Провадження № 11-сс/821/515/25 Справа № 695/4522/25 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
12 листопада 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025250370001129 від 07.10.2025, якою застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Драбів Драбівського району Черкаської області, громадянки України, не працюючої, з середньою освітою, одруженої, маючої на утримані малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Начальник відділення СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Просив слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб, з утриманням останньої у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» без визначення застави. Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваної ОСОБА_8 , тобто з 07.10.2025.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.10.2025 в задоволенні клопотання начальника відділення СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 відмовлено та обрано підозрюваній ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
Покладено на підозрювану ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати до кабінету слідчого, прокурора, суду, за першою вимогою;
- цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- постійно носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали - до 08 грудня 2025 року включно.
Слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що, зокрема, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.
Оцінюючи заявлені у клопотанні ризики, слідчий суддя вважав, що останні доведені частково та вважає обґрунтованим заявлений ризик можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, адже, зокрема санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Також слідчим суддею враховано, що ОСОБА_8 виховує малолітнього сина 2023 року народження, сама повідомила про вчинення кримінального правопорушення, дає зізнавальні показання, має стійкі зв'язки, що може стримувати її від переховування від органів досудового розслідування.
Ризик тиску на свідків на початковому етапі слідства є вагомим на стадії досудового розслідування, оскільки на даний час слідством не встановлені всі можливі свідки та обставини даної події. Однак органи досудового розслідування не довели, що інші запобіжні заходи, що не пов'язані з позбавленням волі, не зможуть запобігти вказаному ризику, а ОСОБА_8 буде свідомо порушувати встановлені відносно неї обмеження з метою такого тиску на свідків чи потерпілого.
Слідчий суддя вказав, що надані матеріали не містять доказів того, що ОСОБА_8 переховувалась від органу досудового розслідування чи суду, або, що органи досудового розслідування виконували всі слідчі (розшукові) чи інші процесуальні дії для здійснення розшуку підозрюваної.
Також відсутні дані, що підозрювана перешкоджала кримінальному провадженню іншим чином або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відтак, ризики можливого вчинення іншого кримінального правопорушення чи запобігання спробам перешкоджанню іншим способом, про які вказано у клопотанні, на думку слідчого судді, належним чином не обґрунтовані, не підтверджуються жодними доказами, а тому не враховувалися слідчим суддею.
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_8 , суд вважав не доведеним, оскільки підозрювана є раніше не судимою і сама повідомила про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що слідчий суддя помилково дійшов висновку про наявність міцних соціальних зв'язків у підозрюваної ОСОБА_8 , які можуть стримувати її від переховування від органу досудового розслідування.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_8 перебуваючи в офіційному шлюбі з 26.09.2017 з громадянином російської федерації ОСОБА_11 , у цей же час співмешкала з вбитим ОСОБА_12 .
Вказує, що підозрювана офіційно не працює та не працювала, негативно характеризується у місці проживання, зловживає спиртними напоями та у стані алкогольного сп'яніння вчиняє конфлікти.
Зазначає, що наявність малолітньої дитини не є стримуючим чинником від протиправної поведінки підозрюваної, оскільки остання після народження дитини, у її присутності зловживає спиртними напоями та вчиняє протиправні дії.
Так, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2024 ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП за фактом ухилення від виконання, передбачених ст. 150 СК України, обов'язків щодо догляду та виховання свого новонародженого двомісячного сина.
Особливо тяжкий злочин, в якому підозрюється ОСОБА_8 , також вчинений у стані алкогольного сп'яніння та за присутності свого сина, що підтверджується матеріалами досудового розслідування.
В апеляційній скарзі прокурор вказує, що підозрювана також притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема, за вчинення нею домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї матері та за вчинення дрібного хуліганства, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується відповідними постановами Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
Обрання судом запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для ОСОБА_8 , на думку прокурора, нівелює можливість зібрання чи в певній мірі ускладнення отримання доказів, оскільки підозрювана, має можливість безперешкодно цьому заважати, шляхом впливу на свідків, або спотворити докази у кримінальному провадженні.
Також в апеляційній скарзі сторона обвинувачення ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказує, що повний текст оскаржуваної ухвали проголошено 13.10.2025 та 14.10.2025 отримано прокурором.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пояснення підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Щодо строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Прокурором ставиться питання про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 08.10.2025, оскільки повний текст ухвали слідчого судді прокурором отримано 14.10.2025.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що такий строк має бути поновлений з урахуванням положення ч. 3 ст. 395 КПК України, оскільки повний текст ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.10.2025 було оголошено 13.10.2025. Матеріали справи не містять відомостей про отримання прокурором повного тексту оскаржуваної ухвали.
Проте, прокурором до апеляційної скарги долучено копію повного тексту ухвали слідчого судді, яка виготовлена з автоматизованої системи документообігу суду 14.10.2025.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, загальний доступ до повного тексту ухвали слідчого судді від 08.10.2025 надано 15.10.2025.
20.10.2025 прокурор через засоби поштового зв'язку подав апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.10.2025.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Домашній арешт є одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Частинами 1, 2, 6 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250370001129 від 07.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 06.10.2025 близько 22 год. 30 хв., перебуваючи за місцем спільного проживання з ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_12 , з яким спільно проживала однією сім'єю, але не перебувала у шлюбі, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті останнього та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, взяла до рук ножа та нанесла один удар лезом ножа в ліву підключичну ділянку грудної клітини, внаслідок чого спричинила останньому, тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки, яке було небезпечним для життя потерпілого та призвело до його смерті, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 275 від 07.10.2025.
07.10.2025 о 02:15 год. ОСОБА_8 була затримана в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
07.10.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: даними рапорту помічника чергового ЧЧ СМ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 за повідомленням на лінію «102» від 07.10.2025; даними протоколу огляду місця події від 07.10.2025 за адресою: АДРЕСА_2 ; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.10.2025; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 07.10.2025; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 07.10.2025; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 07.10.2025; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 07.10.2025; даними протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_8 від 07.10.2025; даними протоколу огляду трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; даними повідомлення про підозру від 07.10.2025; лікарським свідоцтвом про смерть № 275 від 07.10.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
За наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, можливість впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_8 виховує малолітнього сина 2023 року народження, сама повідомила про вчинення кримінального правопорушення, дає зізнавальні показання, має стійкі зв'язки, що може стримувати її від переховування від органів досудового розслідування.
Тяжкість покарання є суттєвим елементом при оцінюванні наведених ризиків, зокрема щодо переховування та знищення не віднайдених речових доказів, однак, на думку слідчого судді, не може розцінюватися як єдиний ризик, та враховується в сукупності із іншими обставинами, які характеризують особу підозрюваної.
Розглядаючи дане клопотання, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Також ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Зваживши на дані про особу ОСОБА_8 , яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, виховує малолітню дитину, не намагалась покинути місце вчинення злочину, або знищити докази її причетності до вчинення злочину, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання начальника відділення СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.
Наявність негативної характеристики, на яку посилається прокурор, не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, на час розгляду справи за цим клопотанням стороною обвинувачення не доведено, що підозрювана переховувалася від органу досудового розслідування та/або суду, чи їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
На час розгляду апеляційної скарги прокурором не надано доказів ухилення ОСОБА_8 від органу досудового розслідування, прокуратури чи суду під час перебування під домашнім арештом, як і не надано доказів порушення покладених ухвалою суду на підозрювану інших процесуальних обов'язків, що свідчить про ефективність застосованого слідчим суддею запобіжного заходу та відсутність підстав для зміни його на більш суворий тримання під вартою.
Переглядаючи ухвалу слідчого судді за апеляційною скаргою прокурора, колегія суддів враховує і те, що згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
За викладеного, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги прокурора, на думку колегії суддів, суттєвими не являються та не можуть бути підставами для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.
На переконання апеляційного суду запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні, зокрема, можливості переховування від органу досудового розслідування та/або суду, який слідчий суддя обґрунтовано вважав доведеним, і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної можливо шляхом застосування до ОСОБА_8 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні знайшов своє відображення в тому, що підозрювана, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом вмовлянням, погроз чи шантажу з метою зміни ними раніше наданих показань на її користь чи відмови від надання показань.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є не доведеним, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що підозрювана будь-яким способом намагалася перешкодити проведенню досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку колегії суддів, є доведеним, враховуючи, що підозрювана неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, про що свідчать докази наявні в матеріалах справи, проте всупереч доводам прокурора, запобігти встановленому ризику є можливим шляхом обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи прокурора стосовно не врахування слідчим суддею всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, на думку колегії суддів, є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та його наслідків, і підстав вважати його м'яким, не має.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді першої інстанції від 08.10.2025 є законною та обґрунтованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 жовтня 2025 року - задовольнити.
Поновити прокурору Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4