Справа № 643/15253/25
Провадження № 2/643/6265/25
13.11.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» в особі представника - адвоката Журавльова С.Г. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 31 261,54 грн, що складається із заборгованості за кредитом (у тому числі простроченої) в сумі 9 804,53 грн та заборгованості по сплаті відсотків (у тому числі простроченої) в сумі 21 457,01 грн. Також просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11 200,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог представником позивача зазначено, що 08.11.2019 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № TDB.2019.0991.1953 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Зазначив, що сторони погодили та клієнт своїм підписом підтвердив, що істотні умови, які є обов'язковими для договору даного виду відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у цьому тексті чи додатках, додаткових угодах до нього, так і у Правилах, Тарифах, тощо, що у сукупності складає Договір (п. 4.8. Кредитного договору). Також клієнт своїм підписом підтвердив, що з умовами Договору (з урахуванням Правил, які розміщені на офіційному сайті Банку www.todobank.com та/або www.megabank.ua, та/або у відділеннях Банку, Тарифів, тощо), ознайомлений і згодний (п. 4.8. Кредитного договору). Посилався, що за умовами п. 7.1. Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 99 років, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за ним, закінчення строку Договору не звільняє Клієнта від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору. Посилався, що відповідно до умов пункту 1.2. Кредитного договору Банк на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка відкрив Клієнту картковий рахунок-1 у гривні, картковий рахунок-2 в доларах США, картковий рахунок-3 в євро та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Зазначив, що на картковий рахунок-1 Банк надав Клієнту кредит, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії, в сумі та на умовах визначених Кредитним договором. Зазначив, що клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Згідно з виписками по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 у позичальника сформувалась заборгованість перед Банком, що складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 9 804,53 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 21 457,01 грн, загальна сума заборгованості - 31 261,54 грн.
Посилався, що 03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (новий кредитор) був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором № TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019. Зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» 27.12.2024 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за яким до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло і право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019. Посилався, що згідно з розрахунком заборгованості відповідача за Кредитним договором №TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019, сформованим АТ «Мегабанк» станом на 03.09.2024 (дата укладання Договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість відповідача становить 31 261,54 грн. Зауважував, що всі нарахування, що відбувалися до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», а в подальшому - ТОВ «ФК Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Мегабанк» станом на день відступлення права вимоги - 03.09.2024. У свою чергу, ні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.
Аргументи учасників справи
17 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК Єврокредит» у повному обсязі. В обґрунтування обраної позиції зазначила, що вона не укладала жодних договорів з ТОВ «ФК Єврокредит» чи будь-якими іншими пов'язаними установами. Посилалася, що вона не підписувала жодних договорів, не отримувала коштів та не надавала згоди на укладення будь-яких правочинів з позивачем. Зазначила, що доказом на підтвердження її позиції слугує довідка з банку про відсутність відкритих кредитних договорів з ТОВ «ФК Єврокредит».
22 вересня 2025 року від позивача ТОВ «ФК Єврокредит» в особі керівника Дмитрук І.В. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач посилався, що відповідач в порушення умов ЦПК України, а також ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 12.09.2025 у справі №643/15253/25, відповідач не направив відзив на позовну заяву ані позивачу, ані його представнику. Зазначив, що в матеріалах справи №643/15253/25 відсутні докази надсилання відзиву на позовну заяву позивачу (його представнику) ані до Електронного кабінету ТОВ «ФК Єврокредит» чи адвоката Журавльова С.Г. в підсистемі «Електронний суд», ані засобами поштового зв'язку на їхні адреси, зазначені у позовній заяві. Посилався, що у зв'язку з не направленням позивачу (його представнику) копії відзиву на позовну заяву, існував ризик, що позивач не буде обізнаний про позицію відповідача у справі і не зможе надати суду свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, що є процесуальним правом позивача. Зазначив, що до відзиву на позовну заяву відповідач додала доказ, який було направлено тільки до суду разом із відзивом на позовну заяву, відповідачу він направлений не був. На думку позивача, з огляду на викладене, доданий відповідачем до відзиву доказ не може бути прийнятий судом. Більш того, посилався, що кредитний звіт з Українського Бюро Кредитних історій не є належним доказом, у зв'язку з тим, що він не відображає повну інформацію з кредитної історії; подавати інформацію до Бюро можуть лише користувачі, що уклали з ним договір; укладення договору з Бюро та подання інформації є правом, а не обов'язком; кредитний звіт повинен бути оформлений належним чином. Зауважував, що у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» вказано, що кредитний звіт - сукупність інформації про суб'єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії. Посилався, що, зважаючи на те, що з 22.07.2022 була розпочата ліквідаційна процедура АТ «Мегабанк», а за кредитними договорами, у тому числі кредитним договором №TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019, було відступлено право вимоги, АТ «Мегабанк» перестав передавати інформацію по кредитному договору до Бюро, а позивач, як правонаступник АТ «Мегабанк» не зобов'язано укладати договір з Бюро та передавати йому інформацію по Кредитному договору №TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019, тому у Звіті не буде відображена повна інформація, що складає кредитну історію відповідача. Посилався, що за будь-яких умов виписки по особовому рахунку позичальника, що містяться в матеріалах справи, можуть бути належним доказом щодо заборгованості відповідача та підтверджувати операції по рахунку, зокрема надання Банком позивальнику коштів кредиту. Більш того, саме обов'язок відповідача у межах спростування позовних вимог, надати первинні документи, зокрема, платіжні доручення, квитанції, виписки з банківських рахунків, які підтверджують факт погашення заборгованості. Щодо доводу відповідача, на якому ґрунтується відзив на позовну заяву, про те, що вона ніколи не укладала жодних кредитних договорів із ТОВ «ФК Єврокредит», зазначив, що у позовній заяві позивач жодного разу не вказував на укладення договору безпосередньо між ТОВ «ФК Єврокредит» та ОСОБА_1 . Навпаки, у позовній заяві зазначено, про кредитний договір №TDB.2019.0991.1953 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії, укладений 08.11.2019 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 , а до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019. Крім того, зауважував, що у матеріалах справи містяться виписки з особового рахунку позичальника, які є належним доказом підтвердження видачі кредиту, що, на думку позивача, спростовують твердження відповідача, що вона не отримувала ніяких коштів. З огляду на викладене, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рух справи
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 12 вересня 2025 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, 11 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Журавльова С.Г. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК Єврокредит».
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно, шляхом отримання судової повістки в кабінеті користувача в підсистемі «Електронний суд», про причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи сторін, враховуючи, що від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК Єврокредит», відповідач ОСОБА_1 скористалася своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
08 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Мегабанк» із Заявою-Анкетою на відкриття рахунку та видачу платіжної картки, у якій просила відкрити на її ім'я поточні рахунки: в доларах США, у Євро, у гривні, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу, та надати платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Просила встановити на її поточний рахунок у гривнях № НОМЕР_1 ліміт кредитної лінії в розмірі 0,00 грн на умовах згідно з тарифами банку (а.с. 47).
У Заяві-Анкеті міститься підпис уповноваженої особи Банку про дозвіл відкрити поточні рахунки у гривні, доларах США, у Євро, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, видати платіжну картку з встановленим лімітом кредитної лінії. Датою відкриття рахунків зазначено 14.11.2019, датою видачі картки № НОМЕР_2 та датою отримання картки - 14.11.2019, про що міститься підпис уповноваженої особи Банку та ОСОБА_1 (а.с. 47 зворот).
08 листопада 2019 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено Договір №TDB.2019.0991.1953 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії, відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту: поточний рахунок 1 № НОМЕР_1 (у гривні), поточний рахунок 2 № НОМЕР_3 (у доларах США), 3 № НОМЕР_4 (у Євро), на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи. Картковий рахунок 1 № НОМЕР_1 обслуговується за дебетово-кредитною схемою, карткові рахунки 2 № НОМЕР_3 , 3 № НОМЕР_4 - за дебетовою схемою. Картка є власністю Банку (а.с. 58).
У п. 1.4 Договору сторони погодили, що Банк має право надавати клієнту на картковий рахунок 1 кредит (встановити доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії) в сумі та на умовах визначених Договором. Операції за картковим рахунком 1 проводяться з урахуванням встановленого доступного ліміту кредитної лінії.
Пунктом 2.1 Договору закріплено, що Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку 1 платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту кредитної лінії.
У п. 2.3 Договору сторони погодили умови кредитування: тип кредиту - кредитування рахунку (кредитна лінія), максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000,00 грн; пільговий період для нарахування процентів по заборгованості - до 62 днів; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитної лінії по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах у пільговий період з дати першого зняття коштів (фіксована) - 0,0001 % річних; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитної лінії по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах (фіксована) - 56,00 % річних (тариф todobank), 48,00% річних (тариф todobank+), процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитної лінії по операціям зняття готівки в термінальних пристроях - POS-термінал, банкомат (фіксована) - 56,00 % річних (тариф todobank), 48,00% річних (тариф todobank+). Кінцевий строк, до якого має бути сплачена заборгованість за Доступним лімітом кредитної лінії у повному обсязі - 07 листопада 2020 року.
Згідно з п. 2.5 Договору розмір доступного ліміту кредитної лінії може бути змінений (збільшений та/або зменшений) в межах Максимального ліміту кредитної лінії, у порядку, передбаченому Правилами.
У п. 7.1 Договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 99 років, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за ним. У випадку якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії сторони не повідомили одна одну про його припинення, Договір продовжує свою дію на кожний наступний календарний рік. Закінчення строку Договору не звільняє клієнта від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Крім того, ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до Договору № TDB.2019.0991.1953 від 08 листопада 2018 року (Тарифний пакет «todobank») (а.с. 59).
Як убачається з виписок по особовим рахункам за період з по 08.11.2019 по 02.12.2022, та з 03.12.2022 по 03.09.2024, відкритого відповідачці в АТ Мегабанк, позивач відкрив відповідачці поточні рахунки, видав платіжну картку та здійснив перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідачки в межах ліміту кредитної лінії. Відповідач, в свою чергу, користувався кредитними коштами (а.с. 41-46; 111-127).
Згідно з довідкою-розрахунком, складеною АТ «Мегабанк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019 станом на 03.09.2024 становить 31 261,54 грн, з яких: 9 804,53 грн - заборгованість за основним боргом; 21 457,01 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с. 68).
09.07.2024 відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитним договорами стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (а.с. 33).
03 вересня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір №GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «Мегабанк» (Банк) відступає ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (Новий кредитор) належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (а.с. 27-29).
Відповідно до п. 4 Договору №GL1N426240, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 грн. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.
Оплата за договором №GL1N426240 підтверджується копією Платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 66895 від 31.07.2024 (а.с. 32).
Відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 31 261,54 грн, що складається з основного боргу в сумі 9 804,53 грн; заборгованості по сплаті відсотків у сумі 21 457,01 грн (а.с. 70).
27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у п. 1 якого зазначено, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами), надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Права вимоги, що відступаються за цим Договором належать Первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників АТ «Мегабанк», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, переможцем яких став Первісний кредитор (а.с. 25-26).
Пункт 2 Договору №1/12 визначає, що за цим Договором Новий кредитор набуває усі права кредитора за Основними договорами. Права вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами).
Відповідно до Додаткової угоди №1 до договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024, підписаної 23 травня 2025 року ТОВ «Єврокредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», сторони дійшли згоди викласти п. 4 Договору в такій редакції: «сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000,00 грн. Ціна договору сплачується Новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків Первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому Договорі. Оплата здійснюється з розстроченням платежу наступними частинами: 1) в строк до 31 грудня 2024 року включно має бути сплачений аванс в сумі 8 030 000 (вісім мільйонів тридцять тисяч гривень) 00 копійок; 2) в строк до 31 серпня 2025 року включно має бути сплачений залишок суми в розмірі 14 700 000 (чотирнадцять мільйонів сімсот тисяч гривень) 00 копійок.
Згідно з платіжною інструкцією №1074 від 27.12.2024 ТОВ «ФК Єврокредит» сплатило ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» 8030000,00грн, призначення платежу: «аванс згідно договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 за права вимоги за договорами на розрахунково-кассове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ» (а.с. 31).
Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2024 року, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019 в сумі 31 261,54 грн, з яких: 9 804,53 грн - основний борг, 21 457,01 грн - відсотки (а.с. 37).
Відповідачем до відзиву на позов додано кредитний звіт, сформований Українським Бюро Кредитних Історій 16.09.2025 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який містить, зокрема, інформацію за договором TDB.2019.0991.1953_2384529 від 08.11.2019, згідно з якою станом на серпень 2022 року сума заборгованості за цим договором складає 0,00 грн (а.с. 88-92).
Суд, приймаючи доказ, доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву, без доказів його направлення позивачу, ураховує висновки Верховного Суду, який неодноразово наголошував на тому, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, суд ураховує, що позовну заяву було подано позивачем через підсистему «Електронний суд», позивач та його представник мають зареєстровані кабінети користувачів в підсистемі «Електронний суд», відзив було подано відповідачем через вказану підсистему, доказ, доданий до нього, міститься в матеріалах електронної справи в підсистемі «Електронний суд», доступ до якого має позивач та його представник. Більш того, позивач реалізував своє процесуальне право на подання відповіді на відзив.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено договір №TDB.2019.0991.1953 від 08 листопада 2019 року, шляхом його власноручного підписання.
У вказаному Договорі, укладеному між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 були погоджені всі істотні умови договору. Також матеріали справи містять належні докази того, що АТ «Мегабанк» виконав свої зобов'язання за Договором, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на Картковий рахунок Клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Відповідач, в свою чергу, користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з його особового рахунку за період з 08.11.2019 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, відкритим відповідачу в АТ «Мегабанк».
Надані позивачем докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором АТ «Мегабанк» свого обов'язку за кредитним договором.
Отже позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором №TDB.2019.0991.1953 від 08 листопада 2019 року в сумі 31 261,54 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 9 804,53 гривень; заборгованості по сплаті відсотків в сумі 21 457,01 гривень.
Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» від АТ «Мегабанк» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019 на підставі договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024.
27.12.2024 до ТОВ «ФК Єврокредит» від ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019 на підставі Договору №1/12 про відступлення прав вимоги.
Щодо твердження відповідача у відзиві на позов про те, що доказом відсутності у неї відкритих кредитних договорів з ТОВ «ФК Єврокредит» слугує довідка з банку, суд зважає на таке.
Відповідачем до відзиву додано кредитний звіт, сформований Українським Бюро Кредитних Історій 16.09.2025 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який містить, зокрема, інформацію за договором TDB.2019.0991.1953_2384529 від 08.11.2019, згідно з якою, станом на серпень 2022 року сума заборгованості за цим договором складає 0,00 грн.
Надаючи оцінку наданому відповідачем доказу, суд керується таким.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» кредитний звіт - сукупність інформації про суб'єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії.
За правилами ст. 5 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» джерелами формування кредитних історій є: відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.
Бюро має право отримувати відомості та інформацію, що зазначені у частині першій цієї статті, на договірних засадах.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем.
Відтак, відповідно до системного тлумачення норм Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» звіт УБКІ носить інформаційний характер.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 57, 60-62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджений Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
З наведеного вбачається, що виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Відтак, належним доказом виконання зобов'язань є банківські виписки по рахункам, квитанції (платіжні інструкції) позичальника стосовно оплати заборгованості.
Позивачем разом з позовною заявою надано виписки по рахунках відповідача, в яких відображені як зарахування кредитних коштів, так і використання відповідачем коштів у межах встановленого йому кредитного ліміту.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для урахування наданого відповідачем звіту Українського Бюро Кредитних Історій, як доказу відсутності у нього боргу перед позивачем.
У свою чергу, на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку ані первісному кредиторові, ані ТОВ «ФК «Єврокредит».
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Беручи до уваги наведене вище, з відповідача на користь ТОВ «ФК Єврокредит» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019 в розмірі 31 261,54 грн, яка складається з: 9 804,53 грн - заборгованість за кредитом, 21 457,01 грн - заборгованість по сплаті відсотків.
Розподіл судових витрат
Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №1290 від 05 вересня 2025 року при пред'явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.
Крім зазначеного, у пред'явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11 200,00 гривень.
Так, судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «ФК «Єврекредит» та АО «Альянс ДЛС» укладено договір про надання правничої допомоги № 1/07, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання зобов'язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання клієнта, а клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити винагороду (а.с. 19-22).
У п. 3.2. Договору встановлено, що сума гонорару за надання послуг по стягненню Заборгованості з Боржників, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного в Додатку №2 до цього Договору, та зазначається Об'єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг.
21 липня 2025 року ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС» підписали «Реєстр Боржників», згідно з яким на виконання умов п. 2.1. Договору, Клієнт передав, а Адвокат отримав в роботу наступний Реєстр прав вимог щодо наступних Боржників: TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019, ОСОБА_1 , заборгованість за основним боргом 9 804,53 грн, заборгованість за відсотками 21 457,01 грн, загальна сума заборгованості - 31 261,54 грн (а.с. 40).
14 серпня 2025 року між ТОВ «ФК Єврокредит» та АО «Альянс ДЛС» підписано «Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги» №12129051, підписанням якого сторони підтвердили, що Адвокат надав Клієнту наступні послуги: 1) проведення юридичного та фінансового аналізу боржника ОСОБА_1 - 1 200,00 грн; 2) складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - 10 000,00 грн. Загальна сума - 11 200,00 грн (а.с. 69).
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд ураховує ціну позову, те, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному позовному провадженні, сторони у судове засідання не з'явилися, тобто, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання позовної заяви та відповіді на відзив.
Ураховуючи предмет та цінну позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК» Єврокредит» до 6 000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №TDB.2019.0991.1953 від 08.11.2019 в сумі 31 261 (тридцять одна тисяча двісті шістдесят один) гривень 54 копійки, що складається з: заборгованості за кредитом (у тому числі простроченої) в сумі 9 804,53 гривень; заборгованості по сплаті відсотків (у тому числі простроченої) в сумі 21 457,01 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 13 листопада 2025 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова