Справа № 646/6699/25
№ провадження 2/646/3617/2025
13.11.25 м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участю секретаря судового засідання Величка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває вказана справа.
Ухвалою судді від 10.07.2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
13.11.2025 року від представника позивача - адвоката Пташинського О.А. надійшла заява про залишення позову без розгляду, крім того, представник позивача просив повернути сплачену суму судового збору.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах поданого клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).
Суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті (постанова Верховного Суду від 03 лютого 2023 року у справі № 683/1861/19 (провадження № 61-12483св22).
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації (постанова Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 449/1290/20 (провадження № 61-18698св21).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, враховуючи положення чинного законодавства, з огляду на подання заяви про залишення позову без розгляду представником позивача та на принцип диспозитивності цивільного процесу, який полягає у розгляді справи у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заяву, яка подана представником позивача, слід задовольнити, а позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Щодо клопотання представника позивача про повернення судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення встановлюються законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Аналізуючи вказані норми права, враховуючи, що позовна заява залишена без розгляду за заявою представника позивача, сплачена сума судового збору за подання позовної заяви у наявній справі не підлягає поверненню, тому у задоволенні заяви в частині повернення судового збору слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 257, 260, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
У задоволенні заяви представника позивача в частині повернення судового збору - відмовити.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Суддя О.В. Білінська