Справа № 761/23617/25
Провадження № 3/761/5101/2025
27 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк Марина Станіславівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Національного агентства з питань запобігання корупції Департаменту формування доброчесності політичних фінансів, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, Голови політичної партії «Розвиток», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи Головою політичної партії «Розвиток», всупереч вимогам ст. 17 Закону України «Про запобігання корупції» порушив строки подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за IV квартал 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 212-21 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, на неодноразові виклики до суду не прибув. Жодних клопотань чи заяв, у тому числі й про відкладення, на адресу суду не скеровував. Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, зазначив, що з порушенням, зазначеним в протоколі, він погоджується та зобов'язується надалі порушень не допускати.
При цьому суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»). Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 завчасно та належним чином був повідомленим про час та дату розгляду справи, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не направляв, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст. 212-21 КУпАП не є обов'язковою, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Ретельно вивчивши матеріали провадження стосовно ОСОБА_1 , суддя прийшла до таких висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ст. 280 КУпАП закріплює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 212-21 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за Порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог.
У свою чергу, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 212-21 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №50-33/974 від 27.05.2025, складеним стосовно ОСОБА_1 ; висновком про результати перевірки Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру (висновок від 15.04.2025 №2158).
Отже, суддею встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП, а відтак останній підлягає адміністративній відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення та його наслідки, особу правопорушника, його відношення до скоєного, майновий стан останнього.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття, у той же час, обставин, що обтяжують відповідальність останнього, суддею не встановлено.
Таким чином, враховуючи наведене приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах, визначених санкцією ст. 212-21 КУпАП.
На переконання судді, такий вид та розмір стягнення сприятиме виконанню завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, 212-2, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп., на користь держави.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушниці стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва М.С. Антонюк