Справа № 639/3794/25
Провадження № 2-п/642/43/25
Іменем України
13 листопада 2025 року Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Панової М.І.,
представника відповідача - Трухановича Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Трухановича Я.О., про перегляд заочного рішення суду,
До суду звернувся представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Труханович Я.О., із заявою про перегляд заочного рішення суду №639/3794/25 від 26.08.2025 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обл. до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів.
В обгрунтування заяви зазначив, що про розгляд справи відповідачу не було відомо, жодних викликів із суду не отримував, оскільки він не перебував на території України. Про існування судового рішення дізнався через портал «Дія». Крім того, щодо незгоди з позовними вимогами вказав, що позивачем не доведено наявності в діях відповідача недобросовісної поведінки, яка сприяла безпідставному нарахуванню та виплаті грошових коштів (пенсії). Також зазначив, що позивач самостійно та добровільно нараховував відповідачу пенсію поза строками дії довідки про встановлення інвалідності. Окрім цього, вказав, що рішення про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю було прийнято за результатам його заочного огляду 24.12.2024, тобто більше, ніж через рік після встановлення йому другої групи інвалідності. А тому, оскільки позивачем не доведено обставин щодо зловживань з боку відповідача та подання ним недостовірних даних, просив скасувати заочне рішення та переглянути його в загальному порядку.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги заяви підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених в заяві.
Представник позивача та представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явились, про дату і час судового засідання повідомлялись своєчасно і належним чином, про причини неявки суду невідомо, заперечень проти заяви представника відповідача не надали.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести судове засідання у відсутність представників позивача та третьої особи.
Вислухавши представника відповідача, вивчивши заяву та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції ст.288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Висновками ВС у постанові №990/270/23 від 01.02.2024 в п. 28 визначено, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Так, ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 30.06.2025 відкрито провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обл. до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи», про стягнення неправомірно отриманих грошових коштів. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено 15 строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала суду від 30.06.2025 разом з копією позову з додатками повернулась до суду за закінченням терміну зберігання.
Разом із тим, представник відповідача послався на те, що відповідач проживає за кордоном, а тому не зміг отримати судові документи та подати свої заперечення. Заочне рішення отримав в застосунок «Дія».
Викладене поза розумним сумнівом дає підстави суду вважати, що відповідач ОСОБА_1 через вказаний застосунок «Дія» отримував і ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 06.06.2025 про направлення справи за підсудністю, і ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 30.06.2025 про відкриття провадження у справі (в якій зазначено про право відповідача надати свої заперечення проти позовних вимог), оскільки надсилання цих процесуальних документів через застосунок передувало надсиланню самого заочного рішення, яке просить переглянути відповідач.
При цьому, абзацами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів передбачено», що додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання, може бути надання інформації з використанням Єдиного державного веб порталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку порталу Дія. Програмними засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі мобільного застосунку порталу Дія, може бути також забезпечено додаткове інформування сторін спору, авторизованих через Єдиний державний веб портал електронних послуг або через мобільний застосунок порталу Дія, шляхом відображення в електронній формі судового рішення у справі, виконавчого документа.
Згідно Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1137, в Портал Дія автоматично надсилається особі рішення суду (якщо він є стороною справи, третьою особою), після його публікації в ЄДРСР.
За таких обставин, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що відповідач не був обізнаний про наявність справи в суді та про зміст позовних вимог, які ставляться до нього.
Окрім цього, щодо копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон відповідача ОСОБА_1 суд зазначає, що копія паспорту надана до суду не в повному обсязі, а тому суд не в змозі достовірно переконатись, що відповідач не повертався на територію України та не був обізнаний про наявність рішення Пенсійного фонду щодо скасування рішення про інвалідність, яким роз'яснено порядок його оскарження, у разі незгоди, а також про судовий розгляд у вказаному позовному провадженні.
Також одночасно із з'ясуванням причин неявки відповідача, останній повинен вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Представник відповідача посилається на те, що позивачем не доведено наявності в діях відповідача недобросовісної поведінки, яка сприяла безпідставному нарахуванню та виплаті йому грошових коштів (пенсії).
Частиною 7 ст. 285 ЦПК України передбачено, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Щодо викладеного суд зазначає, що представником відповідача не зазначено жодного конкретного аргументу, який би мав значення для іншого вирішення справи. Рішення Пенсійного фонду про відсутність в ОСОБА_1 права на призначення пенсії по інвалідності, а також Довідка МСЕК №18 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом з дати її встановлення, є чинними, в передбаченому законодавством порядку ним не оскаржені та не скасовані.
Таким чином, для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Будь-яких доказів в спростування викладених позивачем доводам і наданих ним доказів, на підставі яких ухвалено заочне рішення, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 14, 44, 260, 287, 288 ЦПК України, суд -
постановив:
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Трухановича Я.О., про перегляд заочного рішення суду - відмовити.
Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий