Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1054/25 Головуючий у 1-й інст. Хоцька Л. М.
Номер провадження №33/4805/795/25
Категорія ч.1ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
12 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Лукашука Олександра Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 травня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 31.01.2025 о 16 год 19 хв в м Бердичеві по вул Одеській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ЗАЗ Sens", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: (почервоніння обличчя, збільшені зіниці очей, чіткий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Лукашук О.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріалами справи не підтверджено зупинку транспортного засобу і її правомірність. Також захисник звернув увагу на невідповідність фабули протоколу диспозиції статті 130 КУпАП та неврахування судом під час накладення стягнення вимог ст. 33 КУпАП.
Належним чином повідомлені про місце і час судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Лукашук О.В. до суду апеляційної інстанції не з'явилися, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли (а.с.42, 44 - зворот, 45,46).
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 31.01.2025 о 16 год 19 хв в м Бердичеві по вул Одеській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ЗАЗ Sens", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: (почервоніння обличчя, збільшені зіниці очей, чіткий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №235144 від 31.01.2025 (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5587 чине до 14.10.2025 (а.с.5); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.6); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.7); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.9); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3977539 від 31.01.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.10); рапортом працівника поліції (а.с.12); відеозаписом події (а.с.13).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дослідив всі докази у справі, проаналізував їх і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв'язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
З відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від законної вимоги поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням ним Правил дорожнього руху, про що його було проінформовано та притягнуто до адміністративної відповідальності постановою серії ЕНА №3977539 від 31.01.2025, яка є чинною.
Працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, та ст.266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання оформлених ними документів недопустимими доказами
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Фабула, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а дії водія, які виразились у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене судом стягнення відповідає санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною і закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості пом'якшити призначене адміністративне стягнення. Тому, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 33 КУпАП є помилковими.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду у суді першої інстанції, який надав їм об'єктивну та неупереджену оцінку, вони не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Лукашука Олександра Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич