Справа № 697/2412/25
Провадження № 2/697/1137/2025
(ЗАОЧНЕ)
13 листопада 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Колісник Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Румини М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаська область цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ Споживчий центр» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 19.12.2024 укладено кредитний договір (оферти) № 19.12.2024-100001441. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 9000,00 грн. строком на 140 днів. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, натомість ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим, на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість в розмірі 27900,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000,00 грн, процентах в розмірі 12600,00 грн, та комісії за надання кредиту 1800,00 грн. та 4500,00неустойки за кожен день невиконання зобов'язаннячим порушуються права позивача. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 19.12.2024-100001441 від 19.12.2024 у розмірі 27900,00 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 02.10.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, була повідомлена про розгляд справи належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає за необхідне проводити заочний розгляд даної справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що відповідно до п.3.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 19.12.2024, за цим договором кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та комісію.
Згідно п.3.3 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 19.12.2024, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредитна лінія; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
19.12.2024 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е 237 підписала заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 19.12.2024.
Згідно вказаної Заявки: кредитор ТОВ «Споживчий центр»; позичальник ОСОБА_1 ; відповідно до умов кредитного договору № 19.12.2024-100001441 від 19.12.2024 позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту 9000 гривень 00 копійок; строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту 07.05.2025; процентна ставка (стандарт) фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом; комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 20% від суми Кредиту, що дорівнює 1800,00 грн. та неустойки 90,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Крім того, у вказаній заяві зазначено, що позичальник підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 19.12.2024-100001441 від 19.12.2024 з якими попередньо уважно ознайомився.
Відповідно до довідки від 09.09.2025 № 83-0909, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, 19.12.2024 перераховано на банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 9000,00 грн., номер транзакції в системі iPay.ua-600288948, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 19.12.2024-100001441 (а.с.21).
Згідно довідки про стан заборгованості за кредитним договором № 19.12.2024-100001441 від 19.12.2024, заборгованість ОСОБА_1 за даним кредитним договором складає 27900,00 грн, з яких: 9000,00 грн- основний борг; 12600,00 грн- проценти, 1800,00 грн - комісія та 4500,00 грн - неустойка.
При цьому, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості позивачу ТОВ «Споживчий центр», матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 19.12.2024-100001441, який був укладений 19.12.2024 між нею та ТОВ «Споживчий центр», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 9000,00 грн та процентами в сумі 12600,00 грн, в сумі 21600,00 грн підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Про необхідність зазначення конкретного переліку послуг за обслуговування кредиту і їх погодження з споживачем, звертав увагу Верховний Суду у постановах від 07.04.2021 у справі №766/8096/20, від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19.
Відповідно до п.7 заявки кредитного договору № 19.12.2024-100001441 комісія за надання кредиту становить 1800,00 грн., яка нараховується за ставкою 20 відсотків від суми кредиту. Комісія нараховується та обліковується в день видачі кредиту.
Суд встановив, що між сторонами укладено кредитний договір в якому прямо передбачено обов'язок позичальника сплачувати комісію за надання одноразово при видачі кредиту. Позивач надав докази, що зазначена умова була погоджена сторонами при підписанні договору, а відповідач отримав повну інформацію про нарахування комісії.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією в сумі 1800,00 грн є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 23400,00 грн., яка складається з:
- заборгованість за тілом кредиту 9000,00 грн.;
- заборгованість за відсотками 12600,00 грн.;
- заборгованість за комісією 1800,00 грн.
Відповідно до позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача також неустойку в сумі 4500,00 грн, посилаючись на заявку кредитного договору № 19.12.2024-100001441, у якій сторони узгодили розмір неустойки 90,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 171.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, та який діє на даний час.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 - 44, ст. 356) доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Суд зауважує, що тлумачення змісту кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено саме відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання, що настає у разі невиконання зобов'язань за договором.
У даній справі неустойку в сумі 4500,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов'язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач звільняється від їх сплати на період воєнного стану.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №СЦ00038201 від 11.09.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 83,87 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2031,66 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 19.12.2024-100001441 від 19.12.2024 заборгованість в сумі 23400,00 грн. (двадцять три тисячі чотириста гривень 00 коп), що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 9000,00 грн (дев'ять тисяч грн 00 коп.), заборгованості по процентам у сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) та комісія в сумі 1800,00грн (одна тисяча вісімсот грн. 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2031,66 грн (дві тисячі тридцять одна гривня 66 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37556833, місцезнаходження вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, Київська область, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Суддя Л . О . Колісник