Справа № 629/5481/25
Провадження № 2/629/1546/25
13.11.2025 Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Попова О.Г., за участю секретаря судового засідання - Уваренко В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого посилається на те, що 27.05.2020 відповідач уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір № 1124723971. На підставі договору про відступлення права вимоги від 07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк», первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти. 15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимог до зазначеного договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 19768,83 грн., з яких: 9169,64 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 0,79 грн. - сума заборгованості по відсоткам, 10598,40 грн. - сума заборгованості по комісії. Оскільки відповідачкою не виконуються умови кредитних договорів, позивач просить стягнути з останньої вищевказану заборгованість, а також понесені судові витрати.
Провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано учасникам час для подання заяв по суті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надавала, у зв'язку з чим зі згоди представника позивача та на підставі ст.ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.
З урахуванням положень ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.05.2020 відповідачка уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір № 1124723971, відповідно до умов яких позикодавець надав відповідачці у власність грошові кошти у розмірі 22080 грн. строком на 36 місяців, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки, а остання зобов'язалась повернути позичальнику таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та виконати інші зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором.
На підставі договору про відступлення права вимоги від 07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк», первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимог до зазначеного договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідачки в сумі 19768,83 грн., з яких: 9169,64 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 0,79 грн. - сума заборгованості по відсоткам, 10598,40 грн. - сума заборгованості по комісії.
Всупереч умовам договорів, відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ “ФК “ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, судом встановлено факт укладення між первісним кредитором та відповідачкою кредитного договору та факт переходу права вимоги за даним договором до ТОВ “ФК “ЄАПБ».
Оскільки відповідачка взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості не надала, підстав для звільнення відповідачки від обов'язку з повернення використаних нею кредитних коштів та відсотків у вказаному розмірі або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками.
Разом з тим, щодо вимог про стягнення заборгованості по комісії в розмірі 10598,40 грн. суд зазначає на таке.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом /стаття 215 ЦК України/.
За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.
Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.
Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції /пункти 17, 23 статті 1/.
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
З цих підстав суд доходить висновку про те, що умови кредитних договорів щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки заборгованості по комісії.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову у розмірі 9170 грн. 43 коп.
Враховуючи те, що позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1404 грн. 64 коп.
Керуючись ст. ст.2,19,76-81,89,141,258,259,263-265,268,273,280-282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 9170 грн. 43 коп.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в сумі 1404 грн. 64 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, буд.30, адреса для листування: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Лісова, буд.2, поверх 4, IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олексій ПОПОВ