Справа № 544/1140/25 Номер провадження 22-ц/814/3842/25Головуючий у 1-й інстанції Нагорна Н. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
10 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Єліна Іллі Костянтиновича на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 30 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення факту проживання однією сім'єю,-
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в обґрунтування якої вказала наступне. Вона (дівоче прізвище до одруження ОСОБА_2 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Пирятин Полтавської області, де і проживає на даний час за адресою: АДРЕСА_1 . З 17.01.2005 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 05.12.2013. Від шлюбу має доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з нею. Її рідний брат - ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Пирятин Полтавської області, де і проживав все своє життя. У 2019 році брат фактично розлучився зі своєю дружиною ОСОБА_6 . Юридично розірвання шлюбу було зареєстровано 04 серпня 2020 року. Починаючи з листопада 2019 року брат - ОСОБА_5 фактично постійно проживав з нею та її донькою однією сім'єю, вів спільне господарство. Проживали вони разом за адресою: АДРЕСА_1 . У березні 2022 року ОСОБА_5 за власним бажанням пішов служити до лав Національної гвардії України та був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 загинув при виконанні бойового завдання поблизу міста Кремінна Луганської області. Похований ОСОБА_5 09 серпня у місті Пирятин Полтавської області на місцевому цвинтарі при її безпосередньої участі та за допомогою військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. 13 лютого 2025 року вона звернулася до командира в/ч НОМЕР_1 НГУ із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_5 її брата - ОСОБА_5 12 березня 2025 року вона отримала лист від командира ВЧ НОМЕР_1 , яким їй було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з відсутністю правових підстав, оскільки за законодавством вона не відноситься до членів сім'ї ОСОБА_5 , та нею не було підтверджено факт перебування на утриманні загиблого.
У зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даною заявою, де просить встановити факт проживання її - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю з жовтня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заявниця вказує на те, що встановлення даного факту необхідно їй для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та ї сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_5 її брата - ОСОБА_5 ..
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 30 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту проживання однією сім'єю було відмовлено.
З вказаним рішенням суду не погодились представник ОСОБА_1 - адвокат Єлін І.К. та подав апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 30 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Зокрема вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки суд приймаючи рішення не врахував всі обставини справи та належні докази.
Крім того, зазначає, що суд першої інстанції, який є судом загальної юрисдикції повинен діяти в рамках ЦПК України, вийшов за межі своїх повноважень і розглянув по суті спір про право на отримання грошової допомоги, який має бути розглянутий адміністративним судом належної юрисдикції в рамках КАС України. Акцентує увагу, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник заінтересованої особи прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні заявник і представники сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.9).
ОСОБА_7 17.01.2005 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила своє прізвище на ОСОБА_10 . Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 05.12.2013 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с.10).
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.14).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_4 мається актовий запис №16 від 04.08.2020 про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.15).
24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
ОСОБА_5 20.03.2022 був мобілізований для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаду кулеметника 1-го відділення 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти НОМЕР_5 стрілецького батальйону, що підтверджується копією військового квитка та витягом з наказу №61 від 20.03.2022 по стройовій частині ВЧ НОМЕР_1 НГУ (а.с.28-29).
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 , проходячи військову службу, загинув внаслідок вибухової травми, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №10-12/2076-ДМ/23 від 07.08.2023 та свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_6 (а.с.40-41).
ОСОБА_1 займалась похованням ОСОБА_5 та встановила пам'ятник на його могилі (а.с.42-49).
За життя 29.07.2023 ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_1 (а.с.50). ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 оформила спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.51-54).
Згідно довідки голови квартального комітету №61 від 04.02.2025 ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 та має склад сім'ї: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проживали разом однією сім'єю та вели спільне господарство разом з сестрою ОСОБА_1 за цією адресою (а.с.55).
13 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась до командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ із заявою, в якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_5 її брата - солдата ОСОБА_5 (а.с.58-59).
Листом командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 12.03.2025 №1/61/10-1104-Т-11 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, так як вона не відноситься за законодавством до членів сім'ї ОСОБА_5 та нею не було підтверджено факту перебування на утриманні загиблого (а.с.60).
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що перелік осіб, визначений у статті 16-1, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, є вичерпним і не передбачає положень, що надає право ОСОБА_1 отримувати таку допомогу як члену сім'ї ОСОБА_5 .
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.ст. 293, 294 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Частиною 2 ст.315 ЦПК України, передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», в редакції яка діяла на момент смерті брата заявниці, було передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до Закону України від 09.12.2023 №3515-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги», від 29.03.2024, статтю 16-1 викладено в новій редакції: « 1.У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. 2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках. Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження. 3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках. 4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки визначений у статті 16-1 Закону, перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, є вичерпним і не передбачає положення, що надає право ОСОБА_1 отримувати таку допомогу як члену сім'ї ОСОБА_5 , заява останньої задоволенню не підлягає, оскільки встановлення факту, який прохає остання, не наділить її відповідним правом.
Колегія суддів зазначає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єліна Іллі Костянтиновича - залишити без задоволення.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 30 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2025 року.
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна