Справа № 645/2444/24
Провадження № 2/645/174/25
20 жовтня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судових засідань - Кривченко Т.В.,
представника позивача - Ямполець І.С.,
представника відповідача - Трофименка Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.05.2024 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ямполець І.С., звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», яким просить суд визнати порушеними її права, як споживача та зобов'язати відповідача провести реконструкцію зобов'язань ОСОБА_1 за договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року в порядку, встановленому п.10 п.7 Розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про споживче кредитування» №1734.
В обґрунтування позову представник позивача посилалася на те, що 25.12.2007 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (Первісний Кредитодавець) та ОСОБА_1 (позивач, позичальник) було укладено договір кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року (Кредитний договір), за умовами якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові кредитні кошти у розмірі 30000,00 доларів США на споживчі цілі - на придбання нерухомості. Валюта договору визначена - долари США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за основним Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», та ОСОБА_1 було укладено 26.12.2007 року Іпотечний договір №366/07 (Іпотечний договір), зареєстрований в реєстрі за №336, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазаревим В.М., згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку Акціонерному товариству «Факторіал-Банк» належну їй на праві власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Кредит було отримано ОСОБА_1 , як фізичною особою на споживчі цілі - на придбання єдиного нерухомого майна, тому кредит підпадає під визначення споживчого кредиту. 10.04.2018 року Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», яке є правонаступником Акціонерного товариства «Факторіал-Банк», здійснив відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (ТОВ «АНСУ»), на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.04.2018 року та відступлення права вимоги за Іпотечним договором №366/07 від 26.12.2007 року на підставі Договору про відступлення прав за іпотечним договором від 10.04.2018 року. Отже внаслідок укладення вказаних угод ТОВ «АНСУ» (Відповідач, Новий кредитор) набуло статусу нового Іпотекодержателя за Іпотечним кредитом №366/07 від 26.12.2007 року, Іпотекодавцем по якому є - ОСОБА_1 23.04.2021 року набрали чинності Закон України №1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» та Закон України №1382-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб». 22.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Нового кредитора (Відповідача) з Вимогою про надання документів, що підтверджують: інформацію про історію здійснення ОСОБА_1 платежів за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 р., у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу за період з 25.12.2007 року по 22.07.2021 роки, а також суми наявної простроченої заборгованості станом на 01.01.2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання, за Договором кредиту №366-НВ/01/07 від 25.12.2007 року, а також належним чином завірену копію документа, яким визначено розмір плати, що сплачена ТОВ «АНСУ» за відступлення права вимоги за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року згідно Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.04.2018 року та відступлення права вимоги за Іпотечним договором №366/07 від 26.12.2007 року на підставі Договору про відступлення прав за іпотечним договором від 10.04.2018 року, але не пізніше 14 днів з дня отримання такої вимоги. 05.08.2021 року ТОВ «АНСУ» надало відповідь, в якій зазначено, що кредит №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 був конвертований з валюти, вираженої в доларах США в гривню самим ПУАТ «Фідобанк» на підставі Меморандуму щодо врегулювання питань реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, тому в Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.04.2018 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «АНСУ» по Договору кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, укладеного мід АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 сума заборгованості ОСОБА_1 визначена в гривні. На підставі викладеного, ТОВ «АНСУ» зазначило, що кредит ОСОБА_1 не підлягає повторній реструктуризації на підставі п.7 Розділу ІV ЗУ «Про споживче кредитування», на який посилається ОСОБА_1 .. Також ТОВ «АНСУ» повідомило ОСОБА_1 , що звернулось до ПАТ «Фідобанк» з приводу надання інформації, ка запитується ОСОБА_1 задля можливості її надати суб'єктам звернення, у разі виникнення підстав для її звернення. Однак, ані впродовж 14 днів з дня отримання вимоги ОСОБА_1 від 22.07.2021 року про надання запитуваних документів, а ні до моменту подання даної позовної заяви ТОВ «АНСУ» не було надано ОСОБА_1 запитуваних документів, чим порушено вимоги ЗУ №1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» і відповідно п.16 ч.7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Разом з тим, представник позивача наголосила, що стосовно посилання ТОВ «АНСУ» на проведення конвертації кредиту ОСОБА_1 з валюти, вираженої в доларах США в гривню самим ПУАТ «Фідобанк» на підставі Меморандуму щодо врегулювання питань реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті є хибними і спростовуються рішенням суду, яке набрало законної сили. При цьому звернула увагу, що Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті від 07.05.2015 року (надалі -Меморандум) носив рекомендований характер і не є обов'язковим для виконання. Крім того, в кредитному договорі не встановлено право Банку змінювати істотні умови кредитного договору в односторонньому порядку, тим більше шляхом направлення на адресу позичальника письмової оферти, а також не визначені умови її акцептування. Разом з тим вказала, що Первісний кредитор (ПАТ «Фідобанк») та ОСОБА_1 не підписували будь-якого Додатку до кредитного договору №366-Н-В/01/07 на придбання нерухомого майна від 25.12.2007 року, яким було змінені умови договору щодо конвертації валюти зобов'язання, отже первісні умови кредитного договору №366-Н-В/01/07 на придбання нерухомого майна від 25.12.2007 року є чинним, кредит є валютним. ОСОБА_1 подано 18.11.2023 року Заяву про проведення реструктуризації зобов'язань за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року згідно п. 7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» - протягом двох місяців з дня набрання законної сили Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.09.2023 року у справі №645/5847/19, тобто з 19.09.2023 року по 19.11.2023 року, яка вручена ТОВ «АНСУ» 21.11.2023 року. Але станом на день подання даної позовної заяви відповідь від Відповідача - ТОВ «АНСУ», щодо проведення обов'язкової реструктуризації зобов'язань ОСОБА_1 за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року згідно п. 7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» не надходила на адресу Позивача. З огляду на те, що строк розгляду Відповідачем Заяви про проведення реструктуризації у 60 днів, з 21.11.2023 року, закінчився 20.01.2021 року і станом на день звернення до суду з даною позовною заявою відповідь від Відповідача так і не отримана Позивачем щодо проведення реструктуризації за умови надання всіх передбачених Законом України «Про споживче кредитування» документів, ОСОБА_1 вирішила звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, шляхом подання позовної заяви, оскільки вказані дії ТОВ «АНСУ» є незаконними і порушують права ОСОБА_1 на проведення обов'язкової реструктуризації зобов'язань за Кредитним договором згідно п. 10 розділу 7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування».
24.05.2024 року ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
05.07.2024 року поштовою кореспонденцією до суду надійшов відзив представника відповідача ТОВ «АНСУ» - Трофименка Р.О., зі змісту якого вбачається, що товариство заперечує проти позовних вимог, виходячи з наступного. Так, представник відповідача зазначив, що дійсно 25.12.2007 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Боржник, Позивач) було укладено кредитний договір на придбання нерухомого майна № 366-Н-В/01/07 (Кредитний договір). У забезпечення виконання кредитного договору між Кредитором, як Іпотекодержателем та Боржником, як Іпотекодавцем було укладено Іпотечний договір № 366/07 посвідчений 26.12.2007 року ПНХМНО Лазарєвим В.М., за умовами якого у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_2 . Договором про задоволення вимог Іпотекодержателя (з відкладальною умовою) посвідченого 26.12.2007 ПНХМНО Лазарєвим В.М., сторони врегулювали порядок продажу предмета іпотеки, у разі порушення умов кредитного договору. У зв'язку з реорганізацією Акціонерного банку «Факторіал-Банк» шляхом його приєднання до Відкритого акціонерного товариства «СЕБ БАНК» на правах без балансового відділення, всі права за Кредитним договором перейшли правонаступнику - Відкритому акціонерному товариству «СЕБ БАНК» (код ЄДРПОУ 14351016), який було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (ПАТ «Фідобанк», код ЄДРПОУ 14351016). Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.07.2015 року по справі №645/9393/14-ц позовні вимоги ПАТ «ФІДОБАНК» було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (2904617800), ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» заборгованість 29 738,89 дол. США, що за курсом НБУ станом на 28.04.2015р. складає 680 977,90 грн. та 20 481,15 грн. штрафні санкції, а всього 701 459,05 грн.: з яких: 1 244,27 дол. США , що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 28 492,00 грн -прострочена заборгованість за кредитом; 25 331,84 дол. США 20 центів, що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 580 062,78 грн - строкова заборгованість за кредитом; 2 904,40 дол. США, що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 66 506,59 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 258,38 дол. США, що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 5 916,53 грн. -строкова заборгованість за відсотками; 6 556,83грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 13 924,32грн.- пеня за несвоєчасне погашення відсотків. На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчі листи. 10.04.2018 року між ПАТ «Фідобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (далі - ТОВ «АНСУ»), відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги (далі - Договір відступлення). Згідно даного договору відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, що був укладений між АБ «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «ФІДОБАНК», та ОСОБА_1 (Кредитний договір). Відповідно до Договору відступлення ТОВ «АНСУ» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за Кредитним договором. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.01.2019 року по справі №645/9393/ 14-ц (провадження №6/645/14/19), задоволено заяву ТОВ «АНСУ» про заміну сторони у виконавчому провадженні та замінено сторону виконавчого провадження по цивільній справі №645/9393/14-ц за позовом ПАТ «ФІДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості її правонаступником з ПАТ «ФЩОБАНК» на ТОВ «АНСУ». Представник відповідача також зазначив, що з дати придбання ТОВ «АНСУ» права вимоги за Кредитним договором по теперішній час ОСОБА_1 добровільно не здійснено жодного платежу на користь ТОВ «АНСУ» в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. Лише 27.03.2024 року ТОВ «АНСУ» виконавчий лист щодо ОСОБА_1 було пред'явлено для виконання до Немишлянського ВДВС у м. Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, після того як Вищим касаційним цивільним судом було відмовлено ТОВ «АНСУ» у касаційній скарзі по справі № 645/5847/19 на рішення судів, якими було визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки передбаченого ст.38 Закону України «Про іпотеку». Щодо відсутності підстав для проведення реструктуризації представник зазначає, що дійсно, 22,07.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «АНСУ» з листом, в якому було висловлено бажання провести реструктуризації отриманого кредиту. Проте, ОСОБА_1 було відмовлено листом від 26.07.2021 року з наступних підстав. По -перше, на момент звернення, заборгованість за кредитним договором у ТОВ «АНСУ» не обліковувалась, у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, шляхом його продажу у позасудовому порядку (ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання: боржником -фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя). В подальшому рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 20 серпня 2020 року було визнано договір недійсним, ТОВ «АНСУ» було подано апеляційну скаргу, й відповідно на момент звернення був спір, який розглядався судом. По друге, відповідно до інформації, яка містилась на офіційному сайті НБУ і є загальнодоступною (https://old.bank.gov,ua/control/uk/publisli/article?art_id=l7175485) ПАТ «Фідобанк» є членом Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, на підставі якого і відбулася конвертація кредиту з іноземної валюти в гривню. 08 травня 2015 року між ПУАТ «Фідобанк» (який є правонаступником AT «Факторіал-Банк») та Національним банком України було підписано Меморандум щодо врегулювання питань реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (Меморандум). Реалізація положень Меморандуму в установі ПУАТ «Фідобанк» щодо операцій з конвертації валютних кредитів та/або прощення заборгованості за кредитними договорами, що обліковувалися на балансі Банку, проводилась в межах «Регламенту процесу конвертації валютних кредитів позичальників фізичних осіб з частковим прощенням боргу та процентів в ПУАТ «Фідобанк», затвердженого рішенням Продуктово-тарифного комітету №53.12 від 25.06.2015 на підставі відповідних рішень Правління, Кредитного комітету Банку. 16 лютого 2016 року на засіданні правління ПУАТ «Фідобанк» було прийнято рішення № 08.1, оформлене протоколом № 08 від 16.02.2016 року, яким вирішено затвердити умови реструктуризації валютних кредитів фізичних осіб, що знаходяться в портфелі Центру по роботі з особливими активами ПУАТ «Фідобанк» позичальникам, у тому числі, за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 ОСОБА_1 . Тобто, кредит було конвертовано ПУАТ «Фідобанк» з іноземної валюти в національну і його обслуговування провадилось саме в національній валюті. Саме через те, що кредит № 366-Н-В/01/07 вже був конвертований з валюти, вираженої в доларах США в гривні самим ПУАТ «Фідобанк», то він не підлягає повторній реструктуризації на підставі п. 7 Розділу IV ЗУ «Про споживче кредитування». По-трете, було повідомлено, що ОСОБА_1 не була дотримана умова щодо відсутності простроченої заборгованості за Кредитним договором (вона вся була простроченою) станом на 01.01.2014 року, а отже, зазначена заборгованість не підлягає обов'язковій реструктуризації згідно Закону №1381-IX. З наведеного вбачається, що у 2021 році були відсутні підстави для задоволення Заяви про здійснення обов'язкової реструктуризації зобов'язань за Договором кредиту про що й було повідомлено Позивача. Крім того, листом №02-759 від 12.08.2021 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк», на звернення ТОВ «АНСУ», було повідомлено, що станом на 01.01.2014 року прострочена заборгованість за кредитним договором №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, позичальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) становила 731,28 дол. США. До зазначеного листа додано розрахунок заборгованості по кредитному договору №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року та виписки з рахунків обліку заборгованості за кредитним договором №366-Н-В/01 /07 від 25.12.2007 року. Тобто, у відповідності до первинних бухгалтерських документів, вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 01.01.2014 року була прострочена заборгованість за кредитом, яка становила 731,28 дол. США, що виключає можливість проведення реструктуризації (п.1. частини 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»). Проте, 18.11.2023 року ОСОБА_1 повторно звернулась до ТОВ «АНСУ» з вимогою про проведення реструктуризації, з одночасним її направленням до Національного банку України. Відповідачем 12.12.2023 року було надано відповідь Позивачу та відповідь НБУ щодо неможливості проведення реструктуризації за кредитним договором з зазначених вище підстав та надано витребувані документи (засвідчена копія листа 12.12.2023 до НБУ та листа 12.12.2023 до ОСОБА_1 ). Вказане свідчить, що ОСОБА_1 повідомляється суду неправдива інформація щодо неотримання нею листа, та необізнаність у підставах відмови у проведенні реструктуризації, оскільки НБУ також мав надати відповідь Позивачу на його звернення з приводу проведення реструктуризації Відповідачем. Окрім того, Позивачем було надано недостовірну інформації щодо зареєстрованого свого місця проживання та фактичного проживання, що додатково надає підстави для відмови у проведенні реструктуризації. Враховуючи вищенаведене, представник відповідача та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Крім того, просив поновити строк на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 16.10.2024 року визнано поважною причину пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву, прийнято відзив та відкладено підготовче судове засідання.
11.11.2024 року представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
13.02.2025 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про зміну підстав позову, якою сторона позивача просить суд визнати порушеними права ОСОБА_1 , як споживача та зобов'язати ТОВ «АНСУ» провести реструктуризацію зобов'язань ОСОБА_1 за договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року на умовах та в порядку визначених пунктом 7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про споживче кредитування» та з урахуванням вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» №1381-IX від 13 квітня 2021 року. Так, представник позивача в обґрунтування зміни підстав позову серед інших також вказала, що у зв'язку з порушенням ТОВ «АНСУ» прав ОСОБА_1 спочатку в частині ненадання на вимогу Позичальника (Позивача) інформації про суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання за Договором кредиту №366-Н В/01/07 25.12.2007 року, а потім посиланням ТОВ «АНСУ» у відзиві на позовну заяву, що ОСОБА_1 було відмовлено у реструктуризації за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, у зв'язку з наявністю заборгованості станом на 01.01.2014 року, знову ж таки, без надання детальної інформації про історію здійснення платежів, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу, чим ТОВ «АНСУ» позбавив ОСОБА_1 права надати докази погашення, у разі існування такої заборгованості або погасити зазначену прострочену заборгованість (у разі доведення наявності такої заборгованості), до дня проведення реструктуризації. Впродовж 2014 року ОСОБА_1 було здійснено щонайменше 7 платежів на загальну суму 1760 дол. США (за період з січня 2014 року по серпень 2014 року включно), отже навіть у разі наявності простроченої заборгованості у ОСОБА_1 станом на 01.01.2014 року у розмірі 731,28 дол. США, на яку посилається представник відповідача, ОСОБА_1 було погашено зазначену прострочену заборгованість до дня подання заяви про реструктуризацію та отримання її Відповідачем. Крім того, ТОВ «АНСУ», у розпорядженні якого була вся інформація про історію здійснення платежів, був обізнаний про вказаний факт. Отже, сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 за основним боргом, за наявності такої заборгованості, була б списана з платежів здійснених нею упродовж 2014 року, а днем проведення реструктуризації згідно п.п. 12 п. 7 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» вважається день отримання кредитором (Відповідачем) заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації, тобто в даному випадку - 21.11.2023 року, за таких обставин, сторона позивача наголосила, що відмова у проведенні реструктуризації є незаконною і такою, що порушує права ОСОБА_1 . Таким чином, вказані дії ТОВ «АНСУ» є такими, що порушують права ОСОБА_1 , як споживача фінансової послуги, що призвело до формальної відмови позивачу у проведенні обов'язкової реструктуризації, передбаченої Законом України «Про споживче кредитування». Тим більше, що у разі реальної наявності простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року ОСОБА_1 була готова внести всю суму такої заборгованості в повному обсязі до проведення реструктуризації або першим платежем після проведення такої реструктуризації.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 та відкладено підготовче судове засідання.
28.03.2025 року від представника відповідача поштовою кореспонденцією до суду надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову, зі змісту яких вбачається, що у відповідності до додатку № 1 до додаткової угоди №8 від 29.12.2010 року до кредитного договору № 366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, Сторонами було погоджено новий графік погашення заборгованості за кредитом, у відповідності до якого станом на 31.12.2013 року розмір заборгованості за кредитом (тілом кредиту) повинен складати 23 449,60 дол. США. При цьому, у відповідності до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року станом на 10.04.2018 року, зробленого ПАТ «Фідобанк», що також вбачається із виписок з рахунків, які були надані разом з відзивом на позовну заяву, то станом на 01.01.2014 року заборгованість по тілу кредиту складала суму в розмірі 26 737,69 дол. США. Тобто, у ОСОБА_1 станом на 01.01.2014 року була прострочена заборгованість зі сплати кредиту у відповідності до графіку погашення кредиту, яка становила по тілу кредиту суму в розмірі 3288,09 дол. США. Так, дійсно, протягом 2014 року ОСОБА_1 здійснювала платежі, що підтверджується наданими Позивачем платіжними документами, на загальну суму 1760 дол. США. Факт сплати цих сум підтверджується також зазначеним вище розрахунком заборгованості. У відповідності до зазначеного розрахунку заборгованості, що також вбачається і із виписок з рахунків, то сплачена Позивачем сума за 2014 рік була направлена на часткову сплату тіла кредиту у сумі 161,58 дол. США та на сплату поточних відсотків 1598,42 дол. США. При цьому представник відповідача просив звернути увагу, що щомісячний платіж за січень 2014 року складав 391,99 дол. США, з яких 252,41 дол. США - це відсотки за користуванням а 139,58 дол. США - це сума погашення кредиту. ОСОБА_1 у січні 2014 року (24.01.2014р.) було сплачено 360 дол. США. Інші платежі також були здійснені у меншій сумі, ніж складає поточний платіж за кредитом. Тобто, ОСОБА_1 навіть не було виконано поточного зобов'язання за кредитом, не кажучи про сплату заборгованості, яка існувала за кредитом за минулі періоди. Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що вона сплатила суму боргу протягом 2014 року, не мають під собою підстав та спростовуються виписками з рахунків та розрахунками заборгованості, які містяться в матеріалах справи. Як вбачається з Кредитного договору, виписок з рахунків, розрахунку заборгованості, наданого ПАТ «Фідобанк», ОСОБА_1 мала прострочену заборгованість станом на 01.01.2014 року й сплачені Позивачем кошти протягом 2014 року здійсненні у недостатньому розмірі для сплати поточної заборгованості та для погашення простроченої заборгованості, яка існувала станом на 01.01.2014 року, що, відповідно, є підставою для відмови у проведенні обов'язкової реструктуризації боргу заданим Кредитним договором. В зв'язку з вищезазначеними обставинами, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної заяви.
05.05.2025 року представником позивача до суду подано письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що сторона позивача звертає увагу на те, що ТОВ «АНСУ» вводить суд в оману, зазначаючи, що 22.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «АНСУ» з листом, в якому було висловлено бажання провести реструктуризацію отриманого кредиту. Однак, вказане не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи. 22.07.2021 року ОСОБА_1 зверталась до ТОВ «АНСУ», в порядку п. 16 ч. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не з «листом, в якому було висловлено бажання провести реструктуризацію отриманого кредиту», як зазначає Відповідач, а з Вимогою про надання документів, що підтверджують: інформацію про історію здійснення ОСОБА_1 платежів за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу за період з 25.12.2007 року по 22.07.2021 р., а також суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання, за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, а також належним чином завірену копію документа, яким визначено розмір плати , що сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю «АНСУ» за відступлення права вимоги за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 р. згідно Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.04.2018 року та відступлення права вимоги за Іпотечним договором №366/07 від 26.12.2007 року на підставі Договору про відступлення прав за іпотечним договором від 10.04.2018 року, та просила надати відповідь згідно вимог п. 16 ч. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не пізніше 14 днів з дня отримання такої вимоги. Крім того, у вказаній Вимозі від 22.07.2021 року ОСОБА_1 повідомила ТОВ «АНСУ», що має намір подати заяву про проведення реструктуризації відповідно до п. 7 розділу IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України «Про споживче кредитування» , яким передбачено обов'язкова реструктуризація Кредитором кредитних зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, на вимогу Позичальника. Однак, з огляду на те, що в провадженні Харківського апеляційного суду знаходиться справа №645/5847/19 за апеляційною скаргою ТОВ «АНСУ» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.08.2020 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «АНСУ», ТОВ «РЄР ГРУП», третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салімовська М.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, і рішення по справі ще не вступило в законну силу, строк для подання Позичальником - ОСОБА_1 , відповідної заяви про реструктуризацію продовжується на два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №645/5847/19. Отже, 22.07.2021 року ОСОБА_1 не зверталась до ТОВ «АНСУ» з листом про проведення реструктуризації, це була Вимога про надання документів згідно вимог п. 16 ч. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, представник позивача вказує, що відповідач вводить суд в оману, зазначаючи, що ТОВ «АНСУ» було відмовлено ОСОБА_1 листом від 26.07.2021 року з 3 (трьох) підстав, і третьою підставою було, не дотримання боржницею умови про відсутність простроченої заборгованості за кредитним договором (вона вся була прострочена) станом на 01.01.2024 року. Відповідач зазначив у відзиві на позовну заяву, що Листом №02-759 від 12.08.2021 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ліквідацію ПУАТ «Фідобанк», на звернення ТОВ «АНСУ», було повідомлено, що станом на 01.01.2014 року прострочена заборгованість за кредитним договором №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року позичальника ОСОБА_1 становила 731,28 дол. США. ТОВ «АНСУ», отримавши 26 .07.2021 року Вимогу ОСОБА_1 від 22.07.2021 року про надання запитуваних документів, надало відповідь від 05.08 .2021 року, в якій замість надання запитуваних документів ОСОБА_1 , надано відмову ОСОБА_1 у проведенні реструктуризації за кредитним договором №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, хоча ОСОБА_1 не зверталась 22.07.2021 року до Відповідача з заявою про реструктуризацію. Важливим є те, що у своєму листі від 05.08.2021 року ТОВ «АНСУ» зазначило лише дві підстави для відмови ОСОБА_1 у проведенні реструктуризації: 1. на момент звернення ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №366 Н-В/01/07 25.12.2007 року не обліковувалась, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу у позасудовому порядку; 2. кредит за кредитним договором №366-Н-В/01/07 конвертований від 25.12.2007 року був з валюти, вираженої в доларах США в гривню самим ПУАТ «Фідобанк» на підставі Меморандуму щодо врегулювання питань реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, тому в Договорі про відступлення (купівлі продажу) прав вимоги від 10.04.2018 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «АНСУ», по Договору кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, укладеного між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 , сума заборгованості ОСОБА_1 визначена в гривні. На підставі викладеного, ТОВ «АНСУ» зазначило, що кредит ОСОБА_1 не підлягає повторній реструктуризації на підставі п.7 Розділу IV ЗУ «Про споживче кредитування», на який посилається ОСОБА_1 . Також ТОВ «АНСУ» повідомило ОСОБА_1 , що звернулось до ПАТ «Фідобанк» з приводу надання інформації, яка запитується ОСОБА_1 , задля можливості її надати суб'єктам звернення, у разі виникнення підстав для її звернення. Однак, ані впродовж 14 днів з дня отримання Вимоги ОСОБА_1 від 22.07.2021 року про надання запитуваних документів, а ні до моменту подання позовної заяви ТОВ «АНСУ» не було надано ОСОБА_1 запитуваних документів, чим порушено вимоги Закону України №1381 IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, на і відповідно п.16 ч. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Отже, в процесі розгляду чинної справи Відповідач зазначає про таку правову підставу відмови у проведенні ОСОБА_1 в реструктуризації боргу, яка не була ним зазначена у листі (відмові) від 05.08.2021 року- а саме наявність заборгованості у ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року у розмірі 731,28 дол. США. Тобто Відповідач фактично змінює правову підставу відмови, що не відповідає критерію добросовісності. Представник наголосила, що ТОВ «АНСУ» ані до 18.11.2023 року - дня подання ОСОБА_1 заяви про проведення реструктуризації зобов'язань за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, ані після 21.11.2023 року - після дня отримання ТОВ «АНСУ» вказаної заяви від ОСОБА_1 про реструктуризацію не повідомило ОСОБА_1 про наявність заборгованості за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року станом на 01.01.2014 року та про суму наявної простроченої заборгованості станом на 01.01.2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання за Договором кредиту №366-Н В/01/07 від 25.12.2007 року. Відповідач же обмежено трактує положення п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1734-VII, відокремивши словосполучення «є відсутність на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості», із контексту та смислового зв'язку самого пункту в цілому, який також встановлює альтернативу «або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації». При цьому, а ні відповідь від 05.08.2021 року на заяву ОСОБА_1 , а ні інші листи ТОВ «АНСУ» не містили актуальної інформації щодо суми наявної заборгованості за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року у ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року, не містили банківських реквізитів, на які Позивач може сплатити таку заборгованість, враховуючи, що Законом передбачено можливість погашення позичальником простроченої заборгованості до дня проведення реструктуризації. Крім того, у відзиві на позовну заяву Відповідач, посилаючись на наявність доказу суми заборгованості, надав до матеріалів справ копію листа від №02-759 від 12.08.2021 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк», з якого вбачається, що на звернення ТОВ «АНСУ», ФГВФО було повідомлено, що станом на 01.01.2014 року прострочена заборгованість за кредитним договором №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року позичальника ОСОБА_1 становила 731,28 дол. США. Аналогічну за змістом відповідь №02-744 від 11.08.2021 року отримувала і ОСОБА_1 від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ліквідацію ПУАТ «Фідобанк». Проте, оскільки впродовж 2014 року ОСОБА_1 було здійснено щонайменше 7 платежів на загальну суму 1760,00 дол. США (за період з січня 2014 року по серпень 2014 року включно), отже навіть у разі наявності простроченої заборгованості у ОСОБА_1 станом на 01.01.2014 року у розмірі 731,28 дол. США, ОСОБА_1 було погашено зазначену прострочену заборгованість до дня подання заяви про реструктуризацію та отримання її Відповідачем. Отже, сума простроченої заборгованості ОСОБА_1 за основним боргом, за наявності такої заборгованості, була б списана з платежів здійснених нею упродовж 2014 року, а днем проведення реструктуризації згідно п.п. 12 п. 7 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» вважається день отримання кредитором (Відповідачем в чинній справі) заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації, тобто в даному випадку - 21.11.2023 року, за таких обставин відмову у проведенні реструктуризації є незаконною і такою, що порушує права Позивача. Згодом ТОВ «АНСУ» подано відзив на заяву про зміну підстав позову, в якій Відповідач знову змінює свою правову позицію стосовно підстави відмови у реструктуризації ОСОБА_1 , зазначаючи, що заборгованість по тілу ОСОБА_1 станом на 01.01.204 року була іншою, а саме 3 288,09 дол. США. Вказане, на погляд Позивача, є нічим іншим, як недобросовісною поведінкою Відповідача, який хоче уникнути обов'язку проведення реструктуризації за кредитним договором ОСОБА_1 , яка передбачена законом, при цьому не дотримуючись обов'язку надання запитуваної позичальником інформації, зокрема, щодо суми наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання, за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року. Таким чином, у зв'язку з порушенням ТОВ «АНСУ» прав ОСОБА_1 спочатку в частині ненадання на вимогу Позивача інформації про суму наявної заборгованості станом на 01.01.2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, проте надання відмови у проведенні реструктуризації з інших підстав, аніж наявність заборгованості станом на 01.01.2014 року, а потім ігноруванням заяви ОСОБА_1 від 18.11.2023 року про проведення реструктуризації зобов'язань за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, чим було фактично відмовлено у проведенні реструктуризації за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року у зв'язку з наявністю заборгованості станом на 01.01.2014 року, знову ж таки, без надання детальної інформації про історію здійснення платежів, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу, чим ТОВ «АНСУ» позбавив ОСОБА_1 права погасити зазначену прострочену заборгованість (у разі доведення точної суми наявності такої заборгованості) до дня проведення реструктуризації.
28.05.2025 року від представника відповідача ОСОБА_5 надійшли додаткові пояснення, зі змісту яких вбачається, що відповідно до умов кредитного договору № 366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року та укладених до нього додаткових угод, ОСОБА_1 повинна була здійснювати щомісячні платежі в рахунок погашення тіла кредиту та відсотків, нарахованих на залишок заборгованості за кредитом, згідно графіків погашення заборгованості. Відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди N8 від 29.12.2010 року до кредитного договору №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, згідно нового графіку погашення заборгованості за кредитом станом на 31.12.2013 року розмір заборгованості за кредитом (тілом кредиту) повинен складати 23449,60 дол. США., а згідно наданого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «ФІДОБАНК» розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 10.04.2018 року, сума заборгованості по кредиту на 01.01.2014 року становила 26737,69 дол. США (аналогічний розрахунок був направлений банком і на адресу Позивача листом від 11.08.2021р.). Таким чином, прострочена заборгованість станом на 01.01.2014 року становила 3288,09 дол. США. Тобто, і до укладання договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.04.2018 року Позивачу було відомо про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором (крім того, ніхто не позбавляв позивача права звертатися до банку з запитами та дізнаватися, на які саме види боргових зобов'язань спрямовувались сплачені нею кошти та і яка сума заборгованості обліковується). Відповідно до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.04.2018 року, ПАТ «ФІДОБАНК» відступив шляхом продажу, а ТОВ «АНСУ» як Новий кредитор набув право вимоги за кредитним договором № 366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року. Відповідно до Додатку № 1 до цього Договору, сума заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким відступається, станом на 10.04.2018 року була визначена банком в розмірі 970 033,24 грн. (заборгованість за кредитними коштами - 881 209,42 грн. та заборгованість за нарахованими процентами - 88 823,82 грн.). Про заміну кредитора у зобов'язанні, а також про суму боргу та реквізити нового кредитора, позичальник - Позивач ОСОБА_1 була повідомлена належним чином листом ПАТ «ФІДОБАНК» від 10.04.2018 року та листом ТОВ «АНСУ» від 13.04.2018 року. Тобто ніхто не позбавляв права та не заважав Позивачу весь цей час здійснювати хоча б часткові платежі за кредитним договором. 04.07.2018 року на всі відомі адреси ОСОБА_1 була направлена вимога про усунення порушення за кредитним договором та погашення існуючої заборгованості шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами ТОВ «АНСУ» та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі несплати суми боргу у 30-денний строк. 01.08.2018 року ОСОБА_1 було направлено повторну вимогу. Обидві вимоги були залишені без відповіді та без виконання. Весь цей час після заміни кредитора ОСОБА_1 не було здійснено жодного платежу, що свідчило про небажання Позивача погасити заборгованість за кредитним договором. 19.07.2019 року було здійснено продаж предмету іпотеки та грошові кошти від продажу в сумі 375 000,00 грн. спрямовані на погашення заборгованості за процентами в сумі 88 823,82 грн. та на часткове погашення заборгованості за кредитними коштами в сумі 286 176,18 грн. В той же день, листом від 19.07.2019 року ОСОБА_1 була повідомлена про продаж іпотечного майна. 22.07.2021 року на адресу ТОВ «АНСУ» надійшла вимога від ОСОБА_1 про надання документів про здійснення нею платежів за кредитним договором за період з 25.12.2007р. по 22.07.2021р. та суму простроченої заборгованості станом на 01.01.2014 року. У зв'язку з тим, що за Договором відступлення прав вимоги, Новому кредитору були передані банком лише оригінали кредитного договору та договорів поруки (з додатками і додатковими угодами), у ТОВ «АНСУ» були відсутні документи та інформація про здійснення платежів за кредитним договором, а тому ТОВ «АНСУ» 05.08.2021 року був направлений відповідний запит до ПАТ «ФІДОБАНК». В той же день на адресу ОСОБА_1 була направлена проміжна відповідь, а не лист-відмова, як зазначає представник Позивача. Окремо представник відповідача вказав, що відповідно до ч.7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», наявність хоча б однієї підстави достатньо для відмови у проведенні реструктуризації, а враховуючи наявність у ОСОБА_1 простроченої заборгованості станом на 01.01.2014р. та непогашення такої заборгованості до подання заяви про проведення реструктуризації, підстави для обов'язкового проведення такої реструктуризації - відсутні. Таким чином, ОСОБА_1 була обізнана про наявність і суму заборгованості за кредитним договором (в тому числі і станом на 01.01.2014р.) та про реквізити, за якими потрібно було сплачувати борг. Твердження представника Позивача про те, що Відповідач позбавив Позивача можливості надати докази погашення заборгованості або погасити існуючу заборгованість не відповідають дійсності, а свідчать лише про бажання Позивача уникнути виконання взятого на себе зобов'язання. В зв'язку з чим, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 28.05.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача - Ямполець І.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в ній позовних вимог та просила їх задовольнити.
Представники відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, письмових поясненнях та просили залишити позовні вимоги без задоволення. Після чого, представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання, призначене на 20.10.2025 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи подані докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 25.12.2007 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» (Первісний Кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, за умовами якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові кредитні кошти у розмірі 30000,00 доларів США на споживчі цілі - на придбання нерухомого майна. Валюта договору визначена - долари США (т.1 а.с.55-59, т.2 а.с. 53-61).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за основним Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 було укладено 26.12.2007 року Іпотечний договір №366/07 (Іпотечний договір), зареєстрований в реєстрі за №336, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазаревим В.М., згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку Акціонерному товариству «Факторіал-Банк» належну їй на праві власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.60-62).
У зв'язку з реорганізацією Акціонерного банку «Факторіал-Банк» шляхом його приєднання до Відкритого акціонерного товариства «СЕБ БАНК» на правах без балансового відділення, всі права за Кредитним договором перейшли правонаступнику - Відкритому акціонерному товариству «СЕБ БАНК» (код ЄДРПОУ: 14351016), який було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» (код ЄДРПОУ: 14351016) (зазначена інформація не заперечується сторонами по справі).
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.07.2015 року по справі №645/9393/14-ц, яке є загальнодоступним в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позовні вимоги ПАТ «ФІДОБАНК» було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (2904617800), ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» заборгованість 29 738,89 дол. США, що за курсом НБУ станом на 28.04.2015р. складає 680 977,90 грн. та 20 481,15 грн. штрафні санкції, а всього 701 459,05 грн.: з яких: 1 244,27 дол. США , що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 28 492,00 грн -прострочена заборгованість за кредитом; 25 331,84 дол. США 20 центів, що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 580 062,78 грн - строкова заборгованість за кредитом; 2 904,40 дол. США, що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 66 506,59 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 258,38 дол. США, що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 5 916,53 грн. -строкова заборгованість за відсотками; 6 556,83грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 13 924,32грн.- пеня за несвоєчасне погашення відсотків.
10.04.2018 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «АНСУ», відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги (Договір відступлення), згідно якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, що був укладений між АБ «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «ФІДОБАНК», та ОСОБА_1 (Кредитний договір). Відповідно до Договору відступлення ТОВ «АНСУ» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за Кредитним договором (т.1 а.с.95-96, т.2 а.с. 3-8).
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 20.08.2020 року по справі №645/5847/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄР ГРУП», третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Салімовська Марина Миколаївна про визнання недійсним договору купівлі продажу квартири - задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 19.07.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (ЄДРПОУ 36757541) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЄР ГРУП» (ЄДРПОУ 43064062), який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салімовською Мариною Миколаївною, зареєстрований в реєстрі за №798. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄР ГРУП» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі по 576 грн. 30 коп. з кожного (т.1 ас. 21-26).
23.04.2021 року набрали чинності Закон України №1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» та Закон України №1382-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб».
Так, 22.07.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «АНСУ» з Вимогою про надання документів, що підтверджують: інформацію про історію здійснення ОСОБА_1 платежів за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 р., у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу за період з 25.12.2007 року по 22.07.2021 роки, а також суми наявної простроченої заборгованості станом на 01.01.2014 року за кожним видом наявного грошового зобов'язання, за Договором кредиту №366-НВ/01/07 від 25.12.2007 року Крім того, виготовити та надати належним чином завірену копію документа, яким визначено розмір плати, що сплачена ТОВ «АНСУ» за відступлення права вимоги за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року згідно Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.04.2018 року та відступлення права вимоги за Іпотечним договором №366/07 від 26.12.2007 року на підставі Договору про відступлення прав за іпотечним договором від 10.04.2018 року, але не пізніше 14 днів з дня отримання такої вимоги. Не вважати чинну вимогу заявою про проведення реструктуризації. Дану вимогу позивачем ОСОБА_1 направлено ТОВ «АНСУ» поштовою кореспонденцією 22.07.2021 року і одержано представником відповідача 26.07.2021 року, про що свідчить зворотне поштове повідомлення (т.1 а.с. 14-17).
Листом №10588 від 05.08.2021 року відповідач ТОВ «АНСУ» серед іншого повідомив, що кредит №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 був конвертований з валюти, вираженої в доларах США в гривню самим ПУАТ «Фідобанк» на підставі Меморандуму щодо врегулювання питань реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, тому в Договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.04.2018 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «АНСУ» по Договору кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, укладеного між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 сума заборгованості ОСОБА_1 визначена в гривні. На підставі викладеного, ТОВ «АНСУ» зазначило, що кредит ОСОБА_1 не підлягає повторній реструктуризації на підставі п.7 Розділу ІV ЗУ «Про споживче кредитування», на який посилається ОСОБА_1 . Крім того, у ТОВ «АНСУ» в силу приписів ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» та як наслідок укладення в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» договору купівлі-продажу предметом іпотеки, посвідченого ПНХМНО Салімовською М.О. 19.07.2019 року, на час його дійсності, відсутні будь-які підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором на придбання нерухомого майна №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року й, відповідно, підстави для підготовки для проведення реструктуризації. Окрім того, зазначено, що станом на день розгляду запиту, справа №645/5847/19 не розглянута. Також ТОВ «АНСУ» повідомило ОСОБА_1 , що звернулось до ПАТ «Фідобанк» з приводу надання інформації, яка запитується ОСОБА_1 задля можливості її надати суб'єктам звернення, у разі виникнення підстав для її звернення. За таких обставин, станом на час звернення ОСОБА_1 , ТОВ «АНСУ» не має правомірної можливості надати запитувану інформацію (т.1 а.с.18-20).
Письмовим повідомлення №02-759 від 12.08.2021 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк», на звернення ТОВ «АНСУ», було повідомлено, що станом на 01.01.2014 року прострочена заборгованість за кредитним договором №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, позичальника ОСОБА_1 становила 731,28 дол. США. Крім того, до зазначеного повідомлення додано розрахунок заборгованості по кредитному договору №№366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року та виписки з рахунків обліку заборгованості за кредитним договором №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року (т.1 а.с.100-220).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.09.2023 року апеляційну скаргу ТОВ «АНСУ» на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 20.08.2020 року залишено без задоволення, а рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 20.08.2020 року - без змін.
Згідно матеріалів справи 18.11.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «АНСУ» з Заявою про проведення реструктуризації зобов'язань за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року згідно п.7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», яку направила рекомендованим листом №6113503134943 з описом вкладення. Крім того, дану заяву позивачем також було направлено до Національного банку України. Представником відповідача одержано вищевказану заяву 21.11.2023 року, про що свідчить зворотне повідомлення (т.1 а.с. 37-55).
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 листом Національного банку України №14-0004/86566 від 23.11.2023 року направлено вимогу ТОВ «АНСУ» щодо проведення детальної внутрішньої перевірки про розгляду звернення (заяви) ОСОБА_1 про здійснення обов'язкової реструктуризації зобов'язань за кредитним договором (т.1 а.с. 224-225).
12.12.2023 року ТОВ «АНСУ» направив ОСОБА_1 відповідь на лист від 18.11.2023 року, а також лист №826 від 12.12.2023 року, який був адресований ОСОБА_1 та Національному банку України, згідно змісту якого вбачається, що ТО «АНСУ» відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви щодо проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 у зв'язку з наступним. Так, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.07.2015 року по справі №645/9393/14-ц позовні вимоги ПАТ «ФІДОБАНК» було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (2904617800), ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» заборгованість 29 738,89 дол. США, що за курсом НБУ станом на 28.04.2015р. складає 680 977,90 грн. та 20 481,15 грн. штрафні санкції, а всього 701 459,05 грн.: з яких: 1 244,27 дол. США , що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 28 492,00 грн -прострочена заборгованість за кредитом; 25 331,84 дол. США 20 центів, що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 580 062,78 грн - строкова заборгованість за кредитом; 2 904,40 дол. США, що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 66 506,59 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 258,38 дол. США, що по курсу НБУ станом на 28.04.2015р. складає 5 916,53 грн. - строкова заборгованість за відсотками; 6 556,83грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 13 924,32грн.- пеня за несвоєчасне погашення відсотків. Зазначене рішення суду чинне, а тому неспростовно доводить факт наявності простроченої заборгованості за Кредитним договором станом на 01.01.2014 року. Крім того, зазначено, що оскільки кредитний договір було конвертовано самим ПУАТ «Фідобанк» з іноземної валюти в національну і його обслуговування проводилось саме в національній валюті, тому він не підлягає повторній реструктуризації на підставі п.7 Розділу IV ЗУ «Про споживче кредитування». До того ж, як вбачається з Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.04.2018 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «АНСУ», банк відступає шляхом продажу Новому кредитору у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, зазначених у Додатку 1 за кредитними договорами з урахуванням всіх змін, додатків і доповнень до них. Відповідно до Додатку 1 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 10.04.2018 року, який містить Реєстр договорів, права вимоги за якими відступається та боржників за такими договорами, у пункті 1 міститься Кредитний договір №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007, укладений між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким, станом на 10.04.2018, вказана саме у гривнях та становила суму:970033,24 грн, з яких 881209,42 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 88823,82 грн. - заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.01.2019 року по справі №645/9393/ 14-ц (провадження №6/645/14/19), задоволено заяву ТОВ «АНСУ» про заміну сторони у виконавчому провадженні та замінено сторону виконавчого провадження по цивільній справі №645/9393/14-ц за позовом ПАТ «ФІДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості її правонаступником з ПАТ «ФІДОБАНК» на ТОВ «АНСУ». При цьому рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02.07.2015 року по справі №645/9393/14 до теперішнього часу боржником не виконано. Боржником не була дотримана умова щодо відсутності простроченої заборгованості за Кредитним договором (вона вся була простроченою) станом на 01.01.2014 року, а отже, зазначена заборгованість не підлягає обов'язковій реструктуризації згідно Закону №1381-ІХ. Окрім того, з дати придбання ТОВ «АНСУ» права вимоги за Кредитним договором по теперішній час Боржником добровільно не здійснено жодного платежу на користь ТОВ «АНСУ» в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. Також, 19.07.2019 року ТОВ «АНСУ» було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу на підставі ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». В подальшому рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 20.08.2020 року та постановою Полтавського апеляційного суду від 19.09.2023 року по справі №645/5847/19 було визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «АНСУ» та ТОВ «РЄР ГРУП», посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Салімовською М.М. та зареєстрований в реєстрі №798 19.07.2019 року, який був вчинений на підставі ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». ТОВ «АНСУ» оскаржило зазначені рішення суду до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду. Станом на дату відповіді судом не прийнято остаточне рішення. В зв'язку з вищенаведеним, вбачається, що відсутні підстави для задоволення ОСОБА_1 заяви про здійснення обов'язкової реструктуризації зобов'язань за Договором кредиту №366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 (т.1 а.с.221-223, 226-229).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов'язань за договором про споживчий кредит.
Реструктуризація зобов'язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.
23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-1X «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», який передбачає реструктуризацію кредитів, укладених в іноземній валюті, забезпеченням за якими є житлова нерухомість.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).
Частиною третьою статті 12 та частиною першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною першою статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судовим розглядом встановлено, що у відповідності до змісту додатку № 1 до додаткової угоди №8 від 29.12.2010 року до кредитного договору № 366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, Сторонами було погоджено новий графік погашення заборгованості за кредитом, у відповідності до якого станом на 31.12.2013 року розмір заборгованості за кредитом (тілом кредиту) повинен складати 23 449,60 дол. США (т.2 а.с.76-79).
Разом з тим, як вбачається з розрахунку, здійсненого ПАТ «Фідобанк», а також виписок з рахунків, заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредиту за кредитним договором № 366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року, станом на 01.01.2014 року, складає 26 737,69 дол. США (т.1 а.с. 101-220, т.2 а.с. 80).
Тобто, у ОСОБА_1 станом на 01.01.2014 року була прострочена заборгованість зі сплати кредиту.
Разом з тим, твердження представника позивача, щодо сплати ОСОБА_1 у період з січня 2014 року по серпень 2014 року, семи платежів на загальну суму 1760 дол. США, які на думку сторони позивача є достатніми для погашення заборгованості, суд зазначає наступне.
Так, з розрахунку заборгованості, а також виписок з рахунків вбачається, що позивачем ОСОБА_1 не в повному обсязі було здійснено сплату поточних платежів за кредитом, а саме: щомісячний платіж за січень 2014 року складав 391,99 дол. США, проте ОСОБА_1 було сплачено суму в розмірі 360 дол.США; платіж за лютий 2014 року складав 366,21 дол. США, проте ОСОБА_1 було сплачено суму в розмірі 300 дол.США. Інші платежі також були здійснені у меншому розмірі, ніж складає поточний платіж за кредитом.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_1 впродовж 2014 року сплатила суми боргу в повному обсязі, є помилковими та спростовуються виписками з рахунків та розрахунком заборгованості.
Таким чином, на момент подання заяви про реструктуризацію від 18.11.2023 року прострочена заборгованість за тілом кредиту залишається несплаченою.
Враховуючи зазначене, оскільки зобов'язання ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит не відповідають одному з обов'язкових критеріїв, передбачених пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», зокрема щодо відсутності простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року або її повного погашення до моменту звернення з заявою про реструктуризацію, ТОВ «АНСУ» обґрунтовано дійшло висновку про відсутність підстав для застосування механізму обов'язкової реструктуризації кредитної заборгованості за договором № 366-Н-В/01/07 від 25.12.2007 року.
Таким чином, ТОВ «АНСУ» діяв у межах та відповідно до чинного законодавства, реалізовуючи свої права та виконуючи обов'язки відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування». За таких обставин, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання дій відповідача незаконними та покладення на нього обов'язку вчинити дії щодо реструктуризації кредитної заборгованості.
На підставі вищевикладеного суд доходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 275-279 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ТОВ «АНСУ», код ЄДРПОУ: 36757541, юридична адреса: м. Київ, вул. Лейпцігська, б.3-А.
Суддя О.М. Мартинова