Справа № 243/9176/25
Провадження № 3/243/4701/2025
12 листопада 2025 року суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
23.09.2025 року о 11-44 год. в Донецька обл., с. Хрестище, вул. Миру, біля буд. 1А ОСОБА_1 вчинив злісну непокору вимозі поліцейського при несенні своїх службових обов'язків, а саме неодноразово вимогу поліцейського залишитись на місці події та обмежити своє пересування відповідно до ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 260 КУпАП не реагував, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Представник особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Мурадов А.Л., який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії АН № № 1821544 від 24.10.2025 та договору про надання правничої допомоги від 24.10.2025, направив до суду клопотання про закриття провадження по справі відносно, ОСОБА_1 обгрунтувавши його наступним.
Зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що поліцейські неодноразово зверталися до ОСОБА_2 з якими то законними вимогами при охороні громадського порядку, а він їх злісно не виконував. Співробітники патрульної поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не здійснювали охорону громадського порядку, а знаходилися вздовж дороги в селі Хрестище, зупиняючи автомобілі для виявлення осіб, які можливо порушили правила військового обліку, при цьому діяли за відсутності військовослужбовців ТЦК. Приблизно за годину до складання зазначеного адміністративного протоколу співробітниками патрульної поліції був зупинений в селі Хрестище автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_1 , хоча він правила дорожнього руху не порушував. Підійшовши до ОСОБА_2 патрульні поліцейські не пояснили причину зупинки, не вимагали ні посвідчення водія, ні технічний паспорт автомобіля, а уточнивши особу водія за паспортом стали перевіряти його персональні данні по базі І.П.Н.П., при цьому неодноразово з кимсь телефонували. На питання водія - чи він затриманий, вони відповідали, що ні, але не дозволили йому поїхати. Через деякий час поліцейські стали пропонувати водію проїхати з ними до приміщення ТЦК. В той час до них підійшов ОСОБА_1 , стурбований довгою відсутністю сина, який йому пояснив, що його хочуть відвезти до ТЦК, що він добровільно відмовляється їхати туди з поліцейськими та пропонував їм неодноразово скласти відносно нього протокол затримання. ОСОБА_1 був поруч з групою перехожих і будь-яких дій він не робив та вимоги поліцейські йому не пред'являли. Через певний час ОСОБА_2 було в черговий раз запропоновано добровільно проїхати до ТЦК, а після цього йому поліцейські наголосили, що він затриманий, після чого двоє поліцейських повалили ОСОБА_2 на землю та наділи наручники, одночасно двоє інших поліцейських без будь-яких пояснень повалили на землю ОСОБА_1 . На думку сторони захисту, в діях ОСОБА_1 не вбачається об'єктивна сторона інкримінованого правопорушення. Додатково сторона захисту просила суд справу розглянути за його відсутності та ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що він мобілізований та знаходиться на службі в учбовому центрі.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи в судовому засіданні участі не приймав, враховуючи, що він скористався правом передбаченим ст. 268 КУпАП та звернувся за юридичною допомогою адвоката, який представляє його інтереси в суді, а тому вважаю за можливе здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним порушенням відповідно до ст. 185 КУпАП визнається злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом серії ГП 125511 від 23.09.2025, з якого слідує, що 23.09.2025 року о 11-44 год. в Донецька обл., с. Хрестище, вул. Миру, біля буд. 1А ОСОБА_1 вчинив злісну непокору вимозі поліцейського при несенні своїх службових обов'язків, а саме неодноразово вимогу поліцейського залишитись на місці події та обмежити своє пересування відповідно до ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 260 КУпАП не реагував;
- копією протоколу серії ГП 132912 від 23.09.2025, з якого слідує, що 23.09.2025 року о 11-44 год. в Донецька обл., с. Хрестище, вул. Миру, біля буд. 1А ОСОБА_2 вчинив злісну непокору вимозі поліцейського при несенні своїх службових обов'язків, а саме неодноразово вимогу поліцейського залишитись на місці події та обмежити своє пересування відповідно до ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 260 КУпАП не реагував, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП;
- рапортом від 23.09.2024 старшого інспектора ВМАЗ БПП в містах Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, капітана поліції П.Куліш, відповідно до якого під час виконання бойового розпорядження у складі екіпажу «Циклон 0605» 23.09.2025 року о 11-44 год. в АДРЕСА_2 , відповідно до п.7 ч.1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» був зупинений тз ВАЗ 2112 під керуванням ОСОБА_2 . Перевіривши за базами ІКС ІПН було з'ясовано, що останній потребує доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який добровільно відмовився проїхати до ТЦК. ОСОБА_2 було повідомлено, що його буде затримано иа доставлено відповідно до ст. 260, 261 КУпАП. На підставі чого ОСОБА_2 почав агресивно себе поводити, розмахувати руками, хапав за формений одяг поліцейських, на неодноразову вимогу поліцейського обмежити своє пересування та залишатись на місці події, відповідно до вимог ст. 37 ЗУ « Про національну поліцію» та ст. 260,261 КУпАП не реагував та поводив себе зухвало. Крім того, на місці події були присутні 3-і особи, як пізніше було встановлено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які перешкоджали законним діям працівників поліції, хапали за формений одяг поліцейських та кидалися битися до працівників поліції, на неодноразові вимоги поліцейських припинити зазначені дії та не перешкоджати законним діям не реагували. Крім того, відповідно до змісту рапорту на підставі ст. 44 та п. 1 ч.3 ст. 45 ЗУ «Про національну поліції» до ОСОБА_4 о 11-45 год. була застосована фізична сила та спецзасоби - кайданки. ОСОБА_2 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ознайомлено з правами, та повідомлено в центр надання вторинної правової допомоги, тілесних ушкоджень заподіяно не було, але було викликано ШД. На ОСОБА_2 було складено протоколом серії АА №128190 про адміністративне затримання за ч.3 ст. 210-1, ст. 185 КУпАП від 23.09.2025 року;
- диск з файлами відеозапису з bodycam ID реєстратора: 472693: export-h247q.mp4, які долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до яких 23.09.2025 року о 17-43 год. перебуваючи у службовому приміщенні ОСОБА_1 було були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, складено протокол за ст. 185 КУпАП, який був підписаний ОСОБА_1 без зауважень.
Суд зазначає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Оцінюючи долучений та досліджений в судовому засіданні відеозапис на предмет доведеності фактичних обставин у справі, суд, враховуючи відображену на відеозаписі поведінку ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейським, а також приймаючи до уваги сукупність всіх інших досліджених доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт непокори ОСОБА_1 законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків.
Доводи захисника про відсутність доказів того, що поліцейські неодноразово зверталися до ОСОБА_1 з якими то законними вимогами при охороні громадського порядку, а він їх злісно не виконував, суд зазначає наступне.
Основні повноваження поліції закріплені в ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію». Згідно п.24 ч.1 ст.23 Закону, поліція бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до ч.4 ст.8 ЗУ «Про Національну поліцію», під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п.6, 7 ч.1 ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Згідно наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2022 р., з 11 серпня 2022 року був встановлений особовий режим в'їзду і виїзду, а також руху транспортних засобів на території Донецької області на період дії воєнного стану. Оперативно-стратегічне угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), також відоме як Угруповання Об'єднаних сил та Східне угруповання військ - об'єднання Збройних сил України. Створене під час відбиття російської збройної агресії у 2022 році. Діє у Східний операційній зоні.
Процедуру встановлення заходів особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування визначає Порядок встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. № 1455. У цьому порядку вживається термін патруль, який в свою чергу передбачає спільний рухомий наряд, до складу якого входять уповноважені посадові особи Збройних Сил, Національної поліції, Національної гвардії та Держприкордонслужби, що виконують покладені на них обов'язки на маршруті патрулювання, визначеному комендантом на території, де введено воєнний стан.
На працівників батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної в Донецькій області Департаменту патрульної поліції також покладається обов'язок забезпечувати заходи правового режиму воєнного стану в Донецькій області, як в містах Краматорськ та Слов'янськ так і за межами цих міст. При залученні особового складу органів Національної поліції видається бойове розпорядження оперативно-стратегічним угрупуванням військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке в свою чергу відображає не тільки працівників органів Національної поліції, залучених до забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, а і інших працівників державних органів, на які покладається обов'язок виконувати завдання територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. Про залучення працівників БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП до виконання завдань під час воєнного стану Департаментом патрульної поліції видається відповідний наказ. Ці накази являються інформацією з обмеженим доступом (ДСК).
Щодо затримання осіб, які потребують доставлення до ТЦК згідно відомостей Інформаційного порталу Національної поліції:
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред'явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
Відповідно до ст. 235 КУпАП справи про адміністративні правопорушення в сфері порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію мають право розглядати виключно територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Стаття 259 КУпАП (доставлення порушника) визначає, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
П. 1 ч. 2 ст. 262 КУпАП встановлює, що при порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію адміністративне затримання проводиться органами Національної поліції.
З наведеного судом не вбачається порушень з боку працівників поліції за фактом подій відносно ОСОБА_1 , крім того, матеріали справи не містять доказів, що такі дії підлягали окремому судовому розгляду.
Досліджені судом матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції, ними були роз'яснені права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами
Вищезазначені факти вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Санкція ст. 185 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, а саме те, що він є працездатним, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у межах санкції ст. 185 КУпАП, а саме штрафу у розмірі 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у сумі 136 грн.). Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст. 40-1КУпАПз правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.185, ст. ст.283,284 КУпАП України, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп., який перерахувати на р/р: UA488999980313020106000005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК / Слов'янська МТГ / 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області Аліна Олександрівна Гончарова