Справа № 646/10804/25
№ провадження 1-кп/646/1670/2025
23 жовтня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025221100001946 від 29.08.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування посилався на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 , кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді застави.
Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання та вважає доведеним висновок про існування ризиків, зазначених у клопотанні та наявність підстав для продовження запобіжного заходу, заслухавши обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
29.08.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
29.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12025221100001946 від 29.08.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова від 29.08.2025 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.10.2025.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що до завершення судового розгляду та ухвалення рішення по суті потрібно допитати потерпілих, свідків, дослідити докази, у разі необхідності, провести інші процесуальні дії. Однак, з урахуванням особливостей оцінки доказів під час судового розгляду здійснити зазначені дії неможливо до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У той же час, ризики, що стали підставою для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і не зникли.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілих, свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Наявність вищезазначених ризиків обґрунтовується наступним:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду, що підтверджується, тим що обвинувачений є військовослужбовцем військової служби, місцезнаходження військової частини, в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальні правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того, вказані обставини створять складності явки або запізнення обвинуваченого до суду;
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати, потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений, розуміючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на потерпілого, свідків, як благаючи або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин. Так, підозрюваний має мотив та можливість вплинути на потерпілого або свідка, який разом з ним проживав за однією адресою на момент вчинення злочину, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосереднього свідка, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення насильницьких дій. Стверджуючи про наявність даного ризику сторона обвинувачення керується показаннями свідка, який охарактеризували підозрюваного як особу, що зарекомендувала себе з негативної сторони. При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується підтверджується тим, що обвинувачений, перебуваючи на волі, військовослужбовець військової служби, може вчинити інший злочин, або самовільно залишити військову частину, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину.
Також, при вирішенні клопотання враховується, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, як вбачається з обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, крім того, вищевказане правопорушення поєднане із насильством. Отже, з огляду на вище перелічене та враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не вбачає за можливе задоволення зазначеного клопотання.
Колегією суддів, досліджувалось питання можливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, але, з урахуванням вищевказаних ризиків та характеру і тяжкості обвинувачення вбачається, що такі заходи, які не пов'язані з тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. А з огляду на вищевказані обставини, ризики та суспільний інтерес у справі, який полягає у забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, превалює над правом обвинуваченого на свободу.
При продовженні запобіжного заходу колегією суддів враховано також вік обвинуваченого, сімейний стан, стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Також слід зазначити, що продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення останнім незаконного впливу на потерпілих, свідків та запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень.
Колегією суддів не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави продовження строку відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування на даний час не змінилися.
Судовий розгляд з об'єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вищеперелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.
Виходячи з наведеного є всі підстави задовольнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченим доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 21.12.2025 року (включно).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 314-316 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 21.12.2025 року (включно).
Строк дії ухвали до 21.12.2025 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та оголошено 28.10.2025 о 16-05 год.
Головуючий суддя - ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_8
ОСОБА_3