановлено, що протягом 2019 - 2025 років ОСОБА_7 33 рази перебував за кордоном, у тому числі 20 разів після початку повномасштабного вторгнення РФ, що свідчать про наявність в нього можливості безперешкодно залишити територію України.
Про фінансову спроможність тривалий час перебувати за кордоном свідчить наявність у власності ОСОБА_7 об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів. Йому належить два транспортні засоби - Audi A3 та Suzuki SX4, які використовувалися ним, у тому числі для виїзду через державний кордон України. За таких обставин ОСОБА_7 має можливість повторно скористатися зазначеними транспортними засобами для виїзду за межі України.
Слідчий суддя також врахував, що 09 липня 2025 року ОСОБА_7 видав довіреність на представництво інтересів, без права передоручення повноважень, на громадянку Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ), що опосередковано вказує на наявність у нього особистих або ділових зв'язків у Федеративній Республіці Німеччина та можливість їх використання з ціллю переховування.
Крім цього, 24 грудня 2020 року під час спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 висловив намір придбати іноземні компанії для здійснення господарської діяльності, на що ОСОБА_7 погодився та запропонував обговорити це детальніше під час зустрічі наступного дня. Ці обставини можуть свідчити про наявність у ОСОБА_7 зв'язків та фінансових ресурсів за кордоном для придбання та/чи створення компаній в інших юрисдикціях, подальшого впливу на їх діяльність, отримання доходу від такої діяльності, що вказує на його фінансову спроможність переховування закордоном з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя враховував роль підозрюваного у ймовірному вчиненні інкримінованого злочину в складі організованої групи. Це істотно підсилює ймовірність його переховування, оскільки в такій ситуації ОСОБА_7 може використовувати не лише власні фінансові та майнові ресурси, а й потенціал інших учасників ймовірної організованої групи.
Проходження ОСОБА_7 військової служби зменшує інтенсивність ризику переховування, проте не повністю, адже останній може відбути у відпустку чи, за наявності підстав, звільнитись з військової служби.
Також слідчим суддею враховано, що будучи підозрюваним у кримінальному провадженні № 12019000000000835, ОСОБА_7 ймовірно забезпечив спотворення інформації щодо визначення ринкової вартості комп'ютерної техніки та серверного обладнання, які постачалися до Пенсійного фонду України. Слідчий суддя взяв до уваги фактичні дані, зафіксовані у витягу з додатку до протоколу огляду від 02 вересня 2025, відповідно до яких ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші особи обговорювали між собою організацію надання заздалегідь узгоджених відповідей від суб'єктів господарювання щодо визначення вартості обладнання. Це, ймовірно, призвело до спотворення вартісної оцінки такого обладнання та надання необ'єктивного висновку експертизи у іншому кримінальному провадженні. Це може свідчити про готовність ОСОБА_7 як самостійно вчиняти дії щодо приховування, знищення чи спотворення речей та документів, які мають істотне значення для досудового розслідування, так і залучати до цього інших осіб.
Також з наданих матеріалів слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 здійснював спроби приховати та знищити речі і документи, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, під час проведення обшуку за місцем його проживання у кримінальному провадженні № 52020000000000769 він намагався сховати мобільні телефони та комп'ютерну техніку. Після їх виявлення та вилучення ОСОБА_7 через першого заступника Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України ОСОБА_22 віддав вказівку колишньому керівнику Державного центру кіберзахисту ОСОБА_23 знищити (видалити) всю переписку. Зазначене свідчить про можливість та готовність ОСОБА_7 використовувати свої зв'язки серед службових осіб органів державної влади для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
12 травня 2021 року, виконуючи вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 як заступник Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України організував проведення перевірки Міністерства соціальної політики України з питань інформаційної безпеки, з метою здійснення впливу на керівництво міністерства та схилення до співпраці із компаніями, підконтрольними ОСОБА_8 при проведенні закупівель (протокол огляду - том 1, а.с. 247).
Також, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неодноразово обговорювали питання призначення посадових осіб в системі Міністерства соціальної політики України. При цьому, ОСОБА_8 вчиняв дії на прискорення процедур закупівель в Міністерстві соціальної політики на тлі новин про можливе звільнення тодішнього Міністра, що свідчить про можливість впливу ОСОБА_7 безпосередньо або через учасників ймовірної організованої групи на посадових осіб вказаного міністерства, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України у кримінальному провадженні № 52024000000000353, що дає підстави вважати про системний та організований характер ймовірно злочинної діяльності ОСОБА_7 , у зв'язку з чим ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення є обґрунтованим.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так, згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, протягом 2019 - 2024 років та 1 півріччя 2025 року ОСОБА_7 нараховано дохід в розмірі 9 767 546 грн.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік ОСОБА_7 належить 1/2 квартири площею 45,44 м2 в м. Києві, квартира площею 75,8 м2 в м. Києві, транспортні засоби Audi A3 2016 року випуску, Suzuki SX4 2008 року випуску. Його сумарний дохід за 2023 рік становив 1 856 755 грн, крім того зазначено про кошти в розмірі 7 051 051 грн, 35 000 доларів США та 50 000 євро.
З огляду на обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність виключного випадку щодо призначення застави у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, проходження ним військової служби, слідчий суддя вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Колегія суддів погоджується зі слідчим суддею та вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірною для нього.
Колегія суддів не погоджується і з доводами захисника про те, що слідчий суддя при визначені розміру застави не врахував майновий стан ОСОБА_7 , проходження ним військової служби та накладення арешту на належне йому рухоме та нерухоме майно, оскільки слідчий суддя істотно зменшив її розмір: з 3 302 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Військова служба в лавах Національній гвардії України не може бути підставою для відмови у застосуванні запобіжного заходу.
Також колегія суддів відхиляє твердження ОСОБА_7 та його захисника про неможливість виконання покладених на нього ухвалою обов'язків. Слідчий суддя вказав вичерпний перелік осіб, з якими ОСОБА_7 має утриматись від спілкування саме з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру. Не перешкоджає військова служба і здати на зберігання до територіального органу чи підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
За таких обставин оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 407, 418 КПК України, колегія судів
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3