Справа № 646/9508/25
№ провадження 2/646/4737/2025
13.11.25 м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Благої І.С.,
за участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Курилівської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області, - про визнання права власності,
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визнати за ним право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,4 кв. м, житловою площею 42,4 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами.
Позов обґрунтований тим, що позивач володіє вищевказаним нерухомим майном, яке було придбано ним на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння) від 13 жовтня 1988 року виданим Виконавчим комітетом Курилівської сільської ради народних депутатів на підставі рішення Куп'янської районної ради народних депутатів №235 від 16.08.1988 та зареєстрованим у Куп'янському бюро технічної інвентаризації в реєстраційну книгу за №8 за реєстровим № 1214 13.10.1988 року. У ході збройної агресії російської федерації мало місце порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил, що полягали у здійснені обстрілів із невстановленого виду озброєння Куп'янського району Харківської області. В результаті цього житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 був пошкоджений. Оцінити характер та обсяг наявних пошкоджень квартири на теперішній час не вбачається можливим з огляду на відсутність у позивача спеціальних знань, а також беручи до уваги безпекову ситуацію, що має місце на Харківщині, зокрема і той факт, що м. Куп'янськ Куп'янської міської територіальної громади, є зоною бойових дій. У зв'язку з пошкодженням житлового будинку позивача є необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381 «Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення. Відповідно до п. 3 ч. 13 зазначеного Порядку для отримання компенсації необхідно переконатися, що пошкоджений об'єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису, провести його реєстрацію. Проте здійснити реєстрацію права власності на житловий будинок позивача, з причин викладених в Рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій № 80021446 від 22.07.2025, винесеного державним реєстратором прав на нерухоме майно Прокопенко О.О., Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська обл., не може. Так, 16.07.2025 року позивач звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно. За результатами розгляду заяви державний реєстратор прав на нерухоме майно Прокопенко Олеся Олегівна, Департамент реєстрації Харківської міської ради, Харківська обл., встановила відсутність інформації про реєстрацію права власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. У зв'язку з цим державний реєстратор направила запит до органу, який відповідно до законодавства проводив реєстрацію права власності до 01.01.2013. На цей запит 22.07.2025 року від Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області надійшла відповідь, в якій зазначено, що зберігачем інвентарних справ на об'єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп'янської громади, було визначено КП «Куп'янське БТІ», будівля якого через збройну агресію російської федерації в Україні була зруйнована, а саме комунальне підприємство (база даних, архівні справи, комп'ютерна техніка та інше) знищені. Таким чином, на цей час неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 року на будь-який об'єкт нерухомого майна, розташований в населених пунктах, що входять до складу Куп'янської громади. Відповідно до плану з технічного паспорту на житловий будинок з надвірними будівлями станом на 17.08.1988 року на земельній ділянці розташований житловий будинок літера «А», літня кухня літера «Б», льох літера «В», вбиральня літера «Г», сарай літера «Д», літера «Е», споруда літера «№1», огорожа літера «№2,3». Враховуючи, що архів КП «Куп'янського БТІ» знищено, для розрахунків загальної та житлової площі було взято план земельної ділянки, план будівлі, поверхневий план, згідно з поверховим планом, експлікацією, які виготовлені станом на 17.08.1988 рік, який становить 72,4 кв.м та житлова площа будинку становить 42,4 кв.м.
Ухвалою судді від 23.09.2025 провадження у справі було відкрите в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.10.2025 підготовче провадження у справі закрите, а справа призначена до судового розгляду.
Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився у судове засідання та подав клопотання про розгляд справи без його участі. У клопотання вказав, що позов підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з копії довідки від 21.10.2024 № 6329-5003496310, яка видана Управлінням соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичною адресою проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачу згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння) від 13 жовтня 1988 року виданим Виконавчим комітетом Курилівської сільської ради народних депутатів на підставі рішення Куп'янської районної ради народних депутатів №235 від 16.08.1988 та зареєстрованим у Куп'янському бюро технічної інвентаризації в реєстраційну книгу за №8 за реєстровим номером 1214 13.10.1988 року.
За даними експлікації приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 (від 17.08.1988 року), житловий будинок має загальну площу - 72,4 кв.м., в тому числі житлова площа будинку - 42,4 кв.м., що загалом складається з трьох кімнат (перша кімната під цифрою «1-4» - 11,5 кв.м., друга кімната під цифрою «1-5» - 21,0 кв.м., третя кімната під цифрою «1-6» - 9,9 кв.м., сіни під цифрою «1-І» - 3,3 кв.м., котельня «1-ІІ» - 3,2 кв.м , коридор під цифрою «1-1» - 3,1 кв.м., ванна під цифрою «1-2» - 3,7 кв.м., передпокій під цифрою «1-3» - 9,2 кв.м., кухня під цифрою «1-7» - 7,5 кв.м., та надвірних будівель: літ. «Б» літньої кухні - 27,3 кв.м; літ. «б» веранди - 8,9 кв.м; літ. «В» льоху - 20 куб м; літ. «Г» вбиральні - 1,6 кв.м; літ «Д» сараю - 31,8 кв.м.; літ. «Е» сараю - 8,1 кв.м; літ. «№1» колодязю; літ. «№2» огорожі; літ «№3» воріт. Відновлена вартість домоволодіння з надвірними будівлями станом на 30.05.2002 року становить 45023,00 гривні (будівельна вартість), 35847,00 (інвентаризаційна вартість), дійсна вартість станом на 16.07.2025 року становить 145000,00 грн.
16.07.2025 позивач звернувся до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Харківська обл. із заявою (реєстраційний номер 67961581) про державну реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
22.07.2025 за результатами розгляду цієї заяви державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту винесла рішення № 80021446 про відмову в проведенні реєстраційних дій. Підставою відмови зазначено, що після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
У мотивувальній частині вищевказаного рішення державного реєстратора міститься інформація про відсутність результатів після здійснення під час розгляду заяви позивача консолідованого пошуку інформації в Державному речових прав та реєстрах до 2013 року щодо реєстрації прав на заявлений об'єкт нерухомого майна. Крім того, згідно з п.3 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор зобов'язаний перевірити факт проведення державної реєстрації прав, що виникли до 1 січня 2013 року, для чого запитує відповідну інформацію від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав. За інформацією, яка отримана від Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 22.07.2025, зберігачем інвентаризаційних справ на об'єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп'янської громади, було визначено КП «Куп'янське БТІ» (Харківська обл., м. Куп'янськ, пл. Центральна, 23), будівля якого внаслідок збройної агресії російської федерації була зруйнована, а база даних, архівні справи, комп'ютерна техніка та інше знищені.
Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У цій справі позивач був вимушений звернутися до суду з позовом, оскільки держава фактично не визнає за ним права власності на спірне нерухоме майно, про що свідчить відмова державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій.
Так, згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч.4 ст.3 цього Закону).
Положення п.3 ч.3 ст.10 Закону передбачають, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
На момент отримання позивачем права власності спірного нерухомого майна у жовтні 1988 року діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації такого права.
Так, правова норма статті 128 Цивільного кодексу Української РСР визначала, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.
Укладення угод як одну з підстав набуття права власності передбачалося і статтею 12 Закону України від 07.02.1991 № 697-XII «Про власність».
В подальшому з 2002 року по 1 січня 2013 року державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснювалася відповідними бюро технічної інвентаризації згідно з нормами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002.
Пунктом 1.3 цього Тимчасового положення передбачалося, що реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації.
Пункт 1.4 положення визначав реєстрацію прав власності на нерухоме майно як внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів особи, що звернулася до БТІ.
У вказаний період часу був прийнятий Цивільний кодекс України, який введений в дію з 01.01.2004 та яким було змінено підхід до визначення моменту виникнення права власності на нерухоме майно.
Так, відповідно до ч.1,2,4 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Крім того, 03.08.2004 набрав чинності Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», сферою регулювання якого є відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.
Вказаний Закон № 1952-IV надав визначення державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (стаття 2 Закону).
Нормами ст.4 Закону № 1952-IV було встановлено принцип обов'язковості державної реєстрації прав, за яким обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону № 1952-IV реєстрація об'єктів нерухомості проводилася комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації до створення єдиної системи органів реєстрації прав, до якої за ст.5 Закону входять місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру.
У цій справі державний реєстратор позбавлений можливості перевірити інформацію щодо фактів оформлення та/або реєстрації права власності на спірне майно за період з березня 1991 року, коли позивач набув право власності на спірне майно, до 01.01.2013, коли повноваження з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно були передані місцевими органами державної реєстрації прав.
Проте, відсутність об'єктивної можливості підтвердити факт оформлення та/або реєстрації права власності за позивачем на спірне майно у зв'язку зі знищенням будівлі, бази даних та документації КП «Куп'янське БТІ», а також відмова (незалежно від її правомірності) державного реєстратора провести реєстрацію права власності на спірне майно за позивачем, створили ситуацію, при якій позивач не може реалізовувати свої правомочності як власник майна, зокрема, щодо розпорядження цим майном, отримання передбаченої законом компенсації за знищення або пошкодження майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України тощо.
В той же час, Конституція України у статті 41 гарантує непорушність права власності та усі три правомочності власника: володіти, користуватися та розпоряджатися.
Невизнання державою права власності позивача на спірне майно є втручанням у це право, яке не переслідує легітимну мету та не є необхідним у демократичному суспільстві, а отже порушує гарантії, закріплені у статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У постанові від 19.05.2020 у справі №916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Позивачем у такому позові може бути суб'єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
У вищевказаній справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що правило за аналогією закону (а саме, статті 392 ЦК України) має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.
У справі за позовом ОСОБА_1 не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність реєстрації права власності на спірне майно за будь-якою іншою особою.
При цьому у позивача наявне свідоцтво про право власності майна, але з причин, які зазначені вище, цей документ не надає змоги позивачу беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, наслідком чого має бути державна реєстрація такого права.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки під час розгляду справи були підтверджені обставини, на які позивач посилається як на підставу свого позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 72,4 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був придбаний ним на підставі свідоцтва про право власності від 13.10.1988, що видане Виконавчим комітетом Курилівської сільської ради народних депутатів, зареєстрований у Куп'янському бюро технічної інвентаризації в реєстраційній книзі за №8 за реєстровим №1214 від 13.10.1988.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- за результатами апеляційного провадження, якщо рішення залишене без змін.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання (взятий на облік як внутрішньо переміщена особа): АДРЕСА_4 .
Відповідач: Курилівська сільська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області, місцезнаходження: 63732, Харківська область, Куп'янський район, село Новоосинове, вул. Шкільна, буд. 2; код ЄДРПОУ 45037533.
Суддя І.С. Блага