Справа № 761/14140/21
Провадження №1-кп/761/971/2025
іменем України
10 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадженні 120 201 000 000 009 58 від 30.10.2020 щодо обвинуваченого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження,
30.10.2020 року водій ОСОБА_3 приблизно о 15 год. 52 хв., керуючи у хворобливому стані технічно справним автомобілем марки «Land Rover Discovery» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині Майдану Незалежності у м. Києві зі сторони вул. Михайлівська в напрямку Алеї Героїв Небесної Сотні у м. Києві.
В цей час, на тротуарі, що примикає до проїзної частини вул. Хрещатик, поруч із зупинкою громадського транспорту, розташованої навпроти будинку № 20-22 по вул. Хрещатик, перебували пішоходи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Під час руху ОСОБА_3 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 підпункту «б», 2.9 підпункту «б», 11.13 та 12.3 Правил дорожнього руху України; пунктів 24, 25 Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами категорії «В» Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 299 від 24.12.1999 року «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» (далі - «Наказ») та п. 1.5 Наказу № 65/80 від 31.01.2013 «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» (далі - «Положення»):
- п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 1.7:водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності.
- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 2.9. Водієві забороняється:
підпункт «б»: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
- п. 11.13: забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
- п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
- п. 24 «Наказу»: Хвороби серця будь-якої етіології (ендокардит, міокардит, та ін.), порушення ритму будь-якої етіології (мерехтлива аритмія, пароксизмальна тахікардія та ін.), хронічна ішемічна хвороба серця, в тому числі стан після перенесеного інфаркту міокарда - питання про допуск вирішується індивідуально за умови наступного періодичного огляду через 1 рік (на підставі висновків спеціалізованих закладів), за винятком осіб зі стенокардією спокою.
- п. 25 «Наказу»: Гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст.: питання про допуск осіб з гіпертонічною хворобою І ст. вирішується індивідуально.
- п.1.5 «Положення»: Позачерговому медичному огляду підлягають водії транспортних засобів перевізника за направленням власника або посадової особи, що відповідає за експлуатацію транспортних засобів перевізника, за інформацією медичного працівника про стале погіршення стану здоров'я водія, що перешкоджає безпечному керуванню транспортним засобом, а також на вимогу та/або за рішенням уповноваженої посадової особи Державтоінспекції за наявності підстав.
Водій власного транспортного засобу у разі погіршення стану здоров'я, якщо це перешкоджає безпечному керуванню транспортним засобом, також повинен вжити відповідних заходів для безпечного керування транспортним засобом.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку обвинуваченого ОСОБА_3 виявились у тому, що він, достовірно знаючи що перебуває у хворобливому стані - внаслідок наявності у нього захворювань у вигляді серцево-судинної патології «Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії» та «Хронічної ішемічної хвороби серця, в тому числі стан після перенесеного інфаркту міокарда», будучи зобов'язаним вжити відповідних заходів для безпечного керування транспортним засобом, а саме пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності до безпечного керування транспортними засобами, (питання про яке вирішується виключно медичною комісією в закладі охорони здоров'я), будучи обізнаним, що встановлений у 2003 році діагноз у вигляді «інфаркту міокарду» та 06.10.2020 року - діагноз у вигляді «ішемічний інсульт головного мозку» не виключають погіршення соматичного стану, як прояв загострення його соматичних захворювань (атеросклеротичної та гіпертонічної хвороб) у вигляді «транзиторної ішемічної атаки з порушенням рівня свідомості «синкопе» - що неприпустимо при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, усвідомлюючи, що в будь-який момент стан його здоров'я може погіршитись, грубо нехтуючи вимогами ПДР України та відповідними «Наказами», наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, свідомо розпочав керування технічно справним автомобілем марки «Land Rover Discovery» д.н.з. НОМЕР_1 під час якого, рухаючись по проїзній частині Майдану Незалежності у м. Києві, зі сторони вул. Михайлівська в напрямку Алеї Героїв Небесної Сотні, допустив виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини на тротуар, здійснив зіткнення з нерухомим припаркованим автомобілем марки «Hyundai-Accent» д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_14 , після чого, перебуваючи за кермом некерованого автомобіля марки «Land Rover Discovery» д.н.з. НОМЕР_1 , прямуючи пішохідною зоною Майдану Незалежності (рух по якій категорично заборонений), виїхав на тротуар (який прилягає до проїзної частини вул. Хрещатик), та в момент виникнення небезпеки не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого, навпроти будинку № 20-22 по вул. Хрещатик у м. Києві здійснив наїзд на потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , спричинивши останнім тілесні ушкодження, від яких вони загинули на місці пригоди.
Смерть ОСОБА_12 настала від поєднаної травми голови, тулуба та лівої нижньої кінцівки, з переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, розвитком крововтрати, шоку та набряку - набухання головного мозку. Ушкодження ОСОБА_12 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.
Смерть ОСОБА_13 настала від сполученої травми тіла з розвитком крововтрати і шоку. Ушкодження ОСОБА_13 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.
Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 підпункту «б», 2.9 підпункту «б», 11.13 та 12.3 Правил дорожнього руху України; пунктів 24, 25 Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами категорії «В» Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 299 від 24.12.1999 року «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» (далі - «Наказ») та п. 1.5 Наказу № 65/80 від 31.01.2013 «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» (далі - «Положення») водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України не визнав. Зазначив, що 30 жовтня 2020 року приблизно о 16 год. він рухався по проїзній частині Майдану Незалежності у м. Києві зі сторони вул. Михайлівська в напрямку Алеї Героїв Небесної Сотні у м. Києві, керуючи автомобілем марки «Land Rover Discovery» д.н.з. НОМЕР_1 . Під час руху з невідомих причин він втратив свідомість, що стало наслідком того, що його автомобіль, будучи некерованим виїхав на тротуар, при цьому здійснив зіткнення з рядом інших автомобілів, а потім здійснив наїзд на двох потерпілих, які від отриманих травм загинули.
Зазначив, що йому не відомі причини втрати свідомості, лікарі також не встановили таких причин, уважає, що він був у здоровому фізичному стані, ніяких ознак хворобливості в нього не виявлялось. Тим більше в цей день він був на плановому огляді у лікаря, який оцінив його стан здоров'я як задовільний. Ніяких рекомендацій від лікарів щодо заборони керування транспортним засобом він не отримував, і хоча у нього дійсно є ряд хвороб, у тому числі з серцево-судинною системою, втім він своєчасно проходить планові лікування, що є наслідком доброго стану здоров'я та хорошої фізичної форми.
Шкодує, що сталась така трагедія, яка забрала життя потерпілих, втім своєї вини в цьому не вбачає, а отже не уважає за необхідне відшкодовувати моральну та матеріальну шкоду, з цих підстав не визнав заявлений до нього цивільний позов.
Обгрунтовуючи позицію щодо невизнання цивільного позову зазначив, що захоронення потерпілої відбулось за рахунок держави, діти щодо неї не опікувались, а відтак відсутні підстави для стягнення на їх користь моральної шкоди.
Захисники просили постановити виправдувальний вирок з огляду на те, що ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом не перебував у хворобливому стані, стан його здоров'я був задовільний, окрім того, законодавець чітко не визначив термін «хворобливий стан», а отже обвинувачення в цій частині є неконкретним та незрозумілим.
Також послались на те, що дія наказів МОЗ України щодо Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами категорії «В» Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 299 від 24.12.1999 року «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» (далі - «Наказ») та п. 1.5 Наказу № 65/80 від 31.01.2013 «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» (далі - «Положення») не розповсюджується на обвинуваченого, вказані накази підлягають до виконання медичними працівниками територіальних лікувально-профілактичних закладів, які здійснюють медичні огляди водіїв та кандидатів у водії відповідних транспортних засобів. А отже ОСОБА_3 не є суб'єктом регулювання і відповідно не може порушувати вимоги такого акту.
Стверджували, що між діями ОСОБА_3 та наслідками у вигляді смерті потерпілих відсутній причинно-наслідковий зв'язок, оскільки наїзд на потерпілих відбувся у зв'язку з втратою свідомості обвинуваченим, після чого автомобіль, будучи некерованим, виїхав на тротуар та здійснив наїзд на потерпілих.
Оспорювали твердження обвинувачення про перебування ОСОБА_15 у хворобливому стані, вказуючи, що наявність відповідних захворювань у останнього не є тотожним з поняттям хворобливого стану.
Зазначили, що сторона обвинувачення не надала належних доказів, які б підтверджували таке твердження, між тим, сторона захисту підтвердила, що обвинувачений був у здоровому стані, не мав ніяких хворобливих ознак, які б не дозволяли йому керувати транспортним засобом, усі свідки сторони захисту підтвердили, що ОСОБА_15 був у добрій фізичній формі.
Ставили під сумнів висновки експертів, вказуючи на їх недопустимість, зазначили на такі суттєві порушення під час досудового слідства, як порушення медичної таємниці при допиті лікаря ОСОБА_16 , що є наслідком постановлення виправдувального вироку.
Суд, дослідивши у сукупності докази, надані сторонами, уважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України є доведеною та підтверджується у повному обсязі сукупністю наступних доказів, а саме:
Показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка зазначила, що в день, коли сталась дорожньо-транспортна пригода, зранку вона спілкувалась зі своєю матір'ю - ОСОБА_12 по телефону. Потім вона перестала виходити на зв'язок, не відповідала на дзвінки. Вирішала, що мама загубила телефон, а тому попросила свого знайомого, який проживає у Києві, щоб він відвідав квартиру матері. Той двічі приїздим, втім йому ніхто не відчиняв двері.
В один із приїздів він залишив записку з її (доньки) контактами. В двері квартири був листок з контактами страхової компанії. Після того, як зв'язалась зі страховою компанією від них дізналась про загибель матері.
Вказує, що загибель рідної людини для неї є непоправною втратою. Смерть матері в такий травмуючий спосіб спричинила для неї тяжкі та тривалі моральні страждання, які вона оцінює в 400 000 грн. та просить стягнути з обвинуваченого та 60 000 грн. витрат на правову допомогу.
Показаннями свідка ОСОБА_17 , який зазначив, що 30.10.2020 року він на автомобілі «Ренж Ровер» їхав по вул. Хрещатик від ринку «Бессарабка» в бік «Європейської площі», був зупинений у заторі біля «Майдану Незалежності» у правому ряду навпроти приміщення консерваторії, чекав своєї черги на проїзд, в цей момент побачив рух автомобіля на великій швидкості, що їхав по курсу знаходження його авто. На сходах сиділа жінка, як він зрозумів, вона щось продавала, яку цей автомобіль збив, здійснивши на неї наїзд. Далі цей же автомобіль збив ще одну людину, після чого здійснила наїзд на його автомобіль та ще ряд інших автомобілів, після чого тільки зупинилась. Коли машина рухалась він бачив за кермом силует людини. Через декілька хвилин він вийшов зі свого автомобіля та підійшов до винуватця аварії, побачив обвинуваченого ОСОБА_15 , який перебував на водійському сидінні та розмовляв по мобільному телефону.
Згодом приїхала поліція та швидка допомога. Поліцейські почали встановлювати обставини пригоди, а обвинуваченого забрали до карети швидкої допомоги для огляду.
За наслідками аварії бачив три пошкоджених авто та двох загиблих жінок. Зазначив, що він також має претензії матеріального характеру до ОСОБА_15 , його цивільна справа зупинена до розгляду даної кримінальної справи.
Показаннями свідка ОСОБА_18 , який підтвердив, що 30.10.2020 року він виконував будівельні роботи на Хрещатику біля фонтану на вулиці Героїв Небесної сотні. Бачив, як автомобіль від'їхав від фонтану приблизно на 20 метрів, почув удар, після чого звернув увагу, що автомобіль переїжджає перехрестя, відразу вирішив, що водій помер, побачив, що той сидів за кермом з заплющеними очима, з блідим обличчям та відкинутою головою. Після чого автомобіль обвинуваченого зіштовхнувся з іншими автомобілями та здійснив наїзд на людей, а потім зупинився.
Він одразу підійшовши до авто він відкрив двері машини, в цей час зібрались розлючені люди, які хотіли побити водія, за те, що той збив людей.
Він звернув увагу, що на шиї у обвинуваченого була марлева пов'язка, яка зазвичай накладається при обробленні рани.
Невдовзі приїхала швидка та лікарі почали надавати допомогу обвинуваченому ОСОБА_15 . Після чого він покинув місце дорожньо-транспортної пригоди та повернувся на своє робоче місце.
Показаннями експерта ОСОБА_19 , який підтримав висновки судово-медичної експертизи. Зазначив, що має медичну освіту по лікарській спеціалізації, при дослідженні було використано спеціальні знання в галузі судово медичної експертизи. Зазначив, що в даних медичної документації вбачається, що при виїзді на місце ДТП лікарі швидкої зафіксували спочатку тиск 100/60, а потім зафіксували підвищений тиск. Зазначене було враховано при експертному дослідженні, окрім цього саме такі перепади тиску і могли бути причиною втрати свідомості.
Отже вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується показаннями свідків - очевидців дорожньо-транспортної пригоди, які підтвердили місце та час вчинення злочину, обставини та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілим.
Окрім цього, судом встановлено на підставі вищевикладених доказів, і зазначене не спростовується стороною захисту, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинуло дві людини, сталась у зв'язку з тим, що обвинувачений під час керування транспортним засобом втратив свідомість, а некерований автомобіль здійснив наїзд на потерпілих та пошкодив інші транспортні засоби.
Показаннями свідка ОСОБА_16 - ведучий лікар кардіолог, який з дозволу на розголошення медичних даних надав показання , у яких зазначив, що з 2018 року здійснює лікування ОСОБА_15 , який звернувся з первинними скаргами на ішемічні болі в ділянці грудної клітини, в наслідок чого було виявлено ішемічну хворобу серця, встановлено стенди. Також при досліджені встановлено, що у ОСОБА_15 було інше захворювання судин, за наслідками якого він був прооперований. Ішемічна хвороба серця супроводжується болями в грудній клітині, підвищенням артеріального тиску, а атеросклероз протікає без будь-якої симптоматики, тільки за допомогою діагностики можливе його виявлення. Після встановлення стенду ОСОБА_15 проходив обстеження та виконував призначення лікаря, до нього була застосована медикаментозна терапія, яка передбачала собою щоденне вживання ліків. ОСОБА_15 постійно проходив обстеження, будь-яких відхилень виявлено не було, виконував всі рекомендації, в день ДТП ОСОБА_15 приходив на плановий огляд, жодних зауважень до клінічного стану хворого не було, щодо оголошено терміну «хворобливий стан» такого терміну немає, у ОСОБА_15 стан був задовільний, відхилень не було, при виявленні будь яких відхилень він обов'язково повідомив би пацієнта.
Вина обвинуваченого підтверджується й сукупністю інших об'єктивних доказів:
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.10.2020 (т.2 а.с.121-135), схемою та фототаблицями до нього, яким встановлено місце вчинення злочину - тротуар та перехрестя, що розташовані за адресою вул.Хрещатик ,22 у м.Києві.
Цим же протоколом зафіксовані механічні пошкодження транспортних засобів:
«Mazda 6» р.н. «LEX», «Range Rover» н.з. НОМЕР_3 , «Шевролет Авео» н.з. НОМЕР_4 , «Хюндай Акцент» н.з. НОМЕР_5 , «Kia Sportage» н.з. НОМЕР_6 та безпосередньо автомобіля «Land Rover Discovery» д.н.з. НОМЕР_1 , який і здійснив зіткнення з вказаними автомобілями під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 , зафіксовано місце розташування трупів двох потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
Даними протоколів огляду та перегляду цифрових носіїв інформації від 30.10.2020 , з якого вбачається як автомобіль ««Land Rover Discovery» д.н.з. НОМЕР_1 за кермом якого перебуває ОСОБА_3 рухається в напрямку площі «Майдан Незалежності» , виїжджає на неї, далі зафіксовано траєкторію руху автомобіля, зафіксовано момент наїзду на пішоходів, здійснює в наступному наїзд на рекламний щит, після чого змінює траєкторію руху та виїжджає на проїзну частину вул. Хрещатик у м.Києві, де здійснює зіткнення з рядом автомобілів; від 02.11.2020 року - де зафіксовано рух автомобіля обвинуваченого з іншого ракурсу.
Отже вказаними протоколами огляду та самими цифровими носіями, які були оглянуті у судовому засіданні встановлено фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим - наїзд автомобілем на двох пішоходів, від чого останні загинули на місці.
Постановами від 02.11.2020 та від 31.10.2020, яким автомобіль «Land Rover Discovery» д.н.з. НОМЕР_1 , диски з записами та інші предмети - визнані речовими доказами ( т.2 а.с. 153, 172-173,180).
Висновком експерта № 031-25-2021 яким встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово звертався за медичною допомогою з приводу наступних наявних у нього захворювань, зокрема атеросклеротичної хвороби (судин серця - ішемічна хвороба серця та магістральних судин), гіпертонічної хвороби (перебіг якої супроводжується нестабільним підвищенням артеріального тиску), дисциркуляторної енцефалопатії та інших хвороб.
Як встановлено при проведенні вказаної експертизи захворювання серцево-судинної системи, які мали та мають місце у ОСОБА_3 , то вони у своєму перебігу «загострювались» у вигляді інфаркту міокарду (2003 рік), ішемічного інсульту головного мозку (06.10.2020 року), що призвело до звернення останнього за спеціалізованою медичною допомогою та неодноразовою госпіталізацією ОСОБА_3 , де він був обстежений у повному обсязі з наступним проведенням лікування у виді оперативних втручань «стенування правої коронарної артерії (в 2003 році) та каротидна ендартеректомія лівої загальної сонної артерії (21.10.2020 року).
Також встановлено, що у відповідно до запису у Картці виїзду швидкої медичної допомоги лікарями екстреної медичної допомоги було зафіксовано скарги на короткочасну втрату свідомості, запоморочення, підвищення артеріального тиску.
В цьому ж висновку міститься припущення щодо причин втрати свідомості ОСОБА_3 , що стало наслідком вчинення дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 30.10.2020 року о 15 год 52 хв. - погіршення соматичного стану ОСОБА_3 , як прояв загострення його соматичних захворювань (атеросклеротичної та гіпертонічної хвороб), у вигляді «транзиторної ішемічної атаки з порушенням рівня свідомості «синкопе».
Наявні у ОСОБА_3 серцево-судинна патологія «Гіпертонічна хвороба 111 стадії» відповідає пункту 25 та наявна у ОСОБА_3 «хронічна ішемічна хвороба серця, в тому числі, стан після перенесеного інфаркту міокарда - питання про допуск вирішується індивідуально за умови наступного періодичного огляду через 1 рік (на підставі висновків спеціалізованих закладів» відповідно до п.24 «Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами», Категорія В, затвердженого Наказом МОЗ України № 299 від 24.12.1999 року.
Даними висновку експерта № 052-29-2020 яким підтверджено наявність у крові обвинуваченого ОСОБА_3 фенобарбітал, в сечі - анальгін та його метаболіти, інші лікарські препарати в тому числі дифенгідрамін (димедрол) (т.2 а.с. 141-146).
Отже вказаними висновками підтверджується винуватість обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення, яке характеризується необережною формою вини.
Так ОСОБА_3 був обізнаний з приводу наявних у нього серйозних хронічних захворювань, щодо яких передбачаються особливі умови для допуску до керування транспортними засобами.
Між тим, після перенесеного інфаркту міокарда обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи наявність такої хвороби, маючи серцево- судинну патологію, знаючи її симптоматику, яка може призвести до втрати свідомості, допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 підпункту «б», 2.9 підпункту «б», 11.13 та 12.3 Правил дорожнього руху України; пунктів 24, 25 Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами категорії «В» Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 299 від 24.12.1999 року «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» (далі - «Наказ») та п. 1.5 Наказу № 65/80 від 31.01.2013 «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» (далі - «Положення»), здійснив керування транспортним засобом під час якого втратив свідомість, а автомобіль під його керуванням здійснив наїзд на двох пішоходів, внаслідок чого останні отримали тяжкі тілесні ушкодження від яких загинули на місці.
Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді смерті двох потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
Так, у відповідності до висновку експерта № 011-4328-2020 у ОСОБА_13 виявлено ушкодження - сполучену травму тіла (численні переломи кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів і м'яких тканин, яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Всі ушкодження ОСОБА_13 виникли від дії тупих предметів в результаті травмування пішохода при зіткненні з автомобілем, що могло бути в строк, вказаний в постанові ( 30.10.2020 о 16 год.
Смерть ОСОБА_13 настала від сполученої травми тіла з розвитком крововтрати і шоку. Між травмою тіла ОСОБА_13 і настанням смерті її смерті існує прямий зв'язок (т.2 а.с. 194-198).
Висновком експертного дослідження № 011-4327-2020 яким при огляді трупа ОСОБА_12 встановлені численні тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (переломів кісток скелета з пошкодженням внутрішніх органів, крововтратою, шоком та набряком - набуханням головного мозку) та знаходяться в прямому причинно- наслідковому зв'язку з настанням її смерті.
Смерть ОСОБА_12 настала від поєднаної травми голови, тулуба та лівої нижньої кінцівки, з переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, розвитком крововтрати, шоку та набряку головного мозку.
Цим же висновком встановлено механізм спричинення тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілої яким є автомобільна травма - зіткнення автомобіля, який рухався з пішоходом (т.2 а.с. 202-213).
Отже дії обвинуваченого ОСОБА_3 не відповідали вимогам 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 підпункту «б», 2.9 підпункту «б», 11.13 та 12.3 Правил дорожнього руху України та знаходились в причинному зв'язку із виникненням даної пригоди та її наслідками у вигляді смерті ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
Проаналізувавши у сукупності досліджені докази суд уважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України є доведеною у повному обсязі.
При цьому суд відкидає доводи сторони захисту з приводу його невинуватості з огляду на наступне.
Диспозиція статті 286 КК України є бланкетною, а відтак слід керуватись законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
У відповідності до Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306
- п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил,
- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 2.9. Водієві забороняється:
підпункт «б»: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
- п. 11.13: забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
- п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Отже обвинувачений, достеменно знаючи, що автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, при наявності у нього захворювань, які потребують особового порядку допущення до керування транспортним засобом, проявив злочинну недбалість, повинен був і міг передбачити настання суспільно небезпечних наслідків, оскільки знав симптоматику та перебіг хвороб сердцево судинної системи, переніс такі захворювання як інфаркт міокарду (2003 рік), ішемічний інсульт головного мозку (06.10.2020 року), що призвело до звернення останнього за спеціалізованою медичною допомогою та неодноразовою госпіталізацією ОСОБА_3 , де проводилось його лікування та оперативне втручання, в останнє 21.10.2020, як зазначено у висновку експерта № 031-25-2021, не пройшов повторного медичного обстеження щодо допуску до керування транспортним засобом в спеціалізованих медичних установах, після медичної процедури сів за кермо, внаслідок загострення хронічних хвороб втратив свідомість « синкопе», чим створив небезпеку для життя та здоров'я потерпілих, які загинули внаслідок ДТП.
Таким чином не визнання своєї вини обвинуваченим суд розцінює як спосіб уникнути кримінальної відповідальності та відшкодування моральної шкоди та інших витрат.
При цьому показання обвинуваченого ОСОБА_3 з приводу того, що він мав добрий стан здоров'я, не мав ніяких застережень від лікарів щодо заборони керування транспортним засобом суд оцінює критично з огляду на те, що у відповідності до висновків експертизи № 052-29-2020 у крові обвинуваченого ОСОБА_3 було виявлено фенобарбітал, в сечі - анальгін та його метаболіти, інші лікарські препарати в тому числі дифенгідрамін (димедрол) (т.2 а.с. 141-146).
Отже ОСОБА_3 , стверджуючи, що він відчував себе здоровою людиною, не мав скарг на здоров'я, відверто вводить суд в оману, оскільки такі його показання спростовуються об'єктивними даними, які вказують на те, що останній вживав лікарські препарати, сліди яких були виявлені в його організмі.
Більш того, висновок експерта № 031-25-2021 містить чіткі вказівки на зафіксовані у обвинуваченого захворювання, а також на проведення оперативних втручань з цього приводу, містить чіткі вказівки на те, що наявні у ОСОБА_3 захворювання потребують особливого підходу в наданні дозволу на керування транспортним засобом, а саме: «наявні у ОСОБА_3 серцево-судинна патологія «Гіпертонічна хвороба 111 стадії» відповідає пункту 25 та наявна у ОСОБА_3 «хронічна ішемічна хвороба серця, в тому числі, стан після перенесеного інфаркту міокарда - питання про допуск вирішується індивідуально за умови наступного періодичного огляду через 1 рік (на підставі висновків спеціалізованих закладів» відповідно до п.24 «Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами», Категорія В, затвердженого Наказом МОЗ України № 299 від 24.12.1999 року.
Факт втрати свідомості також є наслідком перебігу наявних у обвинуваченого ряду хвороб, а отже обвинувачений не мав права легковажно ставитись до таких дій як керування транспортним засобом та наражати оточуючих його людей та їх майно на небезпеку.
Таким чином суд не приймає в цій частині доводи сторони захисту та обвинуваченого, як не приймає до уваги їх твердження з приводу спростування тієї обставини, що у обвинувачений не перебував у хворобливому стані під час керування транспортним засобом. В будь-якому випадку у відповідності до вимог п. 1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Втім обвинувачений таких вимог не дотримався, що стало наслідком спричинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинуло дві людини та було пошкоджено ряд транспортних засобів.
Показання свідків:
ОСОБА_20 , який вказав, що перебуває у дружніх стосунках з обвинуваченим, з яким розмовляв по телефону 30.10.2020 приблизно о 15 годині. При цьому голос обвинуваченого не вказував на те, що останній має якісь ознаки хвороби, він був жвавим та перебував у нормальному стані, повідомляв що у нього все добре. Голос був рівним, не мав ніяких уповільнень, з чого він зробив висновок, що ОСОБА_15 є здоровою людиною.
ОСОБА_21 , який вказав, що напередодні події 29.10.2020 зустрічався з ОСОБА_15 з яким у нього дружні стосунки. Останній виглядав здоровим був у добрій фізичній формі, не виявляв ніяких ознак хвороби та не скаржився на здоров'я. Вони домовились про зустріч 30.10.2020, в цей день він телефонував ОСОБА_15 з яким спілкувався, по його голосу також не було чутно, що той на щось скаржиться.
ОСОБА_22 вказав, що товаришує з обвинуваченим, якого бачив напередодні дорожньо-транспортної пригоди. Він був у відмінній фізичній формі, будь-яких ознак хвороби не виявляв.
Вказані показання свідків не спростовують висновків судово-медичних експертів № 031-25-2021 № 052-29-2020, які засновані на даних, що міститься в медичній документації, вони лише вказують на стан особи, в момент їх спілкування та зустрічах та спілкуванні, тим більше ці особи не обізнані з приводу наявних захворювань у обвинуваченого, існування яких достеменно встановлено.
Показання свідка ОСОБА_16 - лікаря ОСОБА_3 підтверджують наявність у обвинуваченого хвороб, які потребують повторних медичних оглядів в спеціалізованих медичних закладах, щодо надання дозволу на керування транспортними засобами.
Щодо відсутності застережень в частині заборони керування транспортними засобами, то такі показання суперечать п.24 та п.25 «Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами», Категорія В, затвердженого Наказом МОЗ України № 299 від 24.12.1999 року.
Окрім цього, у відповідності до Положення про медичний огляд кандидатів та водіїв транспортних засобів, затвердженого Наказом МОЗ, МВС 31.01.2013 № 65/80 та зареєстрованого в МЮУ 22.02.2013 № 308/22840 визначено, що у відповідності до
1.1. Медичний огляд проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії (водіїв) до безпечного керування транспортними засобами відповідної категорії, а також визначення можливих пристосувань, що забезпечать безпечність керування транспортними засобами для осіб з інвалідністю та осіб з обмеженнями повсякденного функціонування.
Абзац перший пункту 1.1 розділу I в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я, Міністерства внутрішніх справ № 1635/644 від 24.09.2024
Медичні огляди кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів поділяються на: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові та післярейсові огляди, а також позачергові огляди.
1.2. Попередньому медичному огляду підлягають кандидати у водії для отримання права на керування транспортним засобом.
1.3. Періодичному медичному огляду підлягають водії транспортних засобів для підтвердження права на керування транспортним засобом:
віком до 55 років (включно) - один раз на 10 років;
віком від 56 до 75 років (включно) - один раз на 3 роки;
віком від 76 років і більше - один раз на рік.
1.5. Позачерговому медичному огляду підлягають водії транспортних засобів перевізника за направленням власника або посадової особи, що відповідає за експлуатацію транспортних засобів перевізника, за інформацією медичного працівника про стале погіршення стану здоров'я водія, що перешкоджає безпечному керуванню транспортним засобом, а також на вимогу та/або за рішенням уповноваженої посадової особи Національної поліції України за наявності підстав.
Водій власного транспортного засобу у разі погіршення стану здоров'я, якщо це перешкоджає безпечному керуванню транспортним засобом, також повинен вжити відповідних заходів для безпечного керування транспортним засобом.
1.6. Попередній, періодичний та позачерговий медичні огляди проводяться в закладі охорони здоров'я медичною комісією.
До складу медичної комісії входять: лікар-терапевт (голова комісії), лікар-невропатолог, лікар-отоларинголог, лікар-офтальмолог, лікар-хірург.
Абзац третій пункту 1.6 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 37/45 від 22.01.2016
1.7. За результатом проведення попереднього, періодичного та позачергового медичних оглядів видається Медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом (далі - Медична довідка) за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення.
Отже лікар ОСОБА_16 не входить до складу комісії, до компетенції якої належить надання дозволу чи заборону на керування транспортними засобами, а відтак його показання в цій частині не заслуговують на увагу.
Даних про те, що обвинувачений проходив такі медичні огляди або медичний огляд після погіршення стану здоров'я у період до 30.10.2020 року суду не надано ні стороною обвинувачення ні стороною захисту.
Медичні довідки з датою видачі 02.06.2021 та 04.02.2021 з дозволом на керування транспортним засобом видані за межами терміну інкримінованого злочину та не впливають на висновки суду.
Доводи захисту з приводу того, що дія наказів МОЗ не розповсюджуються на обвинуваченого, він не входить до кола суб'єктів, які зобов'язані дотримуватись вимог, викладених у цих наказах також не заслуговують на увагу з огляду на те, що
Так, диспозиція статті 286 КК України є бланкетною, а відтак слід керуватись законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Вказані нормативні акти видані відповідно до статей 45, 46 Закону України «Про дорожній рух», з метою удосконалення медичного забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху. А відтак вимоги, викладені в даних нормативних актах які зареєстровані в МЮ України є обов'язковими до виконання, мають юридичну силу та його положення повинні дотримуватись у відповідній сфері.
Зазначене повинно бути відомим захисникам у зв'язку з виконанням ними професійних обов'язків.
Підстав для визнання очевидно недопустимим доказом - висновку експерта № 031-25-2021 суд не вбачає з огляду на приписи ст. 84-89 КПК України.
Вказаний висновок був підтверджений в судовому засіданні експертом ОСОБА_19 , який надав послідовні показання, його показання підтверджується сукупністю інших доказів, що покладені судом в основу обвинувального вироку, є логічними та узгоджуються з нормативними актами, зокрема Наказом МОЗ України № 299 від 24.12.1999 року, яким затверджено Перелік захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами», категорія В.
Інші доводи сторони захисту не впливають на висновки суду щодо винуватості ОСОБА_3 , оскільки його вина підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які покладені в основу обвинувального вироку.
Потерпілою ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 , який підлягає частковому задоволенню у відповідності до вимог ст. ст.23, 1167, 1168 ЦК України та стягненню на користь потерпілої з обвинуваченого у розмірі 300 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що втрата матері є невідворотною та спричиняє тяжкі душевні страждання протягом тривалого часу, враховує пасивну позицію обвинуваченого, який будь-якої допомоги родині потерпілих не надав, хоча з моменту дорожньо-транспортної пригоди пройшов значний час. А відтак суд уважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Відмовляючи в іншій частині позову суд враховує вік обвинуваченого, що він не працює, має ряд захворювань, а відтак уважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Також в повному обсязі підлягають стягненню з обвинуваченого витрати на надання правничої допомоги у сумі 60 000 грн. у відповідності до ст. 133, 137,141 ЦПК України.
При цьому потерпіла пояснила причину з якої її матір було захоронено за рахунок держави і така причина визнається судом поважною. Дійсно Пясковська проживає в іншомі місті, тривалий час намагалась зв'язатись з матір'ю, телефон якої не відповідав, про її смерть дізналась від страхової компанії.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який відноситься до тяжких злочинів, неумисну форму вини, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину не визнав, не здійснив заходів для відшкодування спричиненої шкоди, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, має ряд хронічних захворювань.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд уважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів слід обрати покарання у виді позбавлення волі у межах, ближчих до мінімальних з позбавленням права керування транспортним засобом. Таке покарання суд уважає справедливим та достатнім з огляду на приписи ст.50 та ст.65 КК України.
Долю речових доказів визначити у відповідності до ст.100 КПК України.
Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 2615,20 грн. та 1307,60 грн., а разом стягнути з нього на користь державного бюджету 3922,80 грн.
З метою забезпечення виконання вироку суд уважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту ,заборонивши йому у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня залишати місце свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, визначених ст.194 КПК України.
Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня залишати місце свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки у відповідності до ст.194 КПК, а саме:
- у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня не залишати місце
свого фактичного проживання, що за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 (окрім перебування в укритті під час повітряної тривоги та відвідування медичних закладів).
- прибувати до суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.
Ухвалу в частині контролю за виконанням направити до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_3 .
Визначити строк дії запобіжного заходу - до набранням вироку законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експерта у розмірі 2615,20 грн. та 1307,60 грн., а разом стягнути з нього на користь державного бюджету 3922,80 грн.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч ) гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000 грн., а всього стягнути з нього 360 000 (триста шістдесят тисяч) гривень.
В іншій частині позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3 - відмовити.
Речові докази:
-СД диски- зберігати при матеріалах кримінального провадження;
Автомобіль Land Rover Discоvery р.н. НОМЕР_7 , який зберігається на території спецмайданчику тимчасового затримання транспортних засобів по вул.Хоткевича, б.20 Б. у м.Києві повернути власнику ОСОБА_23 .
-змиви з поверхонь автомобіля- знищити.
Відео реєстратор, подушки безпеки, які передані під розписку ОСОБА_3 - залишити власнику за належністю.
Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_24 від 09.11.2020 у справі № 761/35536/20 та у справі № 761/35456/20.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: