Справа № 629/7601/25
Номер провадження 3/629/1621/25
11.11.2025 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Лозівського РВП ГУНП в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, розлученої, працюючої в КУ «Панютинський психоневрологічний інтернат» медичною сестрою, маючої на утриманні неповнолітню доньку: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , якій відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз'яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.2,184 ч.1 КУпАП, -
встановив:
До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшли адміністративні матеріали, складені у відношенні ОСОБА_1 за ст.184 ч.1 КУпАП.
Згідно матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №702360 від 23.10.2025, 20.10.2025 близько 18-00 год. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання вчинила домашнє насильство відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , а саме умисні дії фізичного характеру, що полягали в ударах гілкою з дерева по сідницях та кінцівках дитини, що могло призвести до шкоди здоров'я.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №702360 від 23.10.2025, 20.10.2025 близько 18-00 год. ОСОБА_1 не належним чином виконала свої батьківські обов'язки по відношенню до своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , а саме фізично покарала свою малолітню доньку, що принизило її людську гідність, чим порушила вимоги ст.150 Сімейного кодексу України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні просила закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що 20.10.2025 між нею та її малолітньою донькою, ОСОБА_2 відбулася сварка через те, що остання не виконувала домашні завдання, які задавали у школі, після чого її малолітня донька 21.10.2025 пішла із дому і не відповідала на дзвінки. Далі ОСОБА_1 звернулася до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області із заявою про розшук її доньки, яка через деякий час була повернута працівниками поліції.
Частиною першою статті 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Частиною другою статті 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З метою дотримання вимог ч.2 ст.36 КУпАП, суд вважає за необхідне об'єднати справи №629/7600/25, №629/7601/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.184 ч.1,173-2 ч.2 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний унікальний номер №629/7601/25.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 року у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дітей та яких саме обов'язків така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст.8,62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Положеннями статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, тобто вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 21.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області із заявою про розшук її малолітньої доньки, ОСОБА_2 , яка, через сварку яка відбулася 20.10.2025 між ними через невиконання останньою домашнього завдання із навчання, 21.10.2025 пішла з дому, не відповідала та телефонні дзвінки та не повернулася. Через деякий час донька була повернута працівниками поліції та відносно ОСОБА_1 були складені вищевказані протоколи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних, що 20.10.2025 малолітній ОСОБА_2 зі сторони матері ОСОБА_1 було спричинено чи могло бути спричинено шкоду її фізичному чи психічному здоров'ю та приниження її людської гідності.
Будь - які інші докази, які би підтверджували обставини, зазначені у фабулі протоколів, в матеріалах справи відсутні.
Саме по собі складення протоколів про адміністративне правопорушення, за відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись ст.24,184 ч.1,245,247,256,283,284 КУпАП, -
постановив:
Об'єднати справи №629/7600/25, №629/7601/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.184 ч.1,173-2 ч.2 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний унікальний номер №629/7601/25.
Провадження по адміністративній справі №629/7601/25 у відношенні ОСОБА_1 за ст.184 ч.1,173-2 ч.2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову суду може бути подана скарга в Харківській апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО