12 листопада 2025 року
м. Чернівці
справа № 727/740/22
провадження 822/837/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Одинака О.О., Литвинюк І.М.,
секретар Скулеба А.І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
третя особа: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко Марина Олександрівна,
особа, яка не брала участі у справі, Чернівецька міська рада
апеляційна скарга Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 квітня 2022 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Слободян Г.М.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 ; третьої особи приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М.О. про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із квартири АДРЕСА_1 . Зазначає, що окрім нього, спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 є донька ОСОБА_2 , із якою він будь яких відносин не підтримує.
Вказує на те, що 19 січня 2022 року він звернувся до нотаріуса по місцю відкриття спадщини з відповідною заявою, однак в оформленні спадкових прав йому було нотаріусом відмовлено, обґрунтовуючи відмову тим, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Просив суд визначити йому додатковий строк тривалістю в один місяць для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко Марина Олександрівна про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю в один місяць, для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Чернівці, який обчислюється з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що необізнаність спадкоємця про існування спадкового майна, хвороба позивача є поважною причиною пропуску строку. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами, а наявність хвороби підтверджується дослідженою випискою медичного закладу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Чернівецька міська рада просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Чернівецька міська рада у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі Чернівецьку міську раду, яка в силу частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», діє від імені та в інтересах Чернівецької міської територіальної громади, тому має правовий інтерес у вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно.
Також позивач не підтвердив поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін.
Посилається на те, що аргументи Чернівецької міської ради, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11 червня 2021 року серії НОМЕР_1 (а.с.16) .
Спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з розпорядженням органу приватизації Чернівецької міської ради від 27 грудня 2002 року №39661 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власницею квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 2 кімнат, загальною площею 66,25 кв.м., в тому числі житловою площею 28,10 кв.м., є ОСОБА_3 ..
З матеріалів спадкової справи щодо майна померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 встановлено, що із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 ,14 червня 2021 року та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19 січня 2022 року ОСОБА_1 було відмовлено в прийнятті заяви щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , внаслідок пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини (а.с.7).
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 листопада 2022 року у справі №727/8356/22, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування, задоволено.
Усунуто ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам закону з огляду на наступне.
Щодо суті спору
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст .ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частинами 1, 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 року у справі №545/1231/23).
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320 цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі №626/274/22, від 10 липня 2024 року у справі №522/13476/23.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі №548/2415/21).
Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №706/275/22 (провадження №61-12010св23).
За конкретних фактичних обставин кожної справи суд має оцінювати тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, що має важливе правове значення (постанови Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі №639/8197/21 (провадження №61-14773св23).
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 року у справі №565/1145/17 (провадження №61-38298св18), від 17.03.2021 року у справі №638/17145/17 (провадження №61-17764св20), від 26.10.2022 року у справі №522/17925/16 (провадження №61-1122св22), від 16.11.2023 року у справі №523/4713/19 (провадження №61-10052св23).
Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У справі, яка переглядається, як на поважну причину неподання заяви про прийняття спадщини, в установлені законом строки, ОСОБА_1 зазначає необізнаність про існування спадкового майна, а також хворобу, надаючи виписку з медичної карти.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що необізнаність особи про наявність спадкового майна та хвороба перешкоджали позивачу подати заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивачем надано виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного ) хворого ОСОБА_1 ..
Однак, виписка не містить даних щодо фізичного стану ОСОБА_1 , який би завадив йому звернутися до нотаріуса протягом визначеного законом шестимісячного строку.
Згідно з матеріалами справи позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 29 листопада 2021 року по 19 грудня 2021 року. ОСОБА_1 не надав до суду доказів перебування на тривалому стаціонарному лікуванні, яке б могло унеможливити подання заяви про прийняття спадщини протягом строку, відведеного для вчинення спадкоємцем цих дій.
Подані позивачем до суду медичні документи не спростовують можливості своєчасно звернутися із відповідною заявою особисто або через засоби поштового або електронним зв'язку.
Отже, причини пропуску строку для прийняття спадщини, вказані позивачем, як поважні: необізнаність про наявність спадкового майна та хвороба не є такими, в розумінні статті 1272 ЦК України.
Щодо порушення законного інтересу Чернівецької міської ради
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до глави 86 ЦК України за загальним правилом спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово та на підставі споріднення. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Одночасно ЦК України запобігає таким ситуаціям, коли відсутність спадкоємців має наслідками відсутність власників спадкового майна та його занепад. А тому передбачає у такому випадку перехід прав на це майно до територіальної громади за місцем знаходження цього майна.
Відповідно до статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування, за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
До звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов'язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 202/5154/21 (провадження № 61-10518св22).
Судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 листопада 2022 року у справі №727/8356/22, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, задоволено.
Усунуто ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, в результаті ухвалення рішення про встановлення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини, було порушено законний інтерес Чернівецької міської ради щодо набуття права власності на спірне спадкове майно, в порядку передбаченому ст. 1277 ЦК України.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1, пунктів 1-3 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання апеляційної скарги Чернівецька міська рада, у встановленому порядку та розмірі, сплатила судовий збір у сумі 1610 гривень 40 коп.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь Чернівецької міської ради слід стягнути судовий збір за подання до суду апеляційної скарги у розмірі 1610 гривень 40 коп.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 377, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Чернівецької міської ради задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2022 року скасувати.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М.О. про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернівецької міської ради 1610 гривень 40 копійок судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 14 листопада 2025 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді : О.О. Одинак
І.М. Литвинюк