Справа № 761/46156/25
Провадження № 3/761/9119/2025
04 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Овсеп'ян Т.В., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , городянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.122-2 КУпАП,
До Шевченківського районного суду м. Києва 03.11.2025 надійшли матеріали справи з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 487975 від 19.10.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 19.10.2025 о 15 год. 31 хв., керуючи автомобілем марки «Seat» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Борщагівська, 95-Б у м. Києві, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив сигнальним диском з червоним сигналом, вказуючи на цей транспортний засіб та подальше його місце зупинки, чим порушив п.п. 2.4 та 8.9а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
В той же час, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 є працівником суду.
В ході підготовки справи до розгляду, встановлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду секретаря судового засідання Шевченківського районного суду м. Києва.
Таким чином, розгляд справи Шевченківським районним судом відносно діючого працівника цього ж суду може викликати у стороннього спостерігача припущення щодо зацікавленості (неупередженості) суду при розгляді справи.
З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «Castillo Algar v. Spain», «Білуха проти України»).
Отже, достатнім для неможливості участі судді у розгляді справи є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.
Зазначені обставини вимагають від суду створити такі умови для розгляду справи, які б гарантували відсутність як у учасників провадження, так і у сторонніх спостерігачів, сумнівів щодо об'єктивності суду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, з метою виключення імовірності виникнення у стороннього спостерігача припущення щодо зацікавленості (неупередженості) суду при розгляді даної справи, виникло питання щодо належної підсудності даних адміністративних матеріалів.
Водночас, таке питання КУпАП чітко не врегульовано, а відтак суд виходить з такого.
У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року передбачено, що усі люди є рівними перед законом і мають право без будь-якої дискримінації на рівний захист законом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, при цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини, провадження у справах про адміністративне правопорушення, вважається кримінальним у розумінні згаданої Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 у справі «Швидка проти України»).
Отже, в даному випадку суд вважає можливим для вирішення питання щодо належної підсудності даної справи застосувати відповідні норми Кримінального процесуального кодексу України (ст. 32, 34), які передбачають окрему процедуру щодо звернення до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо направлення відповідних матеріалів провадження з одного суду м. Києва до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, або для звернення з поданням до Верховного Суду з приводу направлення таких матеріалів з одного до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
За таких обставин, враховуючи необхідність визначення конкретного суду, уповноваженого на розгляд адміністративних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, такі матеріали підлягають направленню до Київського апеляційного суду для вирішення зазначеного питання.
Керуючись ст. 256, 278 КУпАП, ст. 32, 34 КПК України,
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення належного суду, уповноваженого на здійснення судового розгляду зазначених матеріалів.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя