Справа № 698/772/25
Провадження № 2/698/414/25
(заочне)
13 листопада 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Триліс Я.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Свеа Фінанс» через свого представника Паладич А. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості: за кредитним договором № 1635740 в розмірі 21726,40 грн., з яких 3700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10878,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 7148,40 грн. - сума заборгованості за пенею, а також стягнути понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн..
В обгрунтування позову зазначено, що 17.07.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1635740, який було підписано електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер її мобільного телефону, про що свідчить п. 10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
29.01.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладений договір факторингу № 01.02-03/25, згідно умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає відступає ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 1635740 від 17.07.2024 року, що укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 15.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечуює, розгляд справи провести за його відсутності.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачка повідомлялася про розгляд справи належним чином, відзив на позовну заяву не подала, у зв'язку із чим, суд, враховуючи відсутність заперечень представника позивача, відповідно до вимог ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на зміст ст.ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - цедомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.
Судом встановлено, що 17.07.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1635740 згідно умов якого ОСОБА_1 отримала фінансовий кредит в розмірі 3700,00 грн., строк кредиту 360 днів, денна процента ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,5 % в день, розрахунок денної процентної ставки ( 19980 грн./3700 грн.) /360 дн. х 100 % = 1,5 % в день, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1.48 % в день, розрахунок денної процентної ставки ( 19730,40 грн./3700 грн.) /360 дн. х 100 % = 1,48 % в день, загальні витрати на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 19980 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 19730,40 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90 % річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 7624,88 %, річних, орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 23680 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 23430,40 грн.. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
17.07.2024 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, яким у тому числі передбачені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Зокрема, п. 3 передбачено, що тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту 3700,00 грн., строк кредитування 360 днів, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби. У пункті 4 паспорту споживчого кредиту, зокрема, передбачено, що стандартна процентна ставка, відсотків річних 549 % (1.50 % в день), знижена процентна ставка відсотків річних 466,65 % ( 1,275 % в день),загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 19980,00 грн., загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки за весь строк користування кредитом 19730,40 грн.,орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 23680 грн.,орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, за весь строк користування кредитом 23430,40 грн., реальна річна процента ставка за стандартною процентною ставкою протягом всього строку кредиту, 9089,90 % річних, реальна річна процента ставка за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 7624.88 % річних,
Згідно графіку платежів загальна вартість кредиту становила 23430,40 грн. з яких 3700,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 19730,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Дата видачі кредиту - 17.07.2024 року, дата платежу - 12.07.2025 року.
29.01.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладений договір факторингу № 01.02-03/25, згідно умов п. 1.1 якого ТОВ «Свеа Фінанс» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Селфі Кредит» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Селфі Кредит» відступити ТОВ «Свеа Фінанс» Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Селфі Кредит».
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.01.2025 року до Договору факторингу № 01.02-03/25 від 29.01.2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 по договору про надання фінансового кредиту № 1635740 в загальній сумі заборгованості 21726,40 грн., з яких: 3700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10878,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 7148,40 грн.- сума заборгованості за пенею. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором № 1635740 від 17.07.2024 року за період з 17.07.2024 по 29.01.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 21726,40 грн., з яких: 3700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10878,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 7148,40 грн.- сума заборгованості за пенею.
При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача пені за договором № 1635740 від 17.07.2024 року у розмірі 7148,40 грн. суд виходить з наступного.
15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, який набув чинності 17.03.2022 та відповідно до якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022.
На час розгляду справи, строк дії воєнного стану в України продовжено Указами Президента України та діє.
З огляду на викладене, позивачем зазначене не враховано, здійснено розрахунок пені за договором № 1635740 від 17.07.2024 року за період з 17.07.2024 по 29.01.2025 року, який відповідно до вимог зазначеної правової норми підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься у змісті ст.ст. 77, 78, 81 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів, однак відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані заявлені позивачем вимоги.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання передбачені укладеним в установленому законом порядку за кредитним договором № 1635740 від 17.07.2024 року в розмірі 14578,00 грн., з яких 3700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10878,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Свеа Фінанс», яке набуло право грошової вимоги, а тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають задоволенню частково, то відповідно до статті 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1625,43 грн. (розмір заявлених вимог - 21726,40 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 14578,00 грн. (67,1%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 3028,00 грн. (2422,40 х 67,1 % : 100 % = 1625,43).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 549, 550, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 353 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість: за кредитним договором № 1635740 від 17.07.2024 року в розмірі 14578 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн., 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1625 (одну тисячу шістсот двадцять п'ять ) грн. 43 (сорок три) коп..
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко