Провадження № 11-кп/821/547/25 Справа № 705/2547/25 Категорія: ст. 81-1 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
10 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_7 ,
представника колонії ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року про відмову у задоволенні подання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія № 92» про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду щодо засудженого ОСОБА_7 ,-
Тимчасово виконуючий обов'язки начальника ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92» ОСОБА_9 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з поданням про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду відносно засудженого ОСОБА_7 , оскільки останній виявив бажання проходити військову службу за контрактом, він відповідає вимогам для проходження військової служби за контрактом, визначених ст. 21-5 Закону України «Про військовий облік та військову службу».
Питання про можливість представлення засудженого ОСОБА_7 до умовно дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби розглядалося адміністрацією ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» Черкаської області за участі представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_7 взято на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Згідно з висновком ВЛК від 04.04.2025 року № 1р/95 ОСОБА_7 визнано придатним для проходження військової служби за контрактом.
Також, отримано згоду командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_10 про проходження військової служби за контрактом ОСОБА_7 .
У зв'язку з тим, що на той час були, на думку начальника колонії, підстави для направлення, відповідно до вимог ч. 2 ст. 81-1 КК України, ст. 154-1 КВК України до суду відповідного клопотання у порядку ст.ст. 537, 539 КПК України для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання.
23.05.2025 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області у задоволенні такого клопотання відмовлено з посиланням на те, що засуджений ОСОБА_7 не відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним ст. 21-5 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення у зв'язку з проходженням військової служби.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що районним судом безпідставно взято до уваги його попередню судимість, за якою він вже відбув покарання, що до даного кримінального провадження не має жодного відношення.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_7 та представника колонії ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого, просив ухвалу суду залишити без змін, вчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На даний час засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання у Державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№92)» за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 29.04.2021, яким його засуджено за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 7 років 6 місяці. Початок строку 22.01.2020, кінець строку 22.07.2027.
Згідно характеристики, засуджений ОСОБА_7 з 27.01.2021 року по 05.08.2021 рік утримувався в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор», де характеризувався негативно. Режим утримання порушував 2 рази, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника СІЗО, стягнення погашені встановленому законом порядку. До праці залучався, за що 1 раз заохочувався правами начальника СІЗО. 3 05.08.2021 року по 23.09.2022 рік відбував покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)». За період відбування покарання характеризується негативно. Допускав порушення режиму утримання 2 рази, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, стягнення не зняті та не погашені. Виконував обов'язки днювального медичної частини установи, за що 1 раз заохочувався правами начальника установи. З 23.09.2022 року по 16.11.2022 рік рухався транзитом через державну установу «Черкаський слідчий ізолятор», де характеризувався негативно. Режим відбування покарання порушив 1 раз, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника СІ3О. З 16.11.2022 по 18.11.2022 рік рухався транзитом через державну установу «Львівська виправна колонія (№ 19)», характеризувався посередньо, режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. До праці не залучався, заохочень не мав. З 18.11.2022 року по 01.12.2022 рік рухався транзитом через державну установу «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)», характеризувався посередньо, режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. До праці не залучався, заохочень не мав. З 01.12.2022 по 05.12.2022 рік рухався транзитом через державну установу «Львівська виправна колонія (№ 19)», характеризувався посередньо, режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. До праці не залучався, заохочень не мав. З 05.12.2022 року по 08.12.2022 рік рухався транзитом через державну установу «Вінницька виправна колонія (№1)». За час перебування характеризувався посередньо, режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. До праці не залучався, заохочень не мав. 3 08.12.2022 року по 15.12.2022 рік рухався транзитом через державну установу «Черкаський слідчий ізолятор», характеризувався посередньо, режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. До праці не залучався, заохочень не мав. З 15.12.2022 відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)». За період відбування покарання характеризується негативно. Допустив порушення встановленого режиму відбування покарання за що 7 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, стягнення погашені встановленому законом порядку. Працевлаштований соціальним працівником в благодійній організації «100% життя» до своїх обов'язків відноситься сумлінно, за що 5 разів заохочувався правами начальника установи. У відношенні до представників адміністрації колонії стриманий. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує посередньо, не завжди робить належні висновки. На оперативних обліках в установі не перебуває.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 має судимості за вчинення умисних кримінальних правопорушень, у тому числі за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі, однак після відбуття покарання продовжував вчиняти кримінальні правопорушення, адміністрацією виправної установи характеризується негативно.
За такого, є вмотивованими висновки суду першої інстанції, що дані про особу засудженого у своїй сукупності свідчать про тривале злочинне спрямування поведінки ОСОБА_7 та його небажання ставати на шлях виправлення.
Тому суд першої інстанції врахував поведінку засудженого за період відбування ним покарання.
Можливість умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом є правом, а не обов'язком суду.
Так, відповідно ч. 1 ст. 81-1 КК України, під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
За такого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби ОСОБА_7 , так як останній має не зняту та непогашену у законному порядку судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги попередню судимість ОСОБА_7 , оскільки при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення, приймаються до уваги в сукупності усі дані про характеризуються особу, ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також його поведінка та ставлення до праці не лише за час, який безпосередньо передує розгляду клопотання, а й за весь період відбування у виправно-трудовій установі.
Більш того відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_11 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, а ризик ймовірної небезпеки для суспільства - високий.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що звернення засудженого можуть свідчити не про дійсність намірів проходити військову службу, а про бажання засудженого у такий спосіб ухилитись від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі.
Статтею 81-1 КК України визначено право суду, а не покладається на нього обов'язок, щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом. Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, суд також враховує призначений вироком суду вид та строк покарання, тривалість невідбутого строку покарання.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби ОСОБА_7 , оскільки останній не відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним ст. 21-5 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», має не зняту та непогашену у законному порядку судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України.
Керуючись ст.404, 407, 537, 539 КПК України, ст.81-1 КК України, колегія суддів
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року про відмову у задоволенні подання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія № 92» про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду щодо засудженого ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді