Справа № 629/6022/25
Номер провадження 2/629/1677/25
РIШЕННЯ
13.11.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань Лукаренко А.Р., розглянувши в місті Лозова Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/6022/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини,-
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі з 17.02.2018 року до 17.06.2025 року, який було розірвано. Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час дитина перебуває на утриманні позивачки, відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на її утримання не надає. Позивачка вказує, що відповідач має можливість сплачувати аліменти, він є працездатним, має задовільний стан здоров'я, сплачує аліменти на утримання доньки від першого шлюбу у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно. Враховуючи викладене, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.
Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення.
Позивачка у судове засідання не з»явилася, надала заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.
Позивачка з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі з 17.02.2018 року до 17.06.2025 року, який було розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області (а.с.9).
Від даного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Як вбачається з довідки виданої відділом з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади (а.с.3) малолітній ОСОБА_3 зареєстрований з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
З відповідача провадиться стягнення аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 13.01.2010 року і до повноліття дитини (а.с.13).
Позивачка вказує, що відповідач матеріальну допомогу на утримання спільного сина не надає.
Враховуючи вищевикладене, позивачка була вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дітей і його виконання.
Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст. 189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.1 ст.182 СК України, суд при визначенні розміру аліментів враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Одночасно законодавцем визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років -становить 3196 гривень.
При вирішенні питання про можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини, суд виходить з того, що в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що він не має можливості надавати таку допомогу.
Враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дитини, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача стосовно його стану здоров'я та матеріального становища та інших обставин, визначених законом, прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік», суд встановлює розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Такий розмір аліментів не є надмірним та є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та принципу рівності батьків у утриманні дитини, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України, та має забезпечити право дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Разом з цим, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, в даному випадку стягнення аліментів присуджується з 25.08.2025 року.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від якого позивачка звільнена.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 81, 141, 274, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в Харківський апеляційний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Інформація про сторони:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.О.Каращук