Справа № 643/19827/25
Провадження № 1-кс/643/6396/25
11.11.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 клопотання слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22024220000000360 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волоське Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей не має, з середньою спеціальною освітою, не працює, пенсіонер, інвалід 3 групи, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за наступних обставин: громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Ізюм, Харківської області, в період з 29.07.2025 по 31.08.2025, використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» з ім'ям користувача « ОСОБА_8 », зареєстрований за абонентським номером телефону НОМЕР_1 , поширював відомості про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, в умовах воєнного стану, невстановленій особі з ім'ям користувача « ОСОБА_9 », який використовує номер телефону НОМЕР_2 .
Згідно з отриманими від військової частини НОМЕР_3 відомостями, за зазначеними адресами та координатами, а також на ділянках місцевості поблизу зазначених адрес та координат, які були вказані у відправлених ОСОБА_5 повідомленнях, у перелічені дати, дійсно виконувались завдання за призначенням підрозділами сил оборони України, зокрема, на визначених та обладнаних позиціях, а також розміщувався особовий склад підрозділів Збройних Сил України, які залучені до виконання завдань з надання відсічі збройній агресії РФ проти України, їх транспортні засоби та озброєння, задіяне у виконанні бойових завдань.
При цьому, поширена ОСОБА_5 інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 114-2 КК України.
10.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, тобто у поширенні інформації про переміщення, рух та розташування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, оскільки така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими органами, вчинене в умовах воєнного стану.
Слідчий, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вказує на існування ризиків, перелічених в п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою забезпечення кримінального провадження і запобігання зазначеним ризикам просить обрати підозрюваній запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як будь-який інший запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Крім того просить врахувати положення ч. 6 ст. 176 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються, або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також не визначати розмір застави відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.
В суді прокурор підтримав заявлене клопотання, пославшись на покладені в обґрунтування підозри докази та доведеність кожного з ризиків.
ОСОБА_5 не заперечував обставин вчинення інкримінованого йому злочину, разом з тим зазначив, що його дії були скеровані на якнайшвидше припинення війни. Просив не брати його під варту, а застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, так як наявні у нього захворювання та відсутність лікування призведуть до його смерті.
Захисник просив в задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки ризики перелічені прокурором мінімальні через співпрацю ОСОБА_5 зі слідством, визнання ним вини у вчиненні інкримінованого йому злочину. Речі, які на думку органу досудового розслідування мають значення для слідства вже вилучені і не можуть бути знищені чи спотворені підозрюваним. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту посилаючись, крім іншого, на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_5 статті передбачає й покарання з іспитовим строком.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані докази слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину на тепер є достатньо обґрунтованою. Надані слідчому судді докази, а саме відомості, повідомлені стороною обвинувачення щодо підтвердження фактичних обставин злочину, а також зафіксовані в протоколах проведення негласних слідчих розшукових дій дозволяють вважати, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу крім ризиків, перелічених в ч. 1 цієї статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 6 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Таким чином, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу має враховувати не тільки обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а й наявність перелічених в ст. 177 КПК України ризиків, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки тощо.
Аналізуючи перелічені прокурором ризики у сукупності з обставинами кримінального правопорушення, положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України можна казати, що всі зазначені стороною обвинувачення ризики доведені.
Так, на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення вказують відомості про особу підозрюваного, який має стійкі ідеологічні погляди, направлені на підтримку збройної агресії рф проти України, окупації державою-агресором території України. Проживання ОСОБА_5 в районі активних дій Збройних Сил України спрямованих на здійснення відсічі збройної агресії рф надає останньому можливість продовжити вчиняти дії зі збору інформації про переміщення та дислокацію підрозділів сил оборони України.
Ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду також присутній через суворість передбаченого покарання в разі доведення вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину. Отримавши повідомлення про підозру, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі доведення вини ОСОБА_5 може застосувати спроб до переховування.
Ризик знищення, приховування чи спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення безсумнівно існує, так як ОСОБА_5 достовірно розуміє суть злочину та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, має реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, зокрема сім-картки, засоби зв'язку та передачі вищевказаної інформації про розташування Збройних Сил України, використані в ході протиправної діяльності.
Існування доведених ризиків наряду з обґрунтованою підозрою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України свідчить про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, отже клопотання має бути задоволено.
Беручи до уваги конкретні обставини та класифікацію інкримінованого ОСОБА_5 злочину, слідчий суддя вважає необхідним застосувати положення абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України і не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196-198, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 10:09, 10.11.2025.
Строк дії ухвали до 08.01.2026.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_5 про взяття останнього під варту.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 13.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1