Справа №760/29567/25
1-кс/760/12980/25
(повний текст)
25 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 12025100090002752, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Турлаки Білгород-Дністровського р-ну, Одеської обл., громадянки України, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
Виходячи із змісту поданого клопотання, у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100090002752 від 23.10.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході проведення досудового розслідування 24.10.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Турлаки Білгород-Дністровського р-ну, Одеської обл., громадянці України, зареєстрованій за адресою АДРЕСА_1 та проживаючій за адресою АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна крадіжка, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення нею не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи раніше неодноразово судимою, а саме 14.12.2017 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 04.07.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці, 01.10.2018 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців, 22.01.2019 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, 06.03.2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців, звільнена 11 червня 2019 року по відбуттю покарання, 21.08.2019 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, 24.02.2021 Солом'янським районним судом м. Києві за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі, 29.04.2021 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, 15.09.2023 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнена 24.11.2023 з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості на шлях виправлення та перевиховання не стала, належних висновків не зробила та повторно вчинила нове умисне корисливе кримінальне правопорушення на території Солом'янського району м. Києва при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_5 23.10.2025 приблизно о 15 годині 15 хвилин перебувала у торгівельному залі магазину Екомаркет ТОВ ЕКО, що розташований за адресою м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 46-Б де у неї виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ ЕКО.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану ОСОБА_5 , перебуваючи у торгівельному залі вказаного вище магазину, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає та не завадить їй у вчиненні крадіжки, взяла з торгівельних полиць чуже майно, що належить ТОВ ЕКО а саме п'ять упаковок шоколад киндер, вагою 0,94 гр, кожна упаковка вартістю за одну упаковку 79 гривень 98 копійок без урахування ПДВ, загальною вартістю 399 гривень 90 копійок без урахування ПДВ, три шоколадки киндер макси, кожна упаковка вартістю за одну упаковку 57 гривень 42 копійки без урахування ПДВ, загальною вартістю 172 гривні 26 копійок без урахування ПДВ, вісімнадцять яєць киндер джой, кожне яйце вартістю по 75 гривень 88 копійок без урахування ПДВ, загальною вартістю 1365 гривень 84 копійки без урахування ПДВ, дев'ять яєць киндер карт.коро, кожне яйце вартістю по 65 гривень 76 копійок без урахування ПДВ, загальною вартістю 591 гривня 84 копійки без урахування ПДВ, п'ять яєць киндер, вагою 20 гр, кожне яйце вартістю по 64 гривні 30 копійок без урахування ПДВ, загальною вартістю 321 гривня 50 копійок без урахування ПДВ, шість батончиків киндер, вагою 100 гр, кожний батончик вартістю за однин 77 гривень 02 копійи без урахування ПДВ, загальною вартістю 462 гривні 12 копійок без урахування ПДВ, які заховала у сумку, яку мала при собі.
В подальшому, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, повторно таємне викрадене чуже майно, що належить ТОВ ЕКО намагалась зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення та пройшовши через касову зону з викраденим майном ОСОБА_5 направилася до виходу з магазину, але довести свій злочинний умисел до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі, так як була затримана працівниками охорони магазину, завдавши ТОВ ЕКО майнову шкоду на загальну суму 3313 гривень 46 копійок без урахування ПДВ та 3976 гривень 06 копійок з урахуванням ПДВ.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна крадіжка, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення нею не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
23.10.2025 о 15:40 год. ОСОБА_5 фактично затримана у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. 24.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. Санкція ч. 4 ст. 185 КК України, яка інкримінується підозрюваній, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Підозра у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується, зокрема, рапортом про виявлення кримінального правопорушення, даними протоколу прийняття заяви від 23.10.2025, даними протоколів огляду місця події від 23.10.2025, довідкою про вартість викраденого майна, показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , даними протоколу огляду документів перегляду відеозапису, даними протоколу затримання та іншими матеріалами досудового розслідування.
Оцінюючи наведене, слідчий суддя виходить із змісту норми ст. 194 КПК України, що передбачає наявність обґрунтованої підозри, констатацію принаймні одного процесуального ризику з переліку ст. 177 КПК України та встановлення недостатності більш м'яких, ніж заявлене тримання під вартою, заходів для досягнення процесуальної мети. Масив наданих матеріалів демонструє реальні фактичні дані, які у своїй сукупності формують об'єктивну основу підозри. Дані протоколів огляду місця події відтворюють локалізацію предметів і обстановку магазину. Дані протоколу огляду документів з перегляду відеозаписів деталізують часові рамки, траєкторію переміщення та спосіб дій особи. Дані довідки щодо вартості майна відображають предмет і розмір шкоди. Дані протоколу прийняття заяви фіксують первісне повідомлення про кримінальне правопорушення. Дані протоколу затримання вказують на момент фактичного затримання і передумови цього. Показання свідків, які є працівниками охорони і персоналом закладу, кореспондуються з технічними джерелами інформації. Вказане задовольняє стандарт обґрунтованої підозри на цій стадії провадження.
Щодо ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя констатує їх наявність, проте рівень їх інтенсивності є невисоким і піддається ефективному контролю за допомогою менш суворого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу. Разом з тим з урахуванням характеру інкримінованої події, повторності корисливих правопорушень та способу їх учинення, саме цілодобовий домашній арешт у поєднанні з комплексом процесуальних обов'язків виступає оптимальним інструментом нейтралізації зазначених ризиків.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду виникає з огляду на суворість потенційного покарання за ч. 4 ст. 185 КК України та рецидивний характер поведінки. Цей ризик підтверджується даними про неодноразові попередні засудження підозрюваної, що відображено у матеріалах клопотання, а також даними про відсутність стабільного соціально корисного заняття. Водночас клопотання не містить конкретних даних про спроби змінити місце проживання після повідомлення про підозру, про придбання квитків, підготовку виїзду чи використання документів третіх осіб. За таких обставин застосування цілодобового домашнього арешту, що повністю блокує самовільне переміщення поза місцем проживання, у поєднанні з обов'язком прибувати за викликом, повідомляти про зміну місця проживання, здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон за наявності та забороною виїзду з населеного пункту без дозволу уповноваженої особи, забезпечує надійне процесуальне утримання від ухилення без фактичної ізоляції у слідчому ізоляторі.
Ризик незаконного впливу на свідків і інших учасників провадження сформульований стороною обвинувачення узагальнено, однак не є виключеним з огляду на простоту комунікаційних можливостей у великому місті. Конкретних даних про спроби узгодження показань, зустрічі чи контакти з визначеними свідками матеріали клопотання не містять. Водночас дані про те, що ключовими джерелами доказів є відеозаписи, а також показання працівників охорони і персоналу магазину, знижують вразливість доказової бази. У цих умовах цілодобовий домашній арешт з прямою забороною будь-якого спілкування з конкретно визначеними слідчим і прокурором особами, а також забороною користування засобами зв'язку з метою впливу на свідків, є адекватним і достатнім бар'єром для мінімізації цього ризику.
Ризик знищення, сховання або спотворення речей і документів оцінюється як невисокий, оскільки значна частина доказів уже зафіксована та перебуває у володінні органу досудового розслідування і потерпілої юридичної особи. Цей висновок випливає з даних протоколів огляду місця події, даних огляду документів з відеозаписами та наданих матеріалів щодо вартості майна. Водночас цілодобовий домашній арешт практично виключає можливість несанкціонованого відвідування місць зберігання доказів чи контактів з їх володільцями, що додатково зменшує навіть гіпотетичну загрозу.
Ризик учинення іншого кримінального правопорушення у цій справі не є надуманим, з огляду на повторність попередніх засуджень та простоту механізму інкримінованого діяння. Цей ризик не доведений як високої інтенсивності, проте він об'єктивно існує на рівні можливості. Саме тому цілодобовий домашній арешт, який накладає безперервне просторове обмеження, забезпечує постійний режимний контроль і позбавляє підозрювану можливості спонтанно відвідувати торговельні заклади та вчиняти подібні правопорушення у будь-який час доби, є пропорційним і ефективним превентивним заходом.
Слідчий суддя виходить із приписів ч. 1 ст. 183 КПК України, за якими тримання під вартою є виключним заходом. Його застосування можливе лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти заявленим ризикам. Аналіз клопотання свідчить про відсутність індивідуалізованого доведення неможливості ефективного застосування альтернативи у вигляді домашнього арешту. Посилання на суворість санкції та воєнний стан само по собі не звільняє сторону обвинувачення від обов'язку продемонструвати непридатність менш інтенсивних заходів у конкретній справі. Презумпція свободи, принцип необхідності та пропорційності, стандарти статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагають, щоб обмеження права на свободу реалізовувалися у мінімально достатній формі.
За наведених обставин саме цілодобовий домашній арешт відповідає завданню кримінального провадження та цілям ст. 177 КПК України. Він забезпечує постійну доступність підозрюваної для органу досудового розслідування і суду, унеможливлює неконтрольовані контакти, мінімізує навіть потенційну можливість учинення нового правопорушення, водночас не досягаючи рівня жорсткості, притаманного триманню під вартою. Додаткове покладення обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме прибувати за кожною процесуальною вимогою, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, утримуватися від спілкування з визначеними особами, здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон за наявності, а також у разі необхідності носити електронний засіб контролю, створює цілісний контур контролю, співмірний природі виявлених ризиків.
Отже, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у цій справі наявні, проте їх інтенсивність не є такою, що виправдовує найсуворіший запобіжний захід. Тримання під вартою було б надмірним і непропорційним втручанням, оскільки прокурор не довів неможливість досягнення процесуальної мети шляхом застосування альтернативи. Застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням зазначених обов'язків є достатнім, необхідним і пропорційним способом забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, збереження доказів, недопущення тиску на свідків та запобігання можливим новим правопорушенням у межах справедливого балансу між публічними інтересами та правами особи.
З огляду на встановлений стан вагітності підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне окремо наголосити, що вибір запобіжного заходу у цій справі має враховувати підвищені стандарти захисту права на життя і здоров'я як самої жінки, так і плода, що прямо випливає із принципів гуманізму кримінального процесу, приписів ст. 178 КПК України щодо оцінки стану здоров'я, сімейних і соціальних зв'язків особи, а також із загальноєвропейських стандартів поводження з уразливими категоріями осіб. Вагітність об'єктивно відносить підозрювану до особливо вразливої групи, для якої різка зміна побутових умов, обмеження доступу до планових медичних оглядів, лабораторного моніторингу та термінових акушерських консультацій становить реальний ризик ускладнень. За цих обставин держава зобов'язана шукати найменш обтяжливий засіб досягнення процесуальних цілей, не руйнуючи при цьому доступ до медичної допомоги і не створюючи надмірних загроз для перебігу вагітності.
Домашній арешт забезпечує безперервний процесуальний контроль за підозрюваною і водночас дозволяє організувати своєчасні медичні консультації за призначенням лікаря, проходження необхідних оглядів, а у разі потреби негайне звернення по невідкладну допомогу. На відміну від тримання під вартою, де реалізація кожної медичної маніпуляції вимагає додаткових логістичних і охоронних процедур, домашній арешт дозволяє мінімізувати затримки в наданні допомоги, зменшує рівень стресу, виключає транспортні ризики для вагітної та забезпечує стабільний побутовий режим, що є важливим чинником профілактики акушерських ускладнень. Саме ця комбінація безперервного просторового обмеження і доступності медицини створює оптимальний баланс між інтересами правосуддя та охороною материнства.
Виходячи із зазначеного, слідчий суддя -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово (крім випадків повітряних тривог та необхідності відвідувати лікаря).
Зобов'язати ОСОБА_5 :
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, за місцем проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Негайно доставити ОСОБА_5 до місця відбування домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .
Виконання ухвали доручити Солом'янському УП ГУНП в м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали до 25 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 30 жовтня 2025 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1