Справа №701/993/25
Провадження №3/701/346/25
13 листопада 2025 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Калієвський Ігор Дмитрович розглянувши матеріали, що поступили із СПД №1 ВП №1 Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , не працює, ІПН: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, ст. 122-2 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП,
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 20.09.2025 року о 16 год. 40 хв., в с. Іваньки Уманського (Маньківського) району Черкаської області, керуваВ транспортним засобом "ВАЗ 21213", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів) та відмовився від проходження в установленому законом порядку освідування на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбаченаЧ. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 , 20.09.2025 року о 16 год. 40 хв., в с. Іваньки Уманського (Маньківського) району Черкаської області, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 21213", державний номерний знак НОМЕР_2 , не впорався з керуванням, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив виїзд на зустрічну смугу, де допустив зіткнення із зустрічним транспортним засобом "KIA Sportage", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3 б), 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Також ОСОБА_1 , 20.09.2025 року о 16 год. 40 хв., в с. Іваньки Уманського (Маньківського) району Черкаської області, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 21213", державний номерний знак НОМЕР_2 , вчинив ДТП, а саме здійснив зіткнення із зустрічним транспортним засобом "KIA Sportage", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався на зустріч, після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 , 20.09.2025 року о 16 год. 40 хв., в с. Іваньки Уманського (Маньківського) району Черкаської області, керував транспортним засобом "ВАЗ 21213", державний номерний знак НОМЕР_2 , немаючи посвідчення водія відповідної категорії "В", правопорушення вчинено повторно, оскільки останнього було згідно постанови серія ЕНА №5358184 від 31.07.2025 р. піддіанно адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 3400 грн., чим порушив вимоги п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (судові повістки, які вручені належним чином та шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Маньківського районного суду Черкаської області), про причини неявки, які б могли бути визнані судом як поважні, не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.
Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Маргарян А.Д. в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи попереджений належним чином, причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань не надходило, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі правопорушника враховуючи, що ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, ст. 122-2 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема Рішення від 03.04.2008 року справа "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази у сукупності, встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до ст. 1 та ст. 8 Конституції України є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
За ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно із ч. 3 п. (b) ст. 31 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів від 1969 року, ратифікованої Україною 14.05.1986 року, поряд з контекстом договору враховується наступна практика його застосування, яка встановлює угоду учасників щодо тлумачення. Крім того, відповідно до ст. 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі за текстом - Конвенція) питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02).
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах ів порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи тавирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об"єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а відповідно до приписів ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обовязковими елементами якого є: обєкт, обєктивна сторона, субєкт, субєктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 2.10а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригод.
Відповідно до п. 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Відповідно до "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та п. 6 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби), або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько - акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживанння лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
При цьому, порядок проведення такого огляду врегульований: ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько - акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши у сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, ст. 122-2 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколами про адміністративне правопорушення ЕПР1 №459931, ЕПР1 №459954, ЕПР1 №459982 та ЕПР1 №459970 від 20.09.2025.
Факт вчинення правопорушень та винуватість ОСОБА_1 , підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення ЕПР1 №459931, ЕПР1 №459954, ЕПР1 №459982 та ЕПР1 №459970 від 20.09.2025, згідно яких вбачається, що ОСОБА_1 , 20.09.2025 року о 16 год. 40 хв., в с. Іваньки Уманського (Маньківського) району Черкаської області, керував транспортним засобом "ВАЗ 21213", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів) та відмовився від проходження в установленому законом порядку освідування на стан алкогольного сп'яніння, а також останній 20.09.2025 року о 16 год. 40 хв., в с. Іваньки Уманського (Маньківського) району Черкаської області, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 21213", державний номерний знак НОМЕР_2 , не впорався з керуванням, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив виїзд на зустрічну смугу, де допустив зіткнення із зустрічним транспортним засобом "KIA Sportage", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та крмі того ОСОБА_1 , 20.09.2025 року о 16 год. 40 хв., в с. Іваньки Уманського (Маньківського) району Черкаської області, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 21213", державний номерний знак НОМЕР_2 , вчинив ДТП, а саме здійснив зіткнення із зустрічним транспортним засобом "KIA Sportage", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався на зустріч, після чого залишив місце пригоди. Також ОСОБА_1 , 20.09.2025 року о 16 год. 40 хв., в с. Іваньки Уманського (Маньківського) району Черкаської області, керував транспортним засобом "ВАЗ 21213", державний номерний знак НОМЕР_2 , немаючи посвідчення водія відповідної категорії "В", правопорушення вчинено повторно, оскільки останнього було згідно постанови серія ЕНА №5358184 від 31.07.2025 р. підданно адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.09.2025 року, де зафіксована відмова ОСОБА_1 , від огляду в лікарні;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 про обставини події;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №5767363 від 20.09.2025;
- даними схеми місця ДТП від 20.09.2025;
- копією паспорта ОСОБА_1 ;
- відеозаписом, який здійснений поліцейським за допомогою технічного засобу під час проведення фіксації правопорушення, доданим до протоколу ЕПР1 №459931 від 20.09.2025.
Зазначені докази не викликають будь-яких об'єктивних сумнівів в їх достовірності.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
При призначенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, коли особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, в даному випадку в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи дані на ОСОБА_1 , пом'якшуючі відповідальність обставини та обтяжуючі відповідальність обставин судом невстановлені, суддя вважає за необхідне обрати стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В силу абзацу 5 ч. 1 ст. 3, пункту 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовийзбір» у зв'язку із ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення із правопорушника слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 9, 23, 33-35, 40-1, 122-4, 124, 126, 130, 245, 251, 252, 268, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушеннь передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок (на рахунок UA918999980313030149000023001, Отримувач коштів ГУК у Черк.обл./Черк.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 37930566, Банк отримувача казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 21081100) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення згідно ст. 307 КУпАП, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн. (шістсот п'ять гривень) 60 копійок на рахунок (IBAN) UA 908999980313111256000026001 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області впродовж 10 діб.
СуддяІ.Д.Калієвський