Справа № 636/9488/24 Провадження 1-в/636/155/25
13.11.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника відділу № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від призначеного покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання стосовно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чугуїв, Харківської області, громадянина України, не одруженого, с середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого (останній раз 25.03.2020 за вироком Чугуївського міського суду Харківської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 04.11.2024 за ч. 1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік,
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 04.11.2024 ОСОБА_3 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі. Згідно зі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 був звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік. Суд зобов'язав засудженого повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації.
Вирок набрав законної сили 09.12.2024, прийнятий до виконання Відділом №3 згідно повідомлення від 20.12.2025.
07.08.2025 року начальник відділу № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернувся до суду з поданням про скасування звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, яке обґрунтоване наступними обставинами.
ОСОБА_3 поставлений на облік Чугуївського РВ № 3 ФДУ «Центр пробації» в Харківській області 20.12.2024. Неодноразово, з 20 грудня 2024 року, ОСОБА_3 викликався до уповноваженого органу з питань пробації для постановки на облік та для реєстрації за зазначеним вироком. 24 січня 2025 року засуджений під підпис ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, правами та обов'язками, покладеними на нього вироком суду. Того ж дня ОСОБА_3 , з урахуванням його зовнішнього вигляду та стану здоров'я, винесено й оголошено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, згідно якої він повинен з'являтись для реєстрації до органу пробації кожну четверту п'ятницю кварталу. Також 24.01.2025 засудженому винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням за неявку до УОПП без поважних причин. На реєстрацію ОСОБА_3 з'являється без порушень - регулярно. Але, також регулярно, засуджений порушує вимоги ст. 166 КВК України систематично вчиняє правопорушення, що призводять до адміністративних стягнень і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. З дати винесення вироку суду ОСОБА_3 тричі притягувався до адміністративної відповідальності з оголошенням рішення та накладенням адміністративного стягнення, а також декілька разів скоював адмінпорушення без винесення відповідних постанов. В зв'язку з цим засудженому було повторно винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання. Останній раз ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП Чугуївським міським судом Харківської області 15 липня 2025 року та йому призначене покарання у вигляді штрафу на користь держави в сумі 170 грн. (справа № 636/5820/25). Крім того, під час відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, ОСОБА_3 повторно скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, ч. 2 ст. 309 КК України та ч. 1 ст. 317 КК України, про що в матеріалах справи знаходиться витяг з ЄРДР та картка на засуджену особу, яка вчинила нове кримінальне правопорушення під час перебування на обліку в УОПП. За місцем проживання засуджений характеризується негативно, постійно порушує громадський порядок. Виходячи з вищевикладеного, ретельно дослідивши наявну інформацію, орган пробації вважає, що ОСОБА_3 грубо порушує діюче законодавство. Відповідно до ч. 2 ст. 78 Кримінального Кодексу України, ч. 3 ст. 164 та ч. 2 ст. 166 КВК України, підобліковий повинен виконувати обов'язки, покладені на нього судом, з'являтись на реєстрацію, повідомляти уповноважений орган про зміну місця проживання та з'являтись за викликом, а якщо засуджений з іспитовим строком не виконує обов'язки, покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягне за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробування і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Прокурор Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 клопотання органу пробації підтримав, просив задовольнити.
Представник відділу № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_5 подання підтримала.
Засуджений ОСОБА_3 в судові засідання 02.10.2025, 16.10.2925, 23.10.2025 та 13.11.2025 не з'явився, пояснень щодо клопотання органу пробації не надав.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання, осіб які були належним чином повідомленні про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Суд, дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 04.11.2024 ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі. Згідно зі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 був звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік. Суд зобов'язав засудженого повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації.
Вирок набрав законної сили 09.12.2024, прийнятий до виконання Відділом №3 згідно повідомлення від 20.12.2025.
За час іспитового строку ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 11.12.2024), за ч.1 ст. 51 КУпАП (постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 17.03.2025), за ч.2 ст. 187 КУпАП (постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 26.02.2025)
Згідно вимоги про судимість станом на 27.06.2025 ОСОБА_3 04.06.2025 повідомлено про підозру у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 317 КК України.
21.01.2025 та 10.06.2025 ОСОБА_3 винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання.
У наданій до суду копії листка реєстрації наявні відмітки про реєстрацію.
Відповідно до п.8 ст. 537 КПК України, судом під час виконання вироків вирішується питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Необхідною умовою скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого до місць обмеження волі є з'ясування поважності причин неявки до органу з питань пробації.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з вимогами ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною третьою даної статті передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
За приписами ч. 4 ст. 166 КВК України, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Крім того, згідно з п.5.4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 270/1560 від 19.12.2003 року (з подальшими змінами) якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, то такій засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження, про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч.2 ст.78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
З наведеного слідує, що при розгляді подання судом, - ретельній перевірці підлягають доводи засудженого щодо підстав порушення покладених обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 166 КВК України, у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, уповноважений орган пробації застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
За встановлених обставин, оцінюючи зібрані у провадженні докази в їх сукупності, враховуючи, що участь засудженого при розгляді вказаного подання є обов'язковою, безпосередньо допитати засудженого про причини порушення обов'язків, покладених судом, суду не представляється можливим, зазначене не дає суду можливість зробити висновок що дії засудженого свідчать про небажання стати на шлях виправлення, а дана обставина є однією з умов скасування звільнення та направлення особи для відбування покарання. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 на реєстрацію з'являвся, за межі України не виїжджав, наявні дані про притягнення до адміністративної відповідальності.
Положеннями частин 1 і 2 ст. 135 КПК України вказаний порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні. Так, особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Частина 1 статті 136 КПК України визначає, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Із матеріалів справи вбачається що, засуджений ОСОБА_3 про розгляд подання не був повідомлений належним чином, оскільки у зв'язку з відсутністю марок поштового зв'язку судові повістки про виклик не надсилалися.
Крім того, враховуючи, що в поданні порушено питання, яке погіршує стан засудженого, його участь в судовому розгляді вказаного подання є обов'язковою.
Як вбачається з положень ч.ч. 3, 4 ст. 164, ч. 5 ст. 166 КВК України, при розгляді подання суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність поважних причин невиконання засудженим покладених на нього згідно вироку суду обов'язків.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розгляд подання за відсутності засудженого ОСОБА_3 призведе до неможливості об'єктивного та повного з'ясування обставин справи, зокрема встановлення причин невиконання ним покладених вироком суду обов'язків.
При цьому судом враховується і той факт, що станом на 13.11.2025 іспитовий строк, встановлений вироком суду тривалістю в 1 рік, сплинув.
Крім того, розгляд подання за відсутності засудженого призведе до порушення гарантованого Конституцією та законами України права на захист та відстоювання його правової позиції.
Таким чином, з врахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_3 має бути залишене без задоволення.
Керуючись ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, ст. 78 КПК України, ст. 166 КВК України, суд, -
У задоволенні подання начальника Чугуївського районного відділу №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та про направлення для відбування призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1