Суддя Ритов Я. М.
Справа № 644/8429/25
Провадження № 2/644/4564/25
13.11.2025
(заочне)
13 листопада 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого судді Ритова Я.М.,
за участю секретаря Швайка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № TDB.2020.0991.14685 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 14.08.2020 року у загальному розмірі 34 880,85 грн., а також судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 11 200 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.08.2020 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № TDB.2020.0991.14685 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Сторони погодили істотні умови договору, і відповідач своїм підписом підтвердила, що з умовами Договору (з урахуванням Правил, що розміщені на офіційному сайті Банку) ознайомлена і згодна. Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, відкривши відповідачу поточний рахунок, видавши платіжну картку міжнародної платіжної системи та здійснивши перерахування кредитних коштів в межах лімітів кредитної лінії. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом на 03.09.2024 року заборгованість відповідача за кредитом становить 34 880,85 грн., що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 12 551,39 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 22 329,46 грн.
03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 року.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором, № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 року у загальному розмірі 34 880,85 грн., що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 12 551,39 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 22 329,46 грн.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 15.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явилась, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, у зв'язку з чим, на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 13.11.2025 року, проведено заочний розгляд даної справи, згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2020 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № TDB.2020.0991.14685 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії.
Згідно з п. 1.1 кредитного договору, цей договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «МЕГАБАНК».
Підписання сторонами цього договору вважається одночасно підписанням Правил, у зв'язку з чим, Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню. Договір разом з Правилами, Тарифами на послуги банку (Додаток № 1 до договору), вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього договору і складають єдиний договір, надалі договір.
Всі вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості банка і клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття клієнтом пропозиції банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України.
Сторони погодили і клієнт своїм підписом підтвердила, що істотні умови, які є обов'язковими для договору даного виду відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у цьому тексті чи додатках, додаткових угодах до нього, так і у Правилах, Тарифах, тощо, що у сукупності складає договір (п. 4.8. кредитного договору).
Також, клієнт своїм підписом підтвердив, що з умовами договору (з урахуванням Правил, які розміщені на офіційному сайті банку www.todobank.com та/або www.megabank.ua, та/або у відділеннях банку, Тарифів, тощо), ознайомлений і згодний (п. 4.8. кредитного договору).
За п. 1.2 договору, банк відкрив клієнту: поточний рахунок (далі - картковий рахунок-1) в гривні: поточний рахунок (далі - картковий рахунок-2) в доларах США: поточний рахунок (даті - картковий рахунок-3) в Євро, (разом - карткові рахунки) на підставі отриманої від клієнта Заяви-анкети встановленого зразка, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи (далі- картка) картковий рахунок - 1 обслуговується за дебетово-кредитною схемою. Картковий рахунок-2 та картковий рахунок-3 за дебетовою схемою. Картка, шо видається на підставі цього договору є власністю Банку.
Пунктом 2.2 договору між сторонами узгоджено умови кредитування, зокрема розмір максимального ліміту кредитної лінії 200 000,00 грн., пільговий період для нарахування процентів по заборгованості, що виникла внаслідок здійснення операцій в торгово-сервісних мережах, до 62 днів; процентна ставка за користування доступним лімітом кредитною лінією по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах у пільговий період з дати першого зняття коштів (фіксована), 0,0001% річних; процентна ставка за користування доступним лімітом кредитної лінії по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах (фіксована), 56% річних (тариф todobank)/ 48% (тариф todobank+); процентна ставка за користування кредитною лінією по операціям зняття готівки в термінальних пристроях - POS-термінал, банкомат (фіксована), 56%(тариф todobank)/ 48% (тариф todobank+); кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі (до 16-00 годин) 31.12.2098 року; зобов'язання клієнта за договором не забезпечується.
Пунктом 3.1.2 договору визначено, що клієнт зобов'язаний при користуванні доступним лімітом кредитної лінії: - щомісячно, не пізніше розрахункової дати місяця, наступного за звітним, сплатити мінімальний обов'язковий платіж, в т.ч проценти та інші обов'язкові платежі передбачені договором у розмірі, визначеному Тарифами, шляхом забезпечення надходження цих коштів на картковий рахунок-1; погасити заборгованість та доступним лімітом кредитної лінії до настання кінцевого строку сплати цієї заборгованості.
Згідно п. 4.10 договору цей договір складений у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.
За умовами п. 7.1. кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 99 років, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за ним. Закінчення строку договору не звільняє клієнта від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Підписавши цей договір відповідач підтвердила, що один примірник цього договору із додатками, картка та ПІН-код до неї, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, нею отримані під підпис. З реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту на дату укладення договору, у письмовій формі відповідач ознайомлений.
Підписавши Заяву-анкету на відкриття рахунку та видачу платіжної картки від 14.08.2020 року ОСОБА_1 підтвердила відкриття банком поточних рахунків у гривні, доларах США, у Євро та отримання платіжної картки.
Відповідно до п. 4.2. договору, використання і обслуговування картрахунку та картки регулюється Правилами, цим договором, чинними Тарифами, затвердженими банком у встановленому порядку, нормативними документами платіжних систем VISA International та MasterCard Worldwide та законодавством України.
Відповідно до п. 2.5 кредитного договору, розмір доступного ліміту кредитної лінії може бути змінений (збільшений та/або зменшений) в межах максимального ліміту кредитної лінії, у порядку передбаченому Правилами. Сплата процентів, передбачених умовами договору за користування доступним лімітом кредитної лінії, здійснюється клієнтом у разі його використання (повністю та/або частково) (п. 2.4 кредитного договору). Нарахування процентів на залишок коштів на карткових рахунках, за користування доступним лімітом кредитної лінії та у разі виникнення заборгованості на суму несанкціонованого овердрафту здійснюється згідно Правил та Тарифів (п. 2.6 кредитного договору). Розмір процентів за користування кредитом визначений у п. 2.2. кредитного договору та Тарифах (додаток № 1 до договору). У п. 2.2.7 кредитного договору встановлено кінцевий строк, до якого має бути сплачена заборгованість за доступним лімітом Кредитної лінії у повному обсязі.
Відповідно до п. 3.1.2 кредитного договору, при користуванні доступним лімітом кредитної лінії клієнт зобов'язаний: щомісячно, не пізніше розрахункової дати місяця, наступного за звітним, сплатити мінімальний обов'язковий платіж, у т.ч. проценти та інші обов'язкові платежі передбачені договором, у розмірі, визначеному Тарифами, шляхом забезпечення надходження цих коштів на картковий рахунок-1; погасити заборгованість за доступним лімітом кредитної лінії до настання кінцевого строку сплати цієї заборгованості. Розмір обов'язкового мінімального платежу визначений п. 8.5. Тарифів (додаток № 1 до договору).
Оскільки, в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставку за користування кредитом, заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 підписала кредитний договір та була проінформований про всі істотні його умови.
Таким чином, АТ "Мегабанк" виконав свої зобов'язання за договором, а саме п. 1.2. договору, відкривши відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача.
Відповідач користувалась кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 14.08.2020 р. по 02.12.2022 р. з 03.12.2022 р. по 03.09.2024 р., відкритим відповідачу у позивача.
Згідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 року станом на 03.09.2024 р. складає 12 551,39 грн.
В порушення умов договору відповідачем не сплачені проценти за користування кредитом в розмірі 22 329,46 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку.
Таким чином, загальна сума вимог за договором № TDB.2020.0991.14685 про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 14.08.2020 року становить 34 880,85 грн.
Отже, на виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач в повному обсязі не повернула кредитні кошти, проценти та інші платежі за кредитним договором.
09.07.2024 р. відбувся електронний аукціон з продажу право вимоги за кредитними договорами в кількості 20054 од., що укладені з фізичними особами. Відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024р. переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», код ЄДРПОУ: 40916672.
Згідно з платіжною інструкцією № 66895 від 31.07.2024 року, ТОВ ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» сплатило АТ «МЕГАБАНК» 23425777,00 грн., призначення платежу: «373981351629, оплата за лот GL1N426240, протокол GFD001-UA-20240618- 01260 від 09.07.2024 року, ціна продажу: 23425777,00 грн. без ПДВ».
Таким чином, ТОВ "ФК "МУСТАНГ ФІНАНС"в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна АТ «МЕГАБАНК».
03.09.2024 р. Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, уклали Договір № GL1N426240 про вiдступлення (купiвлi-продажу) прав вимоги.
Відповідно до витягу Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 03.09.2024 року, банк відступив ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» право вимоги за договорами, зокрема до кредитного договору № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 у розмірі 34 880,85 грн.
27.12.2024 р. Товариство зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідачки - боржника за кредитним договором № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 року.
Згідно з платіжною інструкцією № 1074 від 27.12.2024 року, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» 8030 000, 00 грн., призначення платежу: «аванс згідно договору № 1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 р. за права вимоги за договорами на розрахунково-кассове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ.». На сьогоднішній день розрахунки за Договором № 1/12 проведені у повному обсязі, згідно платіжної інструкції № 1091 від 31.01.2025 року на суму 9 200 000,00 (дев'ять мільйонів двісті тисяч гривень) 00 копійок; платіжної інструкції № 1822 від 22.09.2025 року на суму 5 500 000,00 (п'ять мільйонів п'ятсот тисяч гривень) 00 копійок.
Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Договору № 1/12 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.12.2024 р., бБанк відступив позивачу право вимоги за договорами, зокрема до кредитного договору № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 у розмірі 34 880,85 грн.
Таким чином, станом на 03.09.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем, як правонаступника АТ «МЕГАБАНК», за кредитним договором № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 року, становить 34 880,85 грн., що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 12 551,39 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 22 329,46 грн.
Відповідно до положень частини першоїстатті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Тож, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги.
У даному випадку ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 року у розмірі 34 880,85 грн., яке раніше належало АТ «МЕГАБАНК», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України. Таким чином, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є новим кредитором відповідача.
ОСОБА_1 на час розгляду справи судом, не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, та наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано.
За змістом статей 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.
За правилом частини 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Факт надання кредитних коштів підтверджується відповідними письмовими доказами. Отже, цілком обґрунтованими є доводи позивача про порушення відповідачем свого зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати інших платежів за користування кредитними коштами.
Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц зазначає, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника повинні бути досліджені судами з наданням оцінки у сукупності з іншими зібраними у справі доказами на предмет обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку позивача.
У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 910/1580/18 сформульовано висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (зазначений правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21).
Враховуючи викладене, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписка по рахунку відповідача містять ідентичні відомості щодо руху коштів за кредитним зобов'язанням.
Позивач довів факт надання коштів позичальнику, оскільки надав відповідні докази (зокрема виписки за рахунками позичальника), та надані позивачем розрахунок кредитної заборгованості підтверджено належними доказами. Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується, зокрема, попереднім підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого, позичальник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
Відповідно до виписок, по особовому рахунку позичальник здійснював погашення заборгованості за кредитним договором. Це свідчить про наявність кредитних зобов'язань та підтверджує, що позичальник отримав відповідні грошові кошти.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43,49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що кредитні кошти відповідачем добровільно не повернуті, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № TDB.2020.0991.14685 від 14.08.2020 року в загальному розмірі 34 880,85 грн., що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 12 551,39 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 22 329,46 грн.
Щодо стягненення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 11 200 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та Адвокатським об'єднанням «АЛЬНС ДЛС» укладено Договір про надання правничої допомоги № 1/07-25 року від 01.07.2025, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов'язання надати замовнику визначену цим Договором правову допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта. Крім того, до матеріалів справи надано додаток до вказаного договору № 2 «вартість послуг».
Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 14.08.2025 № 12111253, підписаного сторонами Договору про надання правничої допомоги № 1/07-25 року від 01.07.2025 року, адвокатом наведено перелік наданих юридичних послуг та їх вартість щодо вирішення спору про стягнення заборгованості з відповідача на суму 11200 грн.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 11 200 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.
Враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також того, що дана категорія справ стосовно стягнень заборгованості за кредитним договором є однотипною, оскільки право вимоги перейшло за договором відступлення прав вимоги, то розрахунок заборгованості адвокатом не здійснювався, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 5 000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 261, 526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 10,12,76,77,81,89,141,265,280-284,354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість № TDB.2020.0991.14685 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 14.08.2020 року у загальному розмірі 34 880 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 85 коп, яка складається з 12 551,39 грн. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 22 329,46 грн. заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ 40932411, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд.1 офіс 105;
відповідач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя Я.М. Ритов