Справа № 629/4072/25
Провадження № 1-кс/629/1427/25
13 листопада 2025 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області від 09.06.2025 року, -
встановив:
ОСОБА_3 в порядку ст.303 КПК України, звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, в якій просить скасувати постанову слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання від 09.06.2025 року за кримінальним провадженням №12025221110000672 від 02.06.2025 року за ознаками ст.382 ч.1 КК України. Зобов'язати слідчого переглянути рішення щодо його клопотання від 06.06.2025 року, щодо фіксування факту здачі дев'яти тимчасових торгівельних павільйонів з реалізації промислових та продовольчих товарів.
16.09.2025, 22.09.2025, 29.09.2025 ОСОБА_3 в судові засідання не з'явився, надавав заяви про відкладення розгляду скарги. 09.10.2025 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про відвід судді. 12.11.2025 надав до суду клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, однак у дистанційне судове провадження не вийшов, ніяких заяв не надав.
Слідчий Лозівського РВП ГУНП в Харківській області не з'явився, причину неявки слідчому судді не повідомив, про час та день розгляду скарги був повідомлений своєчасно та належним чином, заперечення щодо необґрунтованості скарги не надав
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на викладене, з метою не затягування розгляду скарги ОСОБА_3 , суд вважає можливим розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_3 та слідчого.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши обставини, викладені в скарзі та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12025221110000672 від 02.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
06.06.20255 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 із клопотанням, в якому просив, зокрема, зафіксувати факт здачі дев'яти тимчасових торгівельних павільйонів з реалізації промислових та продовольчих товарів в оренду боржником ОСОБА_5 , оскільки дані дії підтверджують факт невиконання рішення суду.
Постановою слідчого від 09.06.2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання потерпілого. Відмова в клопотанні, полягає в тому, що відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 18.09.2024 року було визнано за ОСОБА_5 право власності на дев'ять тимчасових торговельних споруд - блокованих торговельних павільйонів з реалізації промислових продовольчих товарів, що розташовані за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Покровській, 2-Б, 2-В, АДРЕСА_1 , та визначено стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 частку ринкової вартості дев'яти тимчасових торговельних споруд - блокованих торговельних павільйонів з реалізації промислових та продовольчих товарів, розташовані за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Покровській, 2-Б, 2-В, АДРЕСА_1 , тим самим не позбавляючи права на користування даними спорудами. Також відповідно до листа з Міністерства юстиції України згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень в період з 01.04.2025 року по 04.06.2025 року на користь ОСОБА_3 було перераховано кошти в розмірі 14402,70 грн. Залишок заборгованості складає 530097,30 грн.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч.5 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 та п.2, 3,5, 8, 9 ч.2 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений: проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне(ч.1, ч.3 ст. 110 КПК України).
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Слідчий суддя погоджується з доводами потерпілого, що відмова у задоволенні вимоги, викладеної у клопотанні потерпілого належним чином не мотивована. Зокрема, слідчий в оскаржуваній постанові обмежилась мотивами про відсутність обґрунтованих підстав для винесення постанови, оскільки відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 18.09.2024 року було визнано за ОСОБА_5 право власності на дев'ять тимчасових торговельних споруд - блокованих торговельних павільйонів з реалізації промислових продовольчих товарів, що розташовані за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Покровській, 2-Б, 2-В, АДРЕСА_1 , та визначено стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 частку ринкової вартості дев'яти тимчасових торговельних споруд - блокованих торговельних павільйонів з реалізації промислових та продовольчих товарів, розташовані за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Покровській, 2-Б, 2-В, АДРЕСА_1 , тим самим не позбавляючи права на користування даними спорудами. Також відповідно до листа з Міністерства юстиції України згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень в період з 01.04.2025 року по 04.06.2025 року на користь ОСОБА_3 було перераховано кошти в розмірі 14402,70 грн. Залишок заборгованості складає 530097,30 грн.
Тобто, відмова слідчого ґрунтується лише на оцінці доказів, що виходить за межі його повноважень на стадії досудового розслідування та порушує вимоги ст.9, 22 ,220 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого(ч.1 ст. 92 КПК України).
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки не містить належних мотивів прийнятого рішення, не відповідає вимогам процесуального закону, тому підлягає скасуванню з зобов'язанням слідчого повторно розглянути клопотання потерпілого від 06.06.2025 року.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 303-308 КПК України, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області від 09.06.2025 року - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 09.06.2025 року про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12025221110000672 від 02.06.2025 за ч. 1 ст. 382 КК України.
Зобов'язати слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 06.06.2025 року щодо фіксування факту здачі дев'яти тимчасових торгівельних павільйонів з реалізації промислових та продовольчих товарів.
Матеріали кримінального провадження №12025221110000672 від 02.06.2025 року повернути до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6