Справа №619/723/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/1720/25 Доповідач: ОСОБА_2 Категорія: ч.1 ст.286 КК України
06 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
-обвинуваченого ОСОБА_8 ,
-потерпілого ОСОБА_9 ,
-законного представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , законного представника потерпілого ОСОБА_10 на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 04 червня 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст.286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладанням на нього ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Кримінальне провадженні розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, 27.07.2024 близько о 12 годині ОСОБА_8 , керуючи мопедом «Дельта», із написом «Рига», моделі «ХТ50-10» із номером рами: LBXPCB3B38X041129, без реєстраційного номера, рухався зі сторони с-ща. Мала Данилівка Харківського району Харківської області в напрямку с.Безруки Харківського району Харківської області. Проїжджаючи по вул. Сумський шлях в м. Дергачі Харківської області, ОСОБА_8 , під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, неподалік від будинку №174, який знаходився в зоні об'єктивної видимості, маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортну пригоду, не переконався у безпечності руху, не вжив заходів для безпечного проїзду пішохідного переходу, а саме зменшення швидкості руху, а в разі потреби зупинки, не надав перевагу пішоходу, який на той час переходив проїжджу частину та допустив наїзд на неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в той час перетинав проїжджу частину. Вказаними діями водій ОСОБА_8 порушив вимоги п.п. 2.3.«б»., 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яких: 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: «б») бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. 18.1. водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній ОСОБА_9 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи отримав наступні тілесні ушкодження: закриту тупу травму лівого плечового поясу у вигляді закритого перелому лівої ключиці у середній третині із зміщенням, яка за ступенем тяжкості відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Згідно висновку судової транспортно-трасологічної та автомеханічної експертизи дії водія ОСОБА_8 знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації технічна можливість уникнути наїзд на пішохода ОСОБА_9 для водія мопеда ОСОБА_8 визначались шляхом виконання ним вимог п.п. 2.3. «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України для чого у нього не було перешкод технічного характеру.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 посилається на неповноту судового розгляду. Зазначив, що суд залишив поза увагою тяжкість вчиненого злочину та відношення представника потерпілого, яка немає до нього жодних претензій і під час досудового слідства писала заяву, вважаючи, що справа буде закрита. Зауважив, що між ними склалися добрі стосунки. Вважає, що у цьому кримінальному провадженні достатньо підстав для його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України. Просить скасувати вирок і закрити кримінальне провадження у зв'язку з примиренням із потерпілим.
В апеляційній скарзі законний представник потерпілого ОСОБА_10 ставить питання про скасування вироку і закриття кримінальне провадження у зв'язку з примиренням. Указала, що обвинувачений ОСОБА_8 добровільно відшкодував усі завдані збитки, і вони примирилися.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу законного представника потерпілого і просив їх задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_9 та його законний представник ОСОБА_10 підтримали свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу обвинуваченого і просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого, законного представника потерпілого, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.
Згідно вимог, передбачених ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.284 і ч.1 ст.285 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як слідує із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив кримінальний проступок, свою провину визнав, висловлював жаль з приводу вчиненого, тобто щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані ним збитки і ці обставини визнанні судом першої інстанції пом'якшуючими покарання, що свідчить про дійове каяття обвинуваченого ОСОБА_8 .
Ці обставини в апеляційних скаргах не оспорюються.
В апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_8 дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження щодо нього.
Потерпілий ОСОБА_9 та його законний представник ОСОБА_10 просили звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності.
Викладене свідчить про те, що на момент апеляційного розгляду кримінального провадження, по якому вирок не набрав законної сили, наявні всі передбачені ст.45 КК України підстави для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
За змістом ст.45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком, а не правом суду, про що також зазначено у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».
Відповідно до вимог, передбачених ч.1 ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 417, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , законного представника потерпілого ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 04 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 скасувати, а кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - закрити у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених ст.45 КК України, - у зв'язку з дійовим каяттям.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: