Справа № 761/46136/25
Провадження № 1-кс/761/29277/2025
12 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ТОВ «СПЕЙСИКС», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 72024001500000001 від 03.05.2024,
До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ТОВ «СПЕЙСИКС», в якому заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2025, на грошові кошти у безготівковій формі в сумі 183 634 155,19 гривень, що знаходяться на транзитному рахунку ПАТ «МТБ БАНК» (код ID NBU 328168; код за ЄДРПОУ 21650966) № НОМЕР_1 , зі скасуванням заборони розпорядження вказаними грошовими коштами, і скасуванням зупинення видаткових операцій по зазначеному рахунку.
Відповідно до змісту клопотання заявник зазначає, що грошові кошти, в сумі 183 634 155,19 грн, на які накладено арешт, належать ТОВ «СПЕЙСИКС», при цьому вказані кошти ніколи не належали ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ». Натомість ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» зазначені кошти лише обслуговувало, з метою надання платіжних послуг на користь ТОВ «СПЕЙСИКС». Вказані кошти тимчасово опинились на транзитному рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у ході їх перерахування на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 у справі № 904/4326/24 з транзитного рахунку, відкритого в ПАТ «МТБ БАНК», на користь приватного виконавця, який зобов'язаний їх перерахувати на користь законного та єдиного власника - ТОВ «СПЕЙСИКС».
Арешт з даних грошових коштів скасовувався раніше ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2025, після чого вони були повернуті на рахунок ПАТ «МТБ БАНК», а в подальшому на них вдруге накладено арешт.
Як зазначає адвокат, такі грошові кошти не відповідають ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України, а з моменту накладення арешту стороною обвинувачення не зібрано достатньої кількості доказів, щоб виправдати таке втручання у право власності та необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, що в свою чергу порушує конституційні права власника майна, а тому просить скасувати згаданий арешт.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав.
Прокурор в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення наведеного клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слід дійти такого висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, БЕБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001500000001 від 03.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
Так, як вбачається з матеріалів клопотання, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 у справі 904/4326/24 вирішено стягнути з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «СПЕЙСИКС» 676 543 498,19 грн та 847 840,00 грн витрат по сплаті судового збору.
З метою виконання вказаного судового рішення, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» на користь ТОВ «СПЕЙСИКС» 676 543 498,19 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 847 840,00 грн.
Вказані кошти в сумі 183 634 155,19 грн були стягнуті з транзитного рахунку в ПАТ «МТБ БАНК» на користь ТОВ «СПЕЙСИКС» на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 у справі № 904/4326/24 та підлягали перерахуванню на депозитний рахунок приватного виконавця, відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», для їх подальшого перерахування на користь ТОВ «СПЕЙСИКС».
З наведеного слідує, що кошти, в сумі 183 634 155,19 грн, на які накладено арешт, належать ТОВ «СПЕЙСИКС».
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2025 скасовано арешт на грошові кошти, що перебували на транзитному рахунку у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», після чого вони були повернуті на рахунок ПАТ «МТБ БАНК».
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2025 (у справі № 761/42184/25) в рамках кримінального провадження № 72024001500000001 від 03.05.2024 накладено арешт на грошові кошти у безготівковій формі в сумі 183 634 155,19 гривень, що знаходяться на транзитному рахунку ПАТ «МТБ БАНК» (код ID NBU 328168; код за ЄДРПОУ 21650966) № НОМЕР_1 , для забезпечення їх зберігання як речових доказів у кримінальному провадженні №72024001500000001, шляхом заборони розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинення видаткових операцій по зазначеному рахунку, за винятком видаткових операцій зі сплати податків та зборів до державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.
Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Водночас, в судовому засіданні не встановлено наявності переконливих доказів, що арештоване майно має доказове значення у кримінальному провадженні. Крім того, і відсутні беззаперечні підстави вважати, що арештоване майно одержане саме злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину, існує розумний сумнів щодо необхідності подальшого застосування, віднесення арештованого майна до такого, що відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України.
Більше того, слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва раніше перевірялась обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, за наслідком чого арешт було скасовано (ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2025, справа №761/35604/25).
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності із завданням кримінального провадження.
Згідно з вимогами ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У зв'язку із зазначеним, на думку слідчого судді, вжиті в рамках даного кримінального провадження процесуальні заходи його забезпечення щодо майна, яке є предметом клопотання, на даний час є необґрунтованими, а відтак, арешт підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ТОВ «СПЕЙСИКС», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 72024001500000001 від 03.05.2024 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2025, на грошові кошти у безготівковій формі в сумі 183 634 155,19 гривень, що знаходяться на транзитному рахунку ПАТ «МТБ БАНК» (код ID NBU 328168; код за ЄДРПОУ 21650966) № НОМЕР_1 , зі скасуванням заборони розпорядження вказаними грошовими коштами, і скасуванням зупинення видаткових операцій по зазначеному рахунку.
Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 13 листопада 2025 року о 13 годині 15 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1